Робота командирів підрозділів щодо аналізу стану військової дисципліни та підведення підсумків її стану.

Одним з ефективних засобів створення та упорядкування системи зміцнення військової дисципліни та правопорядку є аналіз роботи та підведення підсумків стану військової дисципліни.

Його мета – установлення дійсного стану справ, визначення кращих підрозділів, шляхів та засобів досягнення і підтримання в них міцної військової дисципліни та твердого статутного порядку, виявлення найбільш характерних недоліків та причин погіршення їх стану, а також постановка конкретних завдань щодо подальшого покращання виховної роботи з особовим складом.

Система аналізу цієї роботи:

Підсумки стану військової дисципліни та ефективності роботи керівного складу щодо її зміцнення відповідно до вимог наказу МО України 1997 року №011 необхідно підводити:

в ротах (батареях) - щотижнево

у взводах, відділеннях - щоденно

Суть аналізу стану військової дисципліни полягає у з'ясовуванні зв’язків та взаємозалежності між фактами та оточуючою обстановкою, у визначенні дійсних причин тих чи інших порушень.

Основним змістом аналізу повинно бути:

визначення фактичного стану військової дисципліни;

наявність та об’єктивність обліку правопорушень та порушень військової дисципліни, які обліковуються для оцінки стану військової дисципліни;

ступень їх впливу на виконання завдань за призначенням.

До порушень військової дисципліни, які обліковуються для оцінки стану військової дисципліни відносяться:

1. Самовільне залишення військової частини або місця військової служби військовослужбовцем, нез’явлення його вчасно (без поважних причин) на військову службу (до трьох діб): зі звільнення з розташування військової частини, у разі призначення або переведення до іншого місця служби, з відрядження, відпустки або лікувального закладу.

2. Вживання спиртних напоїв, наркотичних речовин у службовий час, перебування на військовій службі в нетверезому стані та під впливом наркотичних або токсичних речовин.

3. Порушення громадського порядку або перебування в громадських місцях у нетверезому стані у військовій формі одягу у позаслужбовий час.

4. Порушення статутних правил несення вартової (вахтової), внутрішньої служб, патрулювання, що не спричинило тяжких наслідків.

5. Порушення правил безпеки, що не створило загрози загибелі людей чи не спричинило інших тяжких наслідків або не заподіяло шкоди здоров’ю потерпілого.

6. Невихід офіцера, сержантів та солдатів військової служби за контрактом на службу та самовільне залишення місця служби без поважних причин більше 3 годин протягом робочого дня.

7. Неналежне виконання службових обов’язків, за яке на військовослужбовця накладене дисциплінарне стягнення “попередження про неповну службову відповідність”.

В загальному вигляді можна виділити наступні етапи аналізу роботи щодо зміцнення військової дисципліни:

збір, узагальнення та всебічний облік відомостей про кількість та характер проступків;

систематизація отриманих даних за видами порушень, категоріям особового складу, службовому положенню військовослужбовців;

установлення найбільш характерних тенденцій у стані військової дисципліни, обставин та причин порушень, їх впливу на виконання завдань за призначенням, службу військ, загальний стан дисципліни, морально-психологічний стан особового складу;

визначення ступеня участі різних категорій молодших командирів у дисциплінарній практиці, вивчення заходів, вжитих ними щодо зміцнення військової дисципліни та їх дієвості;

формування висновків та визначення змісту, форм та методів роботи, напрямків на подальше зміцнення військової дисципліни, організованості та правопорядку.

Джерелом інформації для аналізу військової дисципліни можуть бути:

особисті перевірки командирами їх заступниками по роботі з особовим складом у підпорядкованих підрозділах виконання конкретних положень Законів, вимог статутів, наказів, директив, вказівок та розпоряджень, розпорядку дня, а також несення служби добовим нарядом, стану внутрішнього порядку, матеріально-побутового забезпечення військовослужбовців;

індивідуальні бесіди з різними категоріями військовослужбовців;

вивчення документів: службових карток, характеристик, особових справ, атестацій, протоколів зібрань, актів перевірок, матеріалів розслідувань та інших документів;

матеріали групових бесід, вечорів запитань та відоповідей, бесід під час інформувань, занять з воєнно-ідеологічної підготовки;

матеріали психологічних та соціально-психологічних досліджень.

