Поняття державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності полягає в обов'язковій юридичній дії здійснюваній при їх створенні з метою їх легалізації, тобто надання суб'єктам формально-юридичних ознак суб'єкта права. Саме з реєстрації суб'єкта підприємництва він починає приймати участь у господарсько-правовому обігу як загальновідома юридична чи фізична особа для органів державної влади та для третіх осіб.

Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року.

Державна реєстрація суб'єктів підприємництва полягає у засвідченні факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Державна реєстрація здійснюється у відповідному виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи чи місцем проживання фізичної особи (місцезнаходженням юридичної особи є її юридична адреса, а місцем проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем).

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема:

1) перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

2) перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

3) внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

4) оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка заповнюється друкованими літерами, і якщо надсилається державному реєстратору рекомендованим листом, повинна бути нотаріально посвідченою;

- примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

- два примірники установчих документів;

- дою/мент, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи (у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені:

- найменування суб'єкта господарювання;

- мета і предмет господарської діяльності;

- склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень; порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків;

- умови його реорганізації та ліквідації.

У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.

Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Він затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом.

Крім вищевказаних документів в окремих випадках додатково подається (надсилається) копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання (якщо створюється об'єднання підприємств).

Якщо закон встановлює при реєстрації суб'єкта вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім установчих документів додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.

У разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім вище визначених документів, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який повинен бути легалізований у встановленому порядку.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи не передбачені законом.

Подані документи піддягають перевірці на відповідність вимогам закону. Якщо відсутні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, державний реєстратор протягом трьох робочих днів повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Юридична особа отримує Свідоцтво про свою державну реєстрацію, разом із яким їй видається (надсилається рекомендованим листом) один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Державний реєстратор у день державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду

України, фондів соціального страхування відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

У державній реєстрації суб'єкта підприємництва - юридичної особи може бути відмовлено у разі:

- невідповідності відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

- невідповідність установчих документів вимогам закону;

- порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи.

У разі відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи реєстраційний збір не повертається, але таку відмову може бути оскаржено в суді.

Фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має ідентифікаційний номер, або уповноважена нею особа (далі - заявник) повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

- реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

- копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (фізична особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади, повинна особисто пред'явити державному реєстратору паспорт із відповідною відміткою);

- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця (у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.

Крім цього заявник особисто пред'являє свій паспорт. Додаткові документи, не передбачені законом, вимагати заборонено.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, якщо:

- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

- документи не відповідають вимогам закону;

- документи подані не у повному обсязі. Залишення документів, які подавалися для проведення

державної реєстрації фізичної особи-підприємця, без розгляду не перешкоджає повторному зверненню заявника до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця державний реєстратор протягом двох робочих днів вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, видає Свідоцтво про державну реєстрацію, а також передає відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення для взяття фізичної особи - підприємця на облік.

Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця є:

- невідповідність відомостей, які вказані у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, відомостям, які зазначені у документах, що подані для проведення державної реєстрації;

- наявність обмежень на ведення підприємницької діяльністю, які встановлені законом, щодо фізичної особи, яка має намір стати підприємцем;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що заявник є підприємцем.

У разі відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця реєстраційний збір не повертається, але таку відмову можна оскаржити в суді.

Date: 2016-07-22; view: 380; Нарушение авторских прав