Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Розробка рекламної кампанії
ПЛАНУВАННЯ РЕКЛАМНОЇ КОМПАНІЇ проводиться по наступним етапам: 1. визначення об'єкта реклами і зміст інформації, яку необхідно повідомити активним і потенційним покупцям про товар; 2. визначається суб'єктабо адресат реклами, тобто група споживачів і покупців; 3. визначають мотив реклами–на що робити акцент, щоб привернути увагу покупців до товару; 4. вибираються види рекламнихзасобів і визначається оптимальний їх набір і співвідношення; 5. складається рекламне повідомлення – формулюється заголовок, текст, ілюстрації, вибирається персонаж, носії реклами і музикальний супровід; 6. складають графік рекламних виступів – координація по часу, видам реклами і засобам її розповсюдження; 7. складають кошторис витрат на рекламні заходи – визначають загальну суму витрат і витрати по окремим статтям; 8. попередньо визначають ефективність реклами – переваги в збуті за рахунок рекламної компанії. РІВЕНЬ ВИТРАТ на рекламу: q в % відношенні до минулого чи очікуваного обсягу збуту; q з врахуванням практики і рівня затрат на рекламу конкурентів; q спосіб залишкових засобів; q з врахуванням цілей і завдань. 47. "Паблік рілешнз"
ПР робота з громадськість (планова, безперервна), спрямована на формування і підтримку сприятливого іміджу підприємства, на переконання громадськості в необхідності його діяльності і його сприятливого впливу на життя суспільства. ПР передбачає: 1) формулювання завдання пропаганди; 2) вибір пропагандистського звернення та його носіїв; 3) втілення в життя плану пропаганди; 4) оцінка результатів пропаганди. ПР входять в поняття діяльності по організації громадської думки. Їх завдання: забезпечення для фірми доброго іміджу. Для його рішення відділи по організації громадської думки користуються наступними засобами. 1. Встановлення і підтримка зв’язків з пресою з метою розміщення інформації пізнавального характеру для привернення уваги до товару чи послуги. 2. Товарне просування – діяльність, що об’єднує різноманітні зусилля по популяризації конкретних товарів. 3. Загальна фірмова комунікація – діяльність, направлена на забезпечення більш глибокого розуміння громадськістю специфіки фірми. 4. Лобіювання – робота з урядовими чиновниками для посилення дії або недопущення прийняття якого-небудь закону або нормативного акту. 5. Консультування – видача рекомендацій керівництву по питаннях громадської значимості, положення і образу фірми. ПР використовується для популяризації марочних і звичайних товарів, осіб, діяльності, організацій і країн. Персональний продаж
ОСОБИСТИЙ ПРОДАЖ – частина системи просування товарів і послуг, яка дає можливість відрекомендувати їх в усній формі споживачу для наступного продажу. Особистий продаж – це усне представлення товару в ході бесіди з одним або кількома потенційними покупцями з метою здійснення продажі товару. Переваги персонального продажу: · індивідуальна увага до кожного покупця; · можливість передачі значного обсягу інформації; · гнучкість; · розмір безрезультатних витрат невеликий; · концентрація на чітко визначених цільових ринках; · велика імовірність здійснення покупки та ін. Недоліки: · обмеженість сфери впливу; · великі витрати на 1 споживача; · критика продавця за недостатню чесність; · надмірний натиск на покупців. Основні етапи процесу персонального продажу: 1) пошук і оцінка потенційних покупців; 2) підготовка до візиту; 3) підхід до клієнта; 4) презентація і демонстрація товару; 5) подолання заперечень; 6) укладання угоди; 7) доведення до кінця роботи за угодою та перевірка результатів. Стимулювання збуту Стимулювання збуту – це короткочасні міри заохочення купівлі або продажу товарів чи послуг. Коли продаж товарів йде через широку роздрібну мережу, розрізняють міроприємства по стимулюванню збуту по відношенню: q до покупців, які полягають в пропозиції відчутної комерційної вигоди тим, хто купує товар на обумовлених умовах (безплатне розповсюдження зразка товарів в надії на крупну покупку, скидки за великі партії, гарантія повернення грошей у випадку незадоволення якістю, купони, конкурси і лотереї); q до посередників. Спонукає їх продавати товари з максимальною енергією, розширяти коло його покупців (посередникам поставляють безплатно або на пільгових умовах спеціальне обладнання для післяпродажного обслуговування, пересувні сервісні пункти і майстерні); q до продавців (персоналу магазину, демонстраційних залів) направленні на досягнення ними високих показників збуту (грошові винагороди, додаткові дні відпусток, турпоїздки за рахунок фірми, цінні подарунки). Стимулювання збуту найбільш ефективне при поєднанні його з рекламою. До методів стимулювання збуту вдаються у наступних випадках: 1) коли ринку пропонується товар новинка; 2) коли продаж здійснюється переважно методом самообслуговування або посилкової торгівлі; 3) на ринку панує чиста конкуренція; 4) товар переходить до стадії зрілості; 5) необхідність подальшого збільшення збуту; 6) посередники вимагають збільшення поступок з боку виробників. Вирішивши провести стимулювання збуту фірма повинна розробити його план: 1. визначення цілей (витікають із завдань маркетингу і залежать від типу цільового ринку); 2. вибір засобів стимулювання (зразки, купони, упаковка з пільговими цінами, премія); 3. розробка програми стимулювання збуту; 4. попереднє випробування програми стимулювання збуту; 5. втілення в життя програми; 6. оцінка результатів програми. Розробка комплексного бюджету стимулювання: 1. Метод розрахунку від наявних коштів. (Тут розмір бюджету встановлюється в залежності від наявних у фірмі коштів. Недолік: абсолютно не враховується вплив стимулювання на збут товарів). 2. Метод розрахунку в % до суми продажу товару. (Переваги: а) встановлюється чітка залежність між бюджетом стимулювання і обсягом продажу товару; б) дозволяє підтримувати рівень конкурентної боротьби. Недоліки: створюється враження, що обсяг збуту товарів є причиною, а не наслідком стимулювання). 3. Метод конкурентного паритету. (Тут розмір бюджету на стимулювання встановлюється на рівні, який має місце на фірмі конкурентів. Доводи: а) величина такого бюджету вважається обґрунтованою; б) дозволяє уникнути гострої конкурентної боротьби.) 4. Метод визначення бюджету стимулювання, виходячи із цілей і задач фірми. Він здійснюється в такій послідовності: а) визначаються цілі фірми (збільшення обсягу продажу продукції); б) встановлюються задачі (посилення реклами); в) на основі поставлених завдань розраховується потреба в коштах на стимулювання Date: 2016-07-25; view: 286; Нарушение авторских прав |