Результати аналізу стану військової дисципліни доводяться в наступному порядку:

в роті (батареї) – щотижнево, окремо з офіцерами, прапорщиками та сержантами на службових нарадах, а до всього особового складу – на загальних зборах з визначенням рейтингів взводів та відділень і окремо по категоріям;

у взводі – щоденно командиром взводу з особовим складом взводу і окремо з сержантами, командирами відділень з визначенням місця у рейтингу кожного відділення та постановкою завдання на наступну добу;

за відділення – щоденно, командиром відділення з особовим складом по кожному солдату перед строєм з визначенням рейтингу кожного військовослужбовця після проведення вечірньої перевірки під контролем старших начальників протягом 7 – 10 хвилин.

З доповідями про стан військової дисципліни рекомендується виступати особисто:

в роті - командиру роти;

у взводі – командиру взводу.

При підведенні підсумків стану військової дисципліни в підрозділі необхідно розглянути:

З офіцерами:

визначити повноту та якість виконання вимог військових Статутів Збройних Сил України, наказів Міністра Оборони України, старшого начальника щодо зміцнення військової дисципліни та їх вплив на вирішення конкретних завдань, підтримання твердого статутного порядку в-цілому;

показати повноту та якість виконання планів підготовки підрозділу;

порівняти стан військової дисципліни та служби військ з минулим періодом;

відмітити конкретні недоліки у зміцненні військової дисципліни у роботі офіцерів та сержантів;

визначити місця взводів та відділень за рейтингом;

показати найбільш ефективні форми та методи роботи командирів підрозділів, які добилися позитивних результатів у підтриманні статутного порядку;

визначити причини порушень та дисциплінарних проступків, які мали місце у підрозділах, в яких підрозділах та якою категорією військовослужбовців вони звершені а також основні недоліки у роботі командирів підрозділів щодо виховання підлеглих. Ці причини перед усім слід шукати у стилі та методах роботи підлеглих командирів щодо зміцнення дисципліни та наведенню статутного порядку;

розглянути організацію та якість контролю за особовим складом під час несення служби у добовому наряді, навчання, при проведення господарчих робіт та в часи дозвілля;

розібрати стан військової дисципліни, дисциплінарні провини офіцерів, прапорщиків та сержантів, їх взірцевість у виконанні службового обов’язку, знання підлеглих та здійснення контролю за їх поведінкою; основні недоліки у їх дисциплінарній практиці.

З сержантами:

показати особисту взірцевість командирів відділень у виконанні вимог статутів та своїх функціональних обов’язків, випадки необ’єктивних доповідей або укриття фактів порушень дисципліни, які мали місце за означений період, недоліки у несенні служби особовим складом, здійснення контролю за підлеглими;

розкрити роботу сержантів щодо навчання та виховання особового складу, участь у дисциплінарній практиці.

З особовим складом:

показати відношення військовослужбовців до виконання службових обов’язків, статутів, наказів, розпорядку дня, назвати кращих та гірших з них;

розкрити випадки порушень військової дисципліни, байдужного відношення до порушників, конкретні недоліки у кожному підрозділі, визначити їх причини.

З урахуванням фактичного стану військової дисципліни та служби військ командирами підрозділів визначаються конкретні завдання кожному підлеглому підрозділу по усуненню вказаних недоліків та їх попередженню.

Такими заходами можуть бути:

проведення додаткових інструкторсько-методичних, практичних та показових занять з окремими категоріями військовослужбовців по вивченню вимог статутів, обов’язків, виконанню одного з елементів розпорядку дня, практичному несенню служби, підтриманню статутного порядку, заходів безпеки;

індивідуальні бесіди з порушниками військової дисципліни та обговорення їх вчинків на загальних зборах;

здійснення індивідуального контролю та надання індивідуальних доручень порушникам дисципліни;

заслуховування підлеглих командирів підрозділів з окремих питань.