Цивільно-правова характеристика договору дарування.

У ст. 717 якого записано, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати у майбутньому іншій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Юридичні ознаки договору дарування:

ЦК встановлює певні правила щодо форми дарування (719 ЦК). Це може бути усна або письмова форма.

Форма договору визначається у залежності від виду майна, що є предметом договору дарування. Цивільним кодексом передбачено (ст. 719):

усну форму договору дарування:

- предметів особистого користування та побутового призначення (ч. 1);

письмова форма (проста) передбачена для:

- для дарування майнового права (ч. 3 ст. 719);

- дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому (у разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним);

- дарування рухомих речей, які мають особливу цінність. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, обдаровуваний заволодів нею незаконно.

Не усі з перелічених законодавчих вимог щодо форми договорів дарування можна визнати вдалими. Так, на практиці, безумовно, виникатимуть труднощі при вирішенні питання про те, які рухомі речі мають особливу цінність, а які її не мають.

Письмова форма з нотаріальним посвідченням передбачена:

- валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму громадян;

- для дарування нерухомої речі. Крім цього відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Крім цього щодо дарування нерухомих речей передбачений особливий порядок.

Сторонами у договорі дарування є дарувальник і обдаровуваний. Перший добровільно позбавляє себе певного майна, другий – набуває ці права.

Цивільний кодекс передбачає наступні підстави припинення договору дарування:

- відмова однієї зі сторін від договору;

- розірвання договору дарування;

- визнання договору недійсним.

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 ЦК).

Юридичні ознаки: За своєю юридичною природою зазначений договір є одностороннім, оплатним, реальним.