Філософсько-літературознавчі праці

· Дві культури (1990)

· Шевченків міф України (1997)

· Філософія Української ідеї та європейський контекст: франківський період (1992)

· Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій (2007)

· Оксана Забужко, Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби. 1992–2002 (2011)

Публіцистика

· Дві культури (1990)

· Хроніки від Фортінбраса (1999)

· Репортаж із 2000-го року (2001)

· Інший формат / упоряд. Т. Прохасько (2003)

· Let my people go. 15 текстів про українську революцію (2005)

· З мапи книг і людей (2012)

· Український палімпсест. Оксана Забужко в розмові з Ізою Хруслінською (2014)

Переклади іноземними мовами

· «Польові дослідження з українського сексу» — Росія (1998, 2001, 2002, 2008), Угорщина (1999), Чехія (2001, 2002), Польща (2003, 2008), Болгарія (2005), Німеччина (2006, 2008), Швеція (2006), Італія (2008), Румунія (2008), Туреччина (2011)

· «Сестро, сестро» — Чехія (2006), Польща (2007)

· «Казка про калинову сопілку» — Іран (2006)

· «Музей покинутих секретів» — Польща (2013), Росія (2013)

Проекти

· Літопис самовидців: Дев'ять місяців українського спротиву / [автор проекту О. Забужко; упорядник Т. Терен; передмова С. Алексієвич; ілюстратор О. Клачинська]. — Київ: Комора, 2014. — 310, [23] с., кольор. іл. — ISBN 978-966-97403-2-8

Переклади

· Світлана Алексієвич. Чорнобиль: хроніка майбутнього / Пер. і післямова О. Забужко. — К.: Факт, 1998. — 194 с. — ISBN 966-727438-1

Марія Василівна Матіо́с (нар. 19 грудня 1959, Розтоки, Путильський район, Чернівецька область) — українська письменниця (поет,прозаїк, публіцист). Народний депутат України VII, VIII скликання. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2005). Заслужений працівник культури України (2008). Почесний громадянин міста Чернівців (2008).

Біографія

Марія Матіос народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки, Чернівецька область в родині гуцулів.

У 1982 р. закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету, відділення української мови та літератури (теперЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).

Працювала бібліотекарем університетської бібліотеки. 8 років — на Чернівецькому машинобудівному заводі.

Була заступником голови Чернівецької обласної організації Спілки письменників України, відповідальним секретарем «Буковинського журналу». З 1997 року мешкає в Києві. Працювала помічником секретаря РНБО України. З 2003 року — заступник голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Перші вірші надрукувала у 15 років.

Прозою дебютувала 1992 року в журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол». Передмову до публікації написавВолодимир Дрозд.

2011 — член журі літературного конкурсу «Юне слово».

2012 — № 2 у виборчому списку Політичної партії «УДАР», на виборах до Верховної Ради України.

2014 — № 7 у виборчому списку Блоку Петра Порошенка до Верховної Ради України.

Була серед тих, хто домігся присвоєння Чернівецькому університету імені Юрія Федьковича.

Творчість

Збірки віршів

«З трави і листя» (1982)

«Вогонь живиці» (1986)

«Сад нетерпіння» (1994)

«Десять дек морозної води» (1995)

"На Миколая" (1996)

«Жіночий аркан» (2001)

«Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007)

Проза

«Нація» (2001)

«Життя коротке» (2001)

«Бульварний роман» (2003)

««Фуршет» від Марії Матіос» (2003)

«Солодка Даруся» (2004)

«Щоденник страченої» (2005)

«Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006)

«Нація. Одкровення.» (2006)

«Майже ніколи не навпаки» (2007)

«Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба» (2008)

«Кулінарні фіґлі» (2009)

«Чотири пори життя» (2009)

«Вирвані сторінки з автобіографії» " (2010)

«Армагедон уже відбувся» (2011)

"Вибране" (2011)

«Черевички Божої матері» (2013)

"Приватний щоденник. Майдан. Війна..." (2015)

Має неофіційний титул «найпліднішої письменниці України».

Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки», то «грант-дамою української літератури».

З часу виходу роману «Солодка Даруся» (2004) книжка витримала 6 видань загальним накладом понад 200 тисяч.

