Форми валютних операцій

1. Міжбанківський валютний ринок(Спот, Форвард, Своп)

2. Валютний арбітраж

3. Біржовий валютний ринок (Ф’ючерс, Опціон)

Валютна операція “спот” – це купівля-продаж валюти на умовах її поставки протягом двох робочих днів від дня її укладання за курсом, зафіксованим в угоді (її ще називають “терміновою”).

Форвардні валютні операції – це контракти з обміну валют, які відбуватимуться у майбутньому, але за курсом, зафіксованим на поточну дату. Укладаються, як правило, на строк до одного року.

Операція “своп” – це валютна операція, при якій поєднуються форвардні умови та умови “спот”. При такій валютній операції продаж готівкової валюти (спот) здійснюється з одночасною її купівлею на строк (форвард), або навпаки. Операції “своп”, як правило, здійснюються на строк від 1 до 6 місяців.

Ф’ючерсні операції – це строкові угоди на біржах, що являють собою купівлю-продаж золота, валюти, фінансових та кредитних інструментів за фіксованою в момент укладання контракту ціною, з виконанням операції через певний проміжок часу (більше від трьох днів і до двох-трьох років).

Валютний опціон – це договірне зобов’язання, що дає право (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим в момент укладання угоди курсом на наперед узгоджену дату або протягом узгодженого періоду. При цьому виділяються: опціон пут (право на купівлю) та опціон кол (право на продажу).

Валютний арбітраж – це операції з валютами з метою одержання прибутку через використання у визначений момент часу існуючих на фінансових ринках розривів між курсами і відсотковими ставками по касових і строкових операціях (Часовий, Просторовий, Простий, Складний).

3. Визначення курсу гривні щодо іноземних валют.

Валютний курс являє собою ціну грошової одиниці однієї країни відносно грошової одиниці іншої країни.

Ціна іноземної валюти встановлюється шляхом котирування.

Пряме котирування – передбачає, що одиниця іноземної валюти виражається в національній валюті.

Непряме котирування -одиниця національної валюти оцінюється певною кількістю іноземної валюти.

Види валютних курсів:

1. Залежно від ролі суб’єктів валютної операції

а) Курс покупця, по якому банк купує іноземну валюту

б)Курс продавця, по якому банк продає іноземну валюту.

2. За видами платіжних документів

а) Курс телеграфного переказу

б) Курс поштового переказу

в) Курс чеків

г) Курс векселів

3. Залежно від видів валютних угод

а) Крос-курси становлять собою котирування двох іноземних валют, ні одна з яких є національною валютою учасника угоди, який встановлює курс.

б) Поточні (спот) -ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни, і встановлена на момент укладання товарної угоди за умови оплати на наступний робочий день, після укладання угоди.

в) Термінові (форвард) -попереджувальний тимчасовий курс валют, що показує, яку вартість матиме валюта, через певний час, після укладання угоди.

4. Залежно від рівня регульованості

а) Фіксований - курс встановлений центральним банком

б) Плаваючий курс - який встановлюється в залежності від співвідношення попиту і пропозиції на певну валюту

в) Змішаний курс – встановлюється на основі взаємодії попиту і пропозиції з певним регулюванням з боку центрального банку з метою запобігання надмірному підвищенню або зниженню валютного курсу (так званий валютний коридор).

5. За способом розрахунку – паритетний, фактичний;

6. За способом встановлення – офіційний, неофіційний;

7. Відношення до паритету купівельної спроможності валют – завищений, занижений, паритетний;

8. За обліком інфляції – реальний, номінальний;

9. За способом продажу - курс готівкового продажу, курс безготівкового продажу, оптовий курс обміну валют, банкнотний.

Конвертованість або оборотність національної грошової одиниці — це можливість для учасників зовнішньоекономічних угод легально обмінювати її на іноземні валюти і навпаки без прямого втручання держави в процес обміну.

Конвертованість:

1. Зовнішня конвертованість національної валюти надає резидентам право здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами. Нерези-денти мають можливість вільно переводити та конвертувати кошти у даній валюті.

2. Внутрішня конвертованість національної валюти надає резидентам право здійснювати операції з активами в іноземній валюті в середині країни. Вона передбачає можливість для громадян та організацій здійснювати платежі за кордон і купівлю іноземної валюти без будь-яких обмежень.

Конвертованість

1. Повна - всі вітчизняні та іноземні громадяни та організації, які володіють певною сумою грошей даної країни, мають змогу без обмежень вико-ристовувати ці гроші на будь-які цілі.

2. Часткова -на операції купівлі та продажу застосовуються певні обмеження.