Облік необоротних активів

Необоротні активи - це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.

Необоротні активи розділені на три групи:

- Основні засоби.

- Інші необоротні матеріальні активи.

- Нематеріальні активи.

У складі необоротних активів обліковуються: земельні ділянки, капітальні витрати на поліп­шення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислювальна техніка, ро­боча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довго­тривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, права користування при­родними ресурсами, майном, об’єктами промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання.

Необоротні активи бюджетних установ складаються з: основних засобів; інших необоротних матеріальних активів; нематеріальних активів.

Основні засоби - це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва за період більше 1 року, зберігаючи при цьому матеріальну форму і властивості, а також переносять свою вартість на готову продукцію частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.

Типова форма № 03-1 «Акт прийому-передачi (внутрiшнього перемiщення) основних засобiв» застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобiв окремих об’єктiв, для облiку введення їх до есплуатацiї, для оформлення внутрiшнього перемiщення основних засобiв з одного цеху до iншого, а також для виключення їх зi складу основних засобiв при передачi iншому пiдприємству.

Типова форма № 03-2 «Акт прийому-здачi вiдремонтованих, реконструйованих та модернiзованих об’єктiв» застосовується для оформлення приймання-здачi основних засобiв з капiтального ремонту, реконтрукцiї та модернiзацiї.

Типова форма № 03-6 «Iнвентарна карта облiку основних засобiв» застосовується для аналiтичного облiку та узагальнення iнформацiї про всi типи основних засобiв на пiдприємствi. Форма мiстить данi про технiчнi особливостi об’єкта, норми амортизацiйних вiдрахувань та iнш. Традицiйно ведеться в одному примiрнику бухгалтерiєю, може другий - за мiсцем експлуатацiї.

Типова форма «№ 03-7 «Опис iнвентарних карток з облiку основних засобiв» застосовується для реєстрацiї iнвентарних карток.

Типова форма «№ 03-9 «Iнвентарний список основних засобiв» застосовується в мiсцях експлуатацiї основних засобiв для облiку кожного об’єкта за матерiально вiдповiдальними особами.

Типова форма 03-14 «Розрахунок амортизацiї основних засобiв» використовується для розрахунку амортизацiї основних засобiв.

Облiк основних засобiв (рахунок 10 i 13)

Для облiку основних засобiв призначені рахунки 10 “Основнi засоби” i 13 “Знос необоротних активiв”.

На субрахунку 103 «Будинки i споруди» ведеться облiк руху та наявностi будiвель, споруд, їх структурних компонентiв.

104 - машини i обладнання

105 - транспотнi засоби

106 - iнструменти, прилади та iнвентар та iнш

На дебетi рахунка 10 вiдображається собiвартiсть основних засобiв, що надiйшли у звiтному перiодi, а на кредитi - собiвартiсть основних засобiв, що вибули у звiтному перiодi. Дебетове (i тiльки) сальдо означає суму на звiтну дату собiвартостi власних об’єктiв основних засобiв, що знаходяться у розпорядженнi пiдприємства.

Аналiтичний облiк основних засобiв ведеться по кожному об’єкту за допомогою карток облiку руху основних засобiв. Кожному об’єкту основних засобiв присвоюється iнвентарний номер, який зберiгається за цим об’єктом протягом усього перiоду експлуатацiї на даному пiдприємствi.

Вiн проставляєтся в усiх первинних документах, що оформляють за наявності i руху об’єкта ОЗ 03-1. Для пооб’єктного облiку основних засобiв в мiсцях їх знаходження ведуться iнвентарнi списки основних засобiв 03-9.

Під іншими необоротними матеріальними активами розуміють матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більший ніж один рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Нематеріальні активи - це активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми незалежно від вартості і використовуються установою під час виконання основних функцій більше ніж один рік.

Для своєчасного відображення введення в господарський оборот, використання, обліку, та вибуття окремих придбаних (створених) об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів їхній аналітичний облік бюджетні установи ведуть за типовими формами, які затверджені наказом МФУ від 22.11.2004 № 732 "Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів".

Для обліку нематеріальних активів Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ призначений рахунок 12 "Нематеріальні активи".

За дебетом субрахунків рахунку 12 і кредитом відповідних субрахунків класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи" або 6 "Поточні зобов'язання" відображають вартість придбаних нематеріальних активів. Одночасно роблять запис у дебет відповідного субрахунку класу 8 "Витрати" і кредит субрахунку 401 "Фонд у необоротних активах за їх видами".

За кредитом субрахунків рахунку 12 і дебетом субрахунків 401 "Фонд у необоротних активах за їх видами", 133 "Знос нематеріальних активів" записують суми вибуття нематеріальних активів.

Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп нематеріальних активів проводиться протягом I кварталу наступного звітного року згідно з коефіцієнтом індексації, який визначається за формулою, передбаченою пунктом 8.3.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 28.12. 1994 р № 334/94-ВР. У формулі застосовується індекс інфляції року, який щорічно визначається Держкомстат України. Індексація первісної (відновлювальної) вартості нематеріальних активів може проводитися за самостійним рішенням керівника установи.

Синтетичний облік надходження нематеріальних активів бюджетними установами здійснюється в меморіальних ордерах 4 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами" (т. ф. 408(6), 6 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами" (т. ф. 409(6), меморіальний ордер форми 274.

Амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів і нематеріальних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Методи нарахування амортизації, які передбачені Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ:

§ прямолінійний;

§ зменшення залишкової вартості;

§ прискореного зменшення залишкової вартості;

§ кумулятивний;

§ виробничий.

Метод нарахування амортизації підприємство обирає самостійно.

Вартість усіх необоротних (матеріальних і нематеріальних) активів підлягає амортизації (крім вартості землі та незавершених капітальних інвестицій). Земля - це актив, на який не нараховують амортизацію, оскільки термін її використання практично необмежений. За кожним об'єктом необоротних активів банк визначає вартість, яка амортизується.

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється банком під час визнання цього об'єкта активом (зарахування на баланс). Амортизації не нараховують, якщо балансова вартість необоротних активів дорівнює їхній ліквідаційній вартості та за об'єктами основних засобів, що є предметами антикваріату.

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється банком під час їх первинного визнання. Амортизація необоротних активів не припиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації необоротних активів припиняється на одну з двох дат, що настає раніше: на дату переведення активів до категорії необоротних активів, утримуваних для продажу, або на дату припинення визнання активів.

Щодо документального оформлення інвентаризації необоротних активів, то кожному необоротному активу (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання та таких, що мають специфічне призначення) присвоюється інвентарний номер, який має вісім знаків.

Інвентарні номери заносяться у форму 03-10 (бюджет) "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів", яка відкривається для реєстрації відкритих інвентарних карток обліку необоротних активів. Опис складається в бухгалтерії з метою контролю за зберіганням інвентарних карток.

Довгострокові фінансові інвестиції - це фінансові інвестиції, якими підприємство передбачає володіти більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Підставою для документування процесу придбання та продажу довгострокових фінансових інвестицій з каси або поточного рахунку є прибутковий касовий ордер або виписка банку.

Оплата за придбані акції може проводитися не тільки шляхом перерахування грошових коштів, але й матеріальними цінностями, нематеріальними активами, основними засобами, що повинно бути обумовлено в договорі. Підставою для здійснення відповідних записів є документи, які підтверджують факт передачі об’єктів інвестором. (акт приймання-передачі основних засобів, накладна на відпуск матеріалів на сторону тощо).

Підставою для оприбуткування депозитних сертифікатів і отримання процентів є виписка банку з рахунків в банку з додаванням виправдовуючи документів.

Розрахунок дисконту бо премії оформляється розрахунком бухгалтерії.

Якщо придбанні підприємством акції, облігації або інші цінні папери передаються банку на тимчасове зберігання, то в регістрах аналітичного обліку зазначається відповідний документ, який одержано з банку.

Для обліку господарських засобів, узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) в цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, призначений рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

Рахунок 14 має такі субрахунки:

141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі";

142 "Інші інвестиції пов'язаним сторонам";

143 "Інвестиції непов'язаним сторонам".

Суб'єкти малого підприємництва (СМП) для відображення господарських операцій з обліку довгострокових фінансових інвестицій також використовують рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції".

Аналітичний облік за рахунком 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" ведеться за видами довгострокових фінансових інвестицій та об'єктами інвестування.

Побудова аналітичного обліку залежить від видів придбаних цінних паперів та підприємств, що їх емітували (випустили). При цьому вона повинна забезпечити можливість отримання інформації про фінансові інвестиції в об'єкти як на території України, так і за кордоном.

Облік запасів

Для здійснення господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна і домінуючу позицію у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні ресурси.

Під виробничими запасами розуміють активи, які використовуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством.

Критерії визнання виробничих запасів активом:

· існує імовірність того, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;

· вартість запасів може бути достовірно визначена.

Місце виробничих запасів у складі економічних ресурсів наведено на рис 3.1.

Рис 3.1 Місце виробничих запасів у складі економічних ресурсів

Класифікація виробничих запасів необхідна для раціональної організації складського господарства, ведення аналітичного обліку, а також для нормування, планування, обліку, аналізу, управління запасами та інших потреб підприємства. Типова класифікація виробничих запасів представлена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1