Метод SWОТ - аналізу

У кожному варіанті контрольної роботи необхідно виконати SWОТ – аналіз. Нагадаємо основні теоретичні положення.

Метод SWОТ - аналізу є найбільш визнаним підходом до аналізу середовища. Застосовування цього методу дозволяє встановити лінії зв'язку між силою і слабкістю, зовнішніми можливостями і загрозами.

Суть методу складається в зіставленні даних про зовнішнє і внутрішнє середовище фірми. Для цього всі фактори, які представлені в ситуаційному завдання потрібно віднести до позитивно чи негативно діючих, які дістали назву можливостей і загроз відносно зовнішнього середовища, сильних і слабих сторін діяльності фірми відносно внутрішнього середовища (табл. 1).

Таблиця 1.

Загальні характеристики, які використовуються в SWOT-аналізі

Потім вираховуємо скільки сильних та слабких сторін, можливостей та загроз визначено. Далі сильні та слабкі сторони, можливості та загрози позиціонуються на полях матриці SWОТ - аналізу (рис. 1).

Рис. 1. Матриця SWОТ -аналізу середовища підприємства

Після перевірки взаємного впливу факторів за допомогою матриці SWОТ – аналізу можна визначити чотири різновиди корпоративної стратегії фірми (рис. 2):

1. стратегія, яка використовує сильні сторони фірми для реалізації зовнішніх можливостей (стратегія «Максі – Максі»);

2. стратегія, яка використовує сильні сторони фірми для знешкодження зовнішніх загроз (стратегія «Максі –Міні»);

3. стратегія спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми на основі використання зовнішніх можливостей (стратегія»Міні –Максі»);

4. стратегія, спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми та уникнення зовнішніх загроз (стратегія «Міні – Міні»).

Рис. 2. Стратегічні рекомендації SWОТ - аналізу

Стратегія «Максі – Максі» застосовується у ситуації коли фірма повинна вживати активні дії для зміцнення своєї позиції на ринку шляхом збільшення своєї частки, диверсифікації продуктів, виведення на ринок товарів-новинок. Сприятлива фінансова ситуація дозволяє виділяти додаткові кошти на науково –дослідні роботи, збільшувати фінансовий портфель, поглинати дрібних конкурентів тощо.

Стратегія «Міні – Максі» рекомендується для фірм, у яких переважають слабкі сторони, але які мають сприятливі ринкові можливості. Фірма повинна прагнути посилити конкурентні позиції у тих галузях, де це можливо, з одночасною ліквідацією (продажем) слабких господарських підрозділів. Доцільно концентрувати увагу на зниженні рівня затрат і підрозділів. Доцільно концентрувати увагу на зниженні рівня затрат і підвищенні конкурентоспроможності продукції.

Стратегію «Максі – Міні» застосовують ті фірми, які опинилися у досить поганій ситуації. Вони повинні використовувати свої сильні сторони, які переважають для нейтралізації зовнішніх загроз, а не ля зростання, тобто переходити до позиційної оборони. Ці фірми можуть вибірково здійснювати «контратаки» - завойовувати окремі ринкові ніші, але більшість зусиль має спрямовуватися на стримування наступу конкурентів і підготовку до активних дій у майбутньому, коли можливості будуть переважать загрози.

Найгостріша ситуація очікує фірми, що вимушені застосовувати стратегію «Міні – Міні», зміст якої – поступове згортання діяльності, перепрофілювання, реінвестування коштів в інші галузі тощо. Лише в окремих випадках фірма може ризикнути залишитися, наприклад, з допомогою об’єднання з іншою фірмою.