Книга «Солодка Даруся» визнана найкращою книгою першого 15-річчя Незалежності, яка найбільше вплинула на українців.

За результатами соціологічних досліджень Марія Матіос незмінно входить до п'ятірки сучасних письменників, яких читають і знають в Україні.

Входить до сотні найбільш впливових жінок України.

2007 року в російському видавництві «Братонеж» вийшли об'єднані під однією обкладинкою переклади «Нації» та «Солодкої Дарусі». Ця книжка має назву «Нация», перекладена О. Мариничевою та С. Соложенкіною.

Книга письменниці «Майже ніколи не навпаки» завершує історично-психологічну трилогію, яку розпочала «Солодка Даруся», а далі і «Нація». За словами авторки, її нова книга про те, що може людське серце, вражене любов'ю і ненавистю, радістю і заздрістю. «Я би виокремила головну думку цієї книги, де „честь понад усе“. Кожен персонаж в ній доводить своє людське алібі», — зазначила авторка. Її література не відокремлює окремого жанру та спрямованості на конкретний тип читача.

Москале́ць Галина Василівна (свої твори підписує як Пагутя́к Гали́на) (нар. 26 липня 1958 року, Залокоть, Дрогобицький район,Львівська область) — українська письменниця. Лауреат Шевченківської премії з літератури.

Народилася в селі Залокоть, згодом родина переїхала у село Уріж.

Батько — Василь Пагутяк, матір — Іванна Басараб. Наймолодша з трьох доньок у сім'ї.

Вважає себе нащадком валаського господаря Дракули (Влад Цепеш із роду Басарабів, або як ще його називає Галина Пагутяк, Влад Басараб[1]).

Закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка[Джерело?]. Працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї[Джерело?]. Член Національної спілки письменників України[Джерело?]. Живе у Львові.

Лауреат Шевченківської премії 2010 р. за книгу прози «Слуга з Добромиля». Двічі лауреат літературної премії «Портал» за книги«Книгоноші з Королівства» та «Зачаровані музиканти».

2015 року уривок з твору Галини Пагутяк було без дозволу авторки використано у завданнях зовнішнього незалежного оцінювання(ЗНО) з української мови. У п'яти завданнях (№ 29—33) треба було проаналізувати філософський текст на тему: «Маленький шлях — не для людей…» і дати відповідь на те, що саме хотів сказати автор. У своєму відкритому листі Галина Пагутяк назвала ці завдання «абсурдом і наругою над авторським текстом».[2]

Твори:

«Діти» К.: Радянський письменник, 1982 (Діти (роман); Повість про Марію і Магдалину; Лялечка і Мацько; Філософський камінь (роман))

«Господар» К.: Радянський письменник, 1986 (Господар (фантаст. роман); Соловейко (повість))

«Потрапити в сад» К.: Молодь, 1989 (Компроміс (роман);Трагічні оповідання (цикл))

«Гірчичне зерно» К.: Радянський письменник, 1990 (Повісті)

«Записки Білого Пташка» К.: Український письменник, 1999 (Смітник Господа нашого (роман); Радісна пустеля (роман); Записки Білого Пташка (повість))

«Захід сонця в Урожі» Л.: Піраміда, 2003 (Романи: Смітник Господа нашого;Книга снів і пробуджень. Повісті: Захід сонця в Урожі та інші)

«Писар Східних Воріт Притулку» Л.: Піраміда, 2003 (Роман)

«Королівство» Тернопіль: Джура, 2005 (Роман)

«Втеча звірів або Новий Бестіарій» Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006 (Казкова повість)

«Слуга з Добромиля» Київ: Дуліби, 2006 (Роман)

«Книгоноші з Королівства» Пригодницький роман. — Тернопіль: Джура,2007

«Мій Близький і Далекий Схід» Повість та есеї. — Львів, ЛА «Піраміда», 2009

«Урізька готика» Київ: Дуліби, 2010 (Роман)

«Зачаровані музиканти» К.: Ярославів Вал, 2010 (Роман)

«Сни Юлії і Германа» К.: Ярославів Вал, 2011 (Роман)

«Зачарованные музыканты» — Саарбрюкен: YAM publishing, 2012 (роман, переклад російською — В. И. Щербаков)

«Кожен день — інший. Щоденник» — Львів: Піраміда, 2013