Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Спостереження та аналіз отриманої інформації
Одночасно з вивченням документів та проведенням бесіди психолог проводить спостереження за новоприбулими військовослужбовцями. Спостереження включає оцінку їх поведінки у різних ситуаціях службової діяльності. Під час спостереження за військовослужбовцями особливу увагу слід звернути на характерні особливості поведінки: дратівливість, нестриманість, метушливість, театральність, демонстративність, відлюдькуватість. Слід урахувати, що ці прояви можуть свідчити як про виразну наявність акцентуацій характеру й темпераменту, так і про певний рівень нервово-психічної нестійкості військовослужбовця. Під “нервово-психічною нестійкістю” (НПН) розуміють схильність до зривів нервової системи при значних фізичних і психічних навантаженнях, яка суттєво перешкоджає нормальному проходженню військової служби. При виявленні такої поведінки військовослужбовця бажано провести його додаткове психологічне діагностування для більш чіткого визначення рівня НПН та прийняття відповідних рішень (застосування заходів). Методи вивчення документів, індивідуальної бесіди, спостереження та аналізу застосовуються психологом після прибуття військовослужбовців у військову частину (підрозділи) як в місцях постійної дислокації, так і в районі ведення бойових дій. Під час проведення вивчення військовослужбовців психолог повинен визначити (уточнити) їх загальну військово-професійну спрямованість на підставі з’ясування позицій, наведених у таблиці 1. Таблиця 1
На основі вивчення документів, проведеної індивідуальної бесіди та спостереження психолог також виявляє військовослужбовців, які мають: - низький рівень інтелектуального та фізичного розвитку, військово-професійної спрямованості, стійкості до бойового стресу; - схильність до розладів особистості; - незадовільний рівень НПН; - дезадаптаційні порушення; - схильність до девіантної та делінквентної (такої, що відхиляється від норми) поведінки, до вживання спиртних, наркотичних та інших токсичних речовин; - схильність до скоєння суїциду. Таких військовослужбовців слід віднести до “групи посиленої психологічної уваги” (ГППУ). До ГППУ також відносяться військовослужбовці, які мають: - сімейні негаразди (важка хвороба або смерть когось із близьких родичів, складні побутові умови проживання сім’ї, погані взаємини із батьками, дружиною (чоловіком) чи дівчиною (хлопцем) та інші складні сімейні обставини); - проблеми зі здоров’ям (військовослужбовці, які перенесли травми голови, захворювання нервової системи, перебували на обліку в психоневрологічних диспансерах тощо); - порушення поведінки кримінального характеру; - лідерство у мікрогрупах негативного спрямування; - конфлікт або несприйняття колективу (є об’єктами насмішок, словесних чи фізичних образ з боку товаришів по службі); - конфлікт із командирами чи начальниками за результатами службової діяльності. На підставі отриманих даних психолог заповнює соціальний паспорт військовослужбовця (див. додаток І.2), до якого вносяться: - соціально-демографічні дані; - дані про сім’ю військовослужбовця; - телефони дружини (чоловіка), дітей, батьків, друзів, з попереднього місця роботи (служби); - дані за результатами спостереження (поведінка, скарги на стан здоров’я); - інформація, отримана від співслужбовців та командирів (начальників); - інша інформація за рішенням психолога.
З метою урахування професійних якостей військовослужбовців для їх раціонального розподілу за військово-обліковими спеціальностями військові спеціальності розподілені за групами. За основними професійно важливими характеристиками військові спеціальності розподіляються на такі групи: 1. Організаторські (командири всіх рівнів) – розвинуті організаторські та пізнавальні (інтелектуальні) здібності, вміння орієнтуватися в складній обстановці, виділяти головне і приймати правильні рішення в короткий термін, ініціативність, самовладання, відповідальність, вимогливість, самостійність, ясна і розбірлива мова. 2. Сенсорні (фахівці зв’язку та спостереження) – гострий слух (зір), точність слухового (зорового) сприйняття, стійкість уваги, оперативна пам’ять, розвинене почуття ритму, витривалість і рухливість нервової системи, правильна дикція, розбірливий почерк, рухливість пальців рук. 3. Сенсорно-моторні (водії) – розподіл і стійкість уваги, швидка сенсомоторна реакція, рухливість нервових процесів, рухова пам'ять, координація рухів руками і ногами. 4. Сенсорно-гностичні (оператори) – точність і швидкість зорового (слухового) сприйняття, стійкість та концентрація уваги, оперативна пам’ять, швидкість мислення, вміння виділити в інформації головне, координація рухів руками. 5. Моторно-вольові (військові посади спеціального призначення) – координація рухів, спритність, фізична сила і витривалість, рішучість, самовладання, сміливість. 6. Технологічні (спеціалісти з обслуговування, ремонту та експлуатації техніки) – розвинуте наочно-дійове і наочно-образне мислення, загальноосвітня і технічна грамотність. 7. Інші (ті, що не мають особливих вимог до військової спеціальності).
Для раціонального розподілу військовослужбовців за військово-обліковими спеціальностями необхідно урахувати попередньо набутий ними військовий досвід (попередньо набуту цивільну споріднену спеціальність). Можливість використання власне психологічного критерію при рознесенні спеціальностей за групами обґрунтовується відомим у психології фактом: різні, на перший погляд не схожі один на одного види діяльності можуть складатися з окремих операцій, реалізація яких вимагає наявності у людини одних і тих же психічних якостей, що дає можливість визначити військову та професійну спрямованість військовослужбовця (таблиця 2). Таблиця 2
Після оцінки рівня розвитку професійно-важливих та індивідуально-психологічних якостей військовослужбовця робиться висновок щодо ступеня їх відповідності вимогам груп споріднених військових посад: “високий рівень” – повністю відповідає вимогам (відповідність на 90-100%); “середній” – в основному відповідає вимогам (відповідність на 60-80%); “достатній” – мінімально відповідає вимогам (відповідність на 30-50%); “низький” – не відповідає вимогам (відповідність нижча за 30%). Наведена класифікація дозволяє здійснити раціональний розподіл військовослужбовців за їх військово-обліковими спеціальностями та профілями підготовки.
Date: 2016-07-18; view: 416; Нарушение авторских прав |