Характеристика книгознавчої діяльності національних бібліотек.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) — найбільша за обсягом фонду та площею приміщень бібліотека України, головнийнауково-інформаційний центр держави[1], науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України. Входить до двадцяти найбільшихнаціональних бібліотек світу.

Обсяг фондів — близько 15 млн. одиниць зберігання. Це унікальне зібрання джерел інформації, що включає книги, періодичні тасеріальні видання, карти, ноти, естампи, репродукції та інші образотворчі видання, рукописи, стародруки, архіви історичнихгазет, документи на нетрадиційних носіях інформації. Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам'яток слов'янської писемності та рукописних книг, автографи та особисті архіви видатних діячів української й світової науки та культури. Складові фондів — бібліотечно-архівна колекція «Фонд Президентів України», архівний примірник творів друку України з 1917 р., архівний фонд Національної академії наук України. З 1998 р. здійснюється цілеспрямоване комплектування електронними документами, з 2005 — архівування науково-інформаційних ресурсів Інтернет.

Щорічно до фондів надходять 160–180 тис. документів (книг, журналів, газет тощо). Бібліотека комплектується всіма українськими виданнями. Згідно з Законом України «Про обов'язковий примірник документів» та рядом інших законів та підзаконних актів, бібліотека отримує обов'язковий друкований примірник всіх тиражованих документів, виданих на території України. На практиці, починаючи з 1990-х рр. багатьма видавцями норми законів щодо обов'язкового примірника не виконуються[6]. Виключно Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського отримує друкований примірник дисертацій, які захищаються на території України, та деякі види обов'язкового електронного примірника: авторефератів дисертацій (з 1998 р.) танаукових фахових видань (з 2009 р.).

Іншим джерелом комплектування є міжнародний книгообмін, який бібліотека веде з понад 1500 науковими закладами і бібліотеками 80 країн світу. До Бібліотеки як депозитарію документів і матеріалів ООН в Україні надсилаються публікації цієї організації та її спеціалізованих установ (з 1969 р.).

Виняткове науково-культурне значення має одне з найбагатших зібрань стародавніх пам'ятокслов'янської писемності, рукописних книг XI–XVIII ст., історичних документів XVI–XVIII ст. ВБібліотеці зберігається також велике зібрання пам'яток слов'янського та західноєвропейського книгодруку XV–XVI ст., у тому числі колекція з 524 інкунабул.

· Пересопницьке Євангеліє (1556–1561) — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Один із перших українських перекладів канонічного тексту четвероєвангелія. Вважається найдорожчою духовною святинею українського народу, на якій під час інавгураціїприймають присягу Президенти України.

· Київські глаголичі листки (X ст.) — одна з найдавніших глаголичних пам'яток старослов'янської писемності.

· Сліпченський Апостол (XII ст.) — рукопис на пергаменті.

· Оршанське Євангеліє (XIII ст.)

· Сербський Апостол (XIV ст.)

· «Трактат» Матвія Краківського (1459–1460) — пам'ятка книгодруку XV ст., видана у Майнці (на батьківщині Й. Гутенберга) ще за його життя.

· «Історія тварин» Арістотеля (Венеція, 1476), надрукована на пергамені (один з двох відомих у світі пергаменних примірників).

· Києво-Печерський патерик (1553–1554) — пам'ятка оригінальної літератури Київської Русі, збірка релігійно-фантастичних оповідань про історію Києво-Печерської Лаври та перших її подвижників.

· «Апостол» Івана Федорова (1564, 1574) — перша книга, надрукована в Україні.

· Зібрання фонографічних записів єврейського музичного фольклору (1912–1947). Колекція нараховує 1017 воскових фоноциліндрів та значний за обсягом додатковий матеріал: нотні i текстові розшифровки до фонозаписів[7]. Пам'ятка включена до реєстру ЮНЕСКО «Пам'ять світу»

Date: 2016-07-22; view: 276; Нарушение авторских прав