Порядок виконання курсової роботи

1. Вступ (обсяг 1.5 сторінки). Студент обгрунтовує вибрану тему, визначає важливість цієї теми для господарства, вплив на економічний стан господарства, розповсюдженість цього захворювання в районі, області, країні.

Дати характеристику епізоотичної та епідеміологічної ситуації по даному захворюванню.

Сформулювати мету і завдання курсової роботи.

2. Характеристика господарства (обсяг 5-6 сторінок)

В цьому розділі визначити географічне розміщення господарства, його направлення, фінансовий стан, розподіл земельних угідь, наявність тварин за видом, віком, статтю, породним складом, вгодованості, продуктивності, одержання приплоду та збереженість молодняку, спосіб утримання поголів’я, його розміщення, наявність профілакторіїв, пологових відділень, їх підготовленість до функціонування. Визначити рівень годівлі, збалансованість раціону, стан підготовки кормів до згодовування, контроль за якістю кормів, умови їх збереження.

3. Епізоотичний стан господарства, району (обсяг 5 сторінок).

Студенти під час практики знайомляться з матеріалами статистичних даних за 5 звітних років, використовуючи дані журналів Ф № 1-вет - реєстрації хворих тварин, Ф № 2-вет – протиепізоотичних заходів, Ф № 3-вет – епізоотичний стан району, а також актів на проведення ветеринарно-санітарних заходів, епізоотологічного обстеження господарства тощо.

Розкриваючи цей розділ необхідно вивчити наступні питання:

а). благополуччя господарства та сусідніх населенних пунктів у ретро-перспективі з інфекційних хвороб, стан діагностики захворювання;

б). виконання оздоровчих ветеринарно-санітарних заходів, якщо господарство було неблагополучне, особливо при хронічних інфекційних захворюваннях, систематичні діагностичні дослідження, особливо прижиттєва діагностика на туберкульоз, лейкоз, сап тощо, ізоляція хворих, дезінфекція об’єктів;

в). епізоотологічні особливості хвороби за видами тварин, віковим складом (для гострих захворювань по днях) по місяцях, роках – хронічних захворювань. Визначити фактори передачі, шляхи занесення збудника інфекції в господарство.

г). При появі інфекційних захворювань тварин в господарстві провести аналіз захворювання людей на дані хвороби визначити, по можливості, шляхи передачі збудника хвороби від тварини до людини.

4. Визначення хвороби, характеристика збудника, епізоотологічні дані, патогенез. (обсяг 1-1,5 сторінки).

Описати захворювання, чим характерне воно, в якій формі протікає, (гострій, підгострій, хронічній), до якої групи збудників відносять збудника цього захворювання (вірусне, бактеріальне, грибкове тощо), які тварини сприйнятливі до захворювання (вік, стать), студент визначає шляхи занесення збудника, розвиток захворювання - патогенез;

5. Клініча картина хвороби

Студенти описують клінічну картину хвороби при спостереженні, виміряють температуру тіла, пульс, дихання – дані можна відобразити графіком. Обстежують слизові оболонки, лімфатичні вузли, характер слизу, сечі, фекалій, молоко. При хронічних захворюваннях проводять алергічні дослідження (туберкулінізацію), або серологічні дослідження – в лабораторії.

При описанні клінічної картини захворювання у тварин при спостереженні, студенти можуть використовувати літературні дані, вказуючи авторів літературних джерел.

6. Патолого-анатомічні показники.

Студент описує дані протоколу розтину трупа тварини при падіжі або вимушено забитої тварини з діагностичною метою в послідовному описанні за схемою всіх систем. При описанні в роботі студент може доповнити матеріалами літературних даних, описати результати лабораторних досліджень, біопроби.

7. Діагноз захворювання.

Для постановки діагнозу студент використовує комплексну систему: епізоотичні, клінічні, патолого-анатомічні показники, лабораторні дослідження: бактеріологічні, вірусологічні, серологічні, гематологічні, алергічні.

Для лабораторної діагностики необхідно відібрати правильно пат- матеріал і описати всі зміни які описані в протоколі розтину. Визначити, в яку лабораторію направляють патматеріал. Якщо, при хронічних захворюваннях студент проводе алергічне дослідження, необхідно описати результат досліджень, а також доповнити літературними даними, інструкціями, положеннями.

8. Лікування тварин.

Студент під час практики за допомогою спеціалістів ветеринарної медицини проводе лікування тварин за розробленою схемою: застосовуючи специфічні методи лікування та загальні, симптомотерапію, сироватки, біопрепарати, дієтотерапію, рекомендовані методи з літературних джерел,а також впровадження нових методів лікування, нових препаратів вітчизняного та закордонного виробництва, які проявляють ефективну дію з мінімальними витратами. Студенти, в курсових роботах розкриваючи тему, що до лікування сучасними методами, повинні визначити найефективніші методи лікування, вказуючи на характеристику біопрепаратів, їх дозу, разовість введення, шляхи введення, економічну ефективність.

9. Економічна ефективність заходів по боротьбі з інфекційними захворюваннями.

При виконанні плану оздоровчих заходів в неблагополучних пунктах господарств студент визначає збитки від падіжу тварин, недоодержання продукції, приплоду, зниження якості продукції, вимушеного забою тварин, тощо. При лікувальних заходах необхідно визначати вартість препаратів їх ефективність, застосувати препарати різної вартості, спостерігати їх ефективність і розрахувати їх економічну ефективність.

У разі відсутності інфекційних захворювань тварин в господарстві, студент розраховує попереджений збиток профілактичних заходів, порівнюючи ефективність вакцини та загальні методи профілактики.

Показники цифрових даних використовувати на підставі одержаних даних господарства з бухгалтерії, розрахунок проводиться по установленим формулам, літературним даним.

10. План профілактичних протиепізоотичних та оздоровчих заходів.

План профілактичних протиепізоотичних заходів складається в господарстві терміном на 1 рік і включає три основних розділи: діагностичних досліджень тварин, імунізація тварин та ветсанзаходи, які включають обробку тварин, дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію тощо.

При складанні плану профілактики тварин інфекційних захворювань, з’ясовується епізоотичний стан регіону, уточнюється кількість поголів’я тварин по віковим групам. При виникненні інфекційного захворювання, проводять аналіз причин захворювання і падіжу тварин, птиці.

Виходячи із об’єма плануючих робіт, спеціалісти ветмедицини проводять розрахунок кількості біопрепаратів, медикаментів, дезінфекційних препаратів, спецодягу тощо.

При складанні планів студент керується інструкціями, положеннями по даній хворобі. План виконується по формі.

Зразок

План

профілактичних протиепізоотичних заходів по

господарству на 2004 рік

Зразок

План

проведення оздоровчих заходів

Зразок

„Узгоджено” „Затверджую”

Головний державний інспектор Генеральний директор

ветеринарної медицини _________ агрофірми

району ________Н.А. Попов

______________В.П. Ткаченко „____”______2004 рік

„____”________2004 рік

План протиепізоотичних заходів по

агрофірмі..............на 2005 рік

Головний лікар

ветеринарної медицини

Агрофірми „Наукова” _________А.В. Говтвян