Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Адміністративна відповідальність.





За результатами здійснення заходів нагляду (контролю) в разі виявлення порушень чинного законодавства уповноважені державні органи застосовують до суб’єктів господарювання або до їх посадових осіб, винних у цих порушеннях, заходи адміністративної відповідальності.

Застосування заходів адміністративної відповідальності до суб’єктів господарювання та їх посадових осіб врегульовано значною кількістю нормативно-правових актів. Деякі з них містять норми, що встановлюють загальні правила притягнення до адміністративної відповідальності, наприклад, Господарський кодекс України від 16. 01. 2003 р., інші такі як Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07. 12. 1984 р. містять не тільки норми загального характеру, а й визначають склади конкретних правопорушень, за вчинення яких несуть відповідальність фізичні особи – підприємці та посадові особи господарських організацій, решта законів, наприклад, Закони України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14. 10. 1994 р., “Про електроенергетику” від 16. 10. 1997 р

, “Про рекламу” від 03. 07. 1996 р., “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” від 18. 11. 1997 р., “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01. 06. 2000 р., визначають підстави та заходи відповідальності лише за конкретних правопорушення.

Серед усієї множини нормативно-правових актів, що регулюють адміністративну відповідальність суб’єктів господарювання, важливе місце належить Господарському кодексу України, норми глави 27 якого встановлюють загальні правила застосування до суб’єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій, визначають види цих санкцій тощо.

Як випливає із змісту ст. 238 Господарського кодексу України під адміністративно-господарськими санкціями слід розуміти заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Ці санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування до суб’єктів господарювання за порушення останніми встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

До суб'єктів господарювання застосовуються такі види адміністративно-господарських санкцій як:

- вилучення прибутку (доходу);

- адміністративно-господарський штраф;

- стягнення зборів (обов'язкових платежів);

- застосування антидемпінгових заходів;

- припинення експортно-імпортних операцій;

- застосування індивідуального режиму ліцензування;

- зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності;

- анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності;

- обмеження або зупинення діяльності суб'єкта За результатами здійснення заходів нагляду (контролю) в разі виявлення порушень чинного законодавства уповноважені державні органи застосовують до суб’єктів господарювання або до їх посадових осіб, винних у цих порушеннях, заходи адміністративної відповідальності.

Застосування заходів адміністративної відповідальності до суб’єктів господарювання та їх посадових осіб врегульовано значною кількістю нормативно-правових актів. Деякі з них містять норми, що встановлюють загальні правила притягнення до адміністративної відповідальності, наприклад, Господарський кодекс України від 16. 01. 2003 р., інші такі як Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07. 12. 1984 р. містять не тільки норми загального характеру, а й визначають склади конкретних правопорушень, за вчинення яких несуть відповідальність фізичні особи – підприємці та посадові особи господарських організацій, решта законів, наприклад, Закони України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14. 10. 1994 р., “Про електроенергетику” від 16. 10. 1997 р

, “Про рекламу” від 03. 07. 1996 р., “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” від 18. 11. 1997 р., “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01. 06. 2000 р., визначають підстави та заходи відповідальності лише за конкретних правопорушення.

Серед усієї множини нормативно-правових актів, що регулюють адміністративну відповідальність суб’єктів господарювання, важливе місце належить Господарському кодексу України, норми глави 27 якого встановлюють загальні правила застосування до суб’єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій, визначають види цих санкцій тощо.

Як випливає із змісту ст. 238 Господарського кодексу України під адміністративно-господарськими санкціями слід розуміти заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Ці санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування до суб’єктів господарювання за порушення останніми встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

До суб'єктів господарювання застосовуються такі види адміністративно-господарських санкцій як:

- вилучення прибутку (доходу);

- адміністративно-господарський штраф;

- стягнення зборів (обов'язкових платежів);

- застосування антидемпінгових заходів;

- припинення експортно-імпортних операцій;

- застосування індивідуального режиму ліцензування;

- зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності;

- анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності;

- обмеження або зупинення діяльності суб'єкта 22. 12. 1998 р., “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” від 22. 12. 1998 р., “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” від 22. 12. 1998 р..

Відповідно до ст. 245 Господарського кодексу України у випадках недобросовісної конкуренції, розміщення валютних цінностей з порушенням встановленого законодавством порядку на рахунках та вкладах за межами України, а також в інших випадках, якщо дії учасників зовнішньоекономічної діяльності завдають шкоди економіці України, експортно-імпортні операції таких суб'єктів господарювання припиняються на умовах і в порядку, передбачених законом.

За порушення суб'єктами господарювання правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності щодо антимонопольних заходів, заборони недобросовісної конкуренції та інших правил, якими встановлюються певні обмеження чи заборони у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, до таких суб'єктів може застосовуватися індивідуальний режим ліцензування.

Умови і порядок застосування індивідуального режиму ліцензування та припинення експортно-імпортних операцій встановлені Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16. 04. 1991 р.

Ст. 239 Господарського кодексу передбачені такі види адміністративно-господарських санкцій як зупинення дії та анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання певних видів господарської діяльності

Підстави та порядок анулювання ліцензій визначені ст. 21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01. 06. 2000 р. Як свідчить аналіз цієї статті, підставами для анулювання ліцензії можуть бути такі правопорушення як: повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов; недостовірність відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; передача ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; відмова ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. Щодо такої адміністративно-господарської санкції як зупинення дії ліцензії, то порядок її застосування Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” не врегульований.

Водночас ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу та конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб'єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом.

Органи державної влади з питань захисту прав споживачів мають право у випадках і порядку, передбачених Законом України “Про захист прав споживачів” від 12. 05. 1991 р., приймати обов'язкові рішення про припинення суб'єктом господарювання виробництва продукції (виконання робіт, послуг), відвантаження і реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних актів.

У разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу. Докладно порядок скасування державної реєстрації суб’єктів господарювання визначено Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15. 5. 2003 р.

Поряд з адміністративно-господарськими санкціями Господарським кодексом України передбачені гарантії прав суб’єктів господарювання у разі неправомірного застосування до них зазначених санкцій. Так, зокрема ст. 249 Господарського кодексу України закріплює за суб'єктами господарювання:

- право оскарження до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій;

- право на звернення до суду із заявою про визнання недійсним акта органу державної влади та органу місцевого самоврядування, що не відповідає законодавству, і порушує права чи законні інтереси суб’єкта господарювання;

- право на відшкодування збитки, завдані суб'єкту господарювання у зв'язку з неправомірним застосуванням до нього адміністративно господарських санкцій.

Date: 2016-07-22; view: 298; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию