Методи вивчення інформаційних потреб та формулювання запитів

Методи вивчення інформаційних потреб поділяють на прямі та непрямі.

Під прямими розуміють:

- · анкетування;

- · інтерв’юірування;

- · використання рубрикаторів;

- · використання карт зворотного зв’язку;

- · використання уніфікованих бланків-запитів.

Непрямі методи вивчення інформаційних потреб - це вивчення:

_ планово-директивних документів

_ документів, що не публікуються (дисертації, автореферати дисертацій, науково-технічні звіти, протоколи, пояснювальні записки)

_ аналіз бібліографічних виносок у різних видах опублікованих та неопублікованих документів

_ аналіз кількісного співвідношення первинних і вторинних документів (з метою встановлення зон розсіювання, виділення профільних та непрофільних, рідкісних та випадкових джерел інформації з обраної теми).

Окремо можна виділити метод побудови дерева цілей, який активно використовується дослідницькими колективами та розробниками. “Дерево цілей” має 5 рівнів:

1 - головні цілі конкретної роботи чи комплексу робіт (наприклад, прогноз у певній галузі)

2 - завдання, які необхідно розв’язати для дослідження поставлених цілей (визначення необхідної та достатньої умов)

3 - проблеми, що повинні бути розв’язані для вирішення завдань попереднього рівня (чітке розмежування відомих рішень, існуючих технічних та технологічних рішень та невідомих областей)

4 - можливі напрямки розв’язання проблем

5 - умови, за яких можлива робота в цих напрямках

Кількість завдань, проблем, напрямків та умов в кожному конкретному випадку різна, відрізняється й інформація, яка потрібна на кожному рівні, і всі ці особливості відбиваються в інформаційному запиті користувачів.

5 рівень (умови)

4 рівень (напрямки)

3 рівень (проблеми)

2 рівень (завдання)

1 рівень (цілі)

Метод "дерева цілей"

Інформаційний запит – це сформульована природною мовою в письмовому або усному вигляді усвідомлена вимога користувачів, яка частково виражає їхні потреби. Інформаційний запит – це засіб прояву інформаційної потреби. Таке визначення поняття інформаційного запиту, звичайно, не претендує на вичерпну повноту тлумачення.