Сисун ланцетоподібний. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.

Сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum) -збудник дикроцеліозу.

Географічне поширення: повсюдне.

Морфологія. Статевозріла особина довжиною 5-12 мм, тіло спереду рівномірно звужене, задній кінець заокруглений. Два часточкові сім'яники знаходяться в передній третині тіла. Яєчник розташований за заднім сім'яником, матка – узадній частині тіла. Жовтівники - з боків у середнійчастині тіла.
Яйця коричневого забарвлення, розміром 38-45 мкм, асиметричні. Кришечка зрілогояйця слабко помітна, розташована на гострішомуполюсі. Всередині зрілого яйця знаходиться зародок з двома круглими клітинами.

Життєвий цикл. Остаточний хазяїн - травоїдні тварини: велика і мала рогата худоба, свині. У людини описаніпоодинокі випадки хвороби.

Проміжний хазяїн: перший - наземні моллюски (Неlісеllа, Zebrina та ін.), другий - мурахи.

Інвазійна стадія - метацеркарій. Людина зажається при випадковому проковтуванні мурах з ягодами, овочами.

Локалізація в тілі остаточного хазяїна: внутрішньопечінкові жовчні протоки.

Патогенна дія і клініка дикроцеліозу - механічне ураження жовчних проток і проток підшлункової залози, що може при­звести до первинного раку печінки і підшлункової залози, цирозу печінки; розвиток патологічних шлун­ково-кишкових рефлексів; вторинне інвазування жовчних проток і міхура; механічна жовтяниця внас­лідок закупорки жовчних шляхів; токсично-алергічні реакції, особливо в перший місяць хвороби. (подібні до опісторхозу, однак виражені слабше).