Історичні етапи становлення читачезнавства.

Купрієнко Володимир Миколайович

Соціологія книги та читання

Відповіді до Семінару 1 (Становлення бібліотечного читачезнавства як галузі спеціального бібліотекознавства)

Питання:

Історичні етапи становлення читачезнавства.

Внесок українських науковців у розвиток українського бібліотечного читачезнавства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Дослідження українського читача, та його інформаційних потреб в останнє десятиліття XX початку XXI с.

Відповіді:

Історичні етапи становлення читачезнавства.

У становленні бібліотечного читачезнавства як галузі спеціального бібліотекознавства нами визначено основні історичні етапи:

друга половина XIX ст. – 10-ті роки ХХ ст. – етап переднаукового збирання та осмислення широкого обсягу емпіричного матеріалу, пошуку та опрацювання необхідних методик вивчення читачів бібліотек, історичну передумову формування бібліотечного читачезнавства;

1920–1930-й р. стали етапом розробки теоретико-методологічних засад українського радянського бібліотечного читачезнавства, чому значною мірою сприяла діяльність Українського наукового інституту книгознавства;

1931–1959-й р. – етап гальмування бібліотечного читачезнавства, що був зумовлений зміною суспільно-політичної системи та ідеологічних засад у державі;

1960-ті – 1990-й р. є етапом формування наукового статусу удосконалення термінологічної бази читачезнавства, обґрунтування та дослідження основних його розділів: історії читача, психології читача, психології та соціології читання;

1991–2005 рр. стали етапом відносного завершення в українському бібліотекознавстві методологічного обґрунтування концепції бібліотечного читачезнавства як відносно самостійної галузі спеціального бібліотекознавства.

Сучасний етап розвитку науки характеризується активізацією теоретичних та прикладних досліджень, тематика яких охоплює різні напрями діяльності бібліотек. Аналіз досліджень дозволив відтворити читацьку аудиторію бібліотек різних типів: національних, обласних універсальних наукових, міських, сільських, показати зміни в інформаційних потребах, читацьких інтересах, відповідність інформаційних ресурсів бібліотек запитам читачів.