Організація бібліотеки.

Бібліотекарі Ашшурбаніпала проводили величезну роботу з каталогізації, копіювання, коментування та дослідження текстів бібліотеки, про що свідчать зокрема численні глосарії, списки літератури й коментарі. Сам Ашшурбаніпал надавав великого значення упорядкуванню бібліотеки.

На кожній табличці було написане його ім'я (своєрідний екслібрис), у колофоні було наведено назву оригінальної таблички, з якої було зроблено копію (як правило, перший рядок), а також номер таблички в межах серії, що утворювала цілісний твір. Часто додавали також відомості про те, чи табличка містить весь текст. Нерідко на табличках трапляються імена переписувачів та власників. Ось один з прикладів:

Замовляння. Зле замовляння ніби демон вразило людину. Четверта табличка Сурпу. Переписано й звірено з оригіналом. Палац Ашшурбаніпала, правителя світу, правителя Ассирії[4].

За припущенням науковців, бібліотекарі для обліку бібліотеки використовували своєрідні етикетки (також з глини), на яких був перелік всіх табличок, які знаходилися у відповідній скрині чи іншому вмістилищі[5].

Усі нові надбання бібліотеки ретельно облікувалися. У бібліотеці були сотні кодексів з навощеними сторінками, що дозволяло виправляти чи переписувати текст, написаний на воску. Ці кодекси не збереглися, а про них лише відомо з глиняних табличок.

Значення.

Величезний масив клинописних текстів дійшов до наших днів виключно завдяки пристрасті Ашшурбаніпала до писаного слова. У багатьох випадках давніші пам'ятки месопотамської писемності збереглися в копіях, виконаних за наказом цього правителя.

Сам Ашшурбаніпал пишався тим, що він був єдиним ассирійським правителем, який умів читати й писати. На одній з табличок знайдено його особистий запис:

Я вивчив те, що мені приніс мудрий Адапа, опанував усе таємне мистецтво письма на табличках, став розбиратися у провіщеннях у небі й на землі, беру участь в дискусіях вчених мужів, передбачаю майбутнє разом з найдосвідченішими тлумачами провіщень на печінці жертовних тварин. Я вмію розв'язувати складні, затемнені задачі на ділення й множення, постійно читаю майстерно виписані таблички такою складною мовою, як шумерська, чи такою важкою до тлумачення, як аккадська, обізнаний із записами на камені з часів до потопу, які є вже цілковито незрозумілими.

Записи самого Ашшурбаніпала вирізняються своїми високими літературними якостями.