Інтернаціональна лексика та її переклад

Інтернаціоналізація суспільного життя,що набула прискореного розвитку під впливом науково-технічної революції, підсилює суспільні потреби у вивченні іноземних мов, у перекладі наукової і художньої літератури. Неухильно прискорюється зростання потоку інформації, у кожній сфері знань з’являються нові поняття, що вимагають номінації. Сьогодні величезними темпами розвивається тенденція до уніфікації мов. За мірою поширеності в англійській, українській і російських мовах інтернаціональна лексика займає помітне місце, і переклад її має свої особливості.

Проблема перекладу інтернаціональноїлексики на сьогодні є однією з найактуальніших, але не повністю вивчених. У різні роки цією проблемою займалися видатні радянські та російські вчені: В.В. Акуленко, А.Д. Швейцер, Р.А. Будагов, Л.І. Борисова та інші.

При перекладі доводиться остерігатисяне тільки численних псевдоінтернаціоналізмів, які можуть спантеличити навіть досвідченого професіонала, і повністю змінити зміст висловлювання, а й труднощів, які можуть виникнути при виборі між збереженням інтернаціональної форми і підбором неоднокореневого еквівалента рідної або іноземної мови.

Ми спробували висвітлити деякі поширені помилки, що підстерігають перекладача при роботі з текстами, які містять таку лексику, причини їх виникнення і шляхи їх уникнення.

До інтернаціональної лексики зазвичайналежать слова, що мають у результаті взаємовпливу або випадкових збігів зовнісхожу форму і деякі однакові значення в різних мовах. Відомо, що інтернаціональні слова потрапляють у ту чи іншу мову або завдяки запозиченню з іншої мови, або внаслідок того, що дві мови запозичували відповідне слово з якої-небудь третьої мови (наприклад, з латинської або грецької). Так, слова, alpha, ampere, atlas, atom, banjo, barbarism, benzol, billiards, bulldog, cafeteria, caravan, catastrophe, chaos, demagogue, dynamo, economic, electric, element, energy, film, kodak, legal, minimum, philosopher є загальнозрозумілими не тільки для осіб – носіїванглійської мови, але й для тих, у кого рідна мова інша. Це досягається за рахунок інтернаціонального характеру вказаних слів. Інтернаціональні слова, які повністю збігаються за значенням, зустрічаються досить рідко.

Проте інколи асоційовані та ототожнювані (завдяки схожості в плані виразу) у двох мовах слова, в плані змісту або за вживанням не повністю відповідають або навіть повністю не відповідають один одному. Саме тому слова такого типу отримали у французькому мовознавстві назву faux amis du traducteur – “помилкових друзів перекладача”. Одна з найповніших класифікацій типів невідповідностей, що спостерігаються у сфері інтернаціональної лексики, подана у працях Р.А. Будагова і В.В. Акуленко. Відмінності у сфері інтернаціональної лексики вмовах можна класифікувати за трьома великими групами розбіжностей: семантичні, історичні і стилістичні. [10, с. 172].

“Помилкові друзі перекладача”, що історично склалися, є результатом взаємовпливу мов, в окремих випадках можуть виникати в результаті випадкових збігів, а в споріднених мовах, особливо близькоспоріднених, ґрунтуються на споріднених словах, висхідних до загальних прототипів у мові-основі. Їх загальна кількість і роль кожного з можливих джерел в їх утворенні опиняються різними для кожної конкретної пари мов, визначаючись генетичними й історичними зв’язками мов.

Семантичні невідповідності часто пов’язані з тим, що в одній мові слово може мати більш загальне значення, а в іншому – конкретніше. Величезне значення при цьому має етимологія слова. Значення також залежить від однозначності слова в одній мові багатозначності – в іншій. Слово пароль уросійській мові має єдине значення: “конкретне умовне слово, фраза або предмет, який застосовується для пізнання своїх людей на військовій службі або в конспіративних організаціях”. Французьке ж parole – це і “слово”, і “обіцянка”, і “текст”, і “вислів, лозунг”, і “здатність до спілкування”, і “говір”, і безпосередньо “мова”.

Ще один тип невідповідностей – у сфері стилю. Ряд значень інтернаціонального слова в одній мові може мати нейтральний, нормований характер; в іншій же мові – належати, наприклад, до піднесеного, книжкового стилю. Розбіжність емоційно-експресивного забарвлення особливо часто виявляється в переносних значеннях слів. Слово, що належить до нейтральної лексики в одній мові, може бути стилістично забарвленим в іншій.Слово “комбінатор” означає “той, хто схильний до комбінацій, хто досягає успіху шляхом складних комбінацій, хитрувань”; французьке слово combinateur має єдине значення – “перемикач” і належить до технічної лексики. В італійського combinatore два значення: “улаштовувач, комбінатор” і “перемикач”. Найчастіше зустрічаються в англо-російських та англо-українських зіставленнях розбіжності у функціонально-стилістичних забарвленнях, тобто в допустимостівживання слів переважно або виключно впевних стилях мови. В.В. Акуленко, у свою

чергу, відзначає, що оцінні забарвлення можуть проникати навіть в термінологію суспільних наук, відображаючи відмінності в ідеології і соціальній дійсності країн обох мов [2, с. 9].

Труднощі перекладу інтернаціональноїлексики полягають у тому, що перекладач нерідко забуває про таке поняття, як “використання слова” (usage), і перебуваючи під враженням знайомої графічної форми слова, допускає в перекладі буквалізми і порушує норми рідної мови (мови перекладу), особливо у сфері сполучуваності слів. Хоч переклад такої лексики взагалі не допускає використання прийому дослівного перекладу. У ряді випадків перекладач може передавати кореневе значення слова буквально, але лише тоді, коли відчуття мови і навичка підказують йому, що пропонований ним переклад для даної конкретної ситуації якраз і єадекватною передачею думки оригіналу.

Наведемо ряд прикладів, коли дослівний переклад збігається з перекладом на основі врахування контексту й інших додаткових чинників (тематики, досвіду, сфери вживання слова тощо)

code point - кодова крапка

colour correction - колірна корекція

correlator - корелятор

Водночас це положення (допустимість буквального перекладу термінів і термінологічних поєднань у ряді окремих виняткових випадків) може послужити і джерелом помилок у перекладі. Як відзначає дослідник економічного перекладу О.Л. Пумпянський, до основних причин, що призводять до помилок, належать:

“1) переконаність в однозначності слів іграматичних форм;

2) змішання графічної зовнішності слова;

3) помилкове використання аналогії;

4) переклад слів конкретнішими значеннями, ніж вони фактично мають;

5) невміння підшукати російське значення для перекладу англійських слів і лексичних та граматичних поєднань;

6) незнання закономірностей викладу англійського економічного матеріалу і способу його передачі на російську мову”[22, с. 39].

Таким чином, ми бачимо, що перші дві причини помилок, які помічено О.Л. Пумпянським, – це помилки через незнання особливостей інтернаціональної лексики. У літературі наголошуються такі можливі розбіжності значень інтернаціональних і відповідних українських і російських слів. Українське або російське слово збігається з англійським, але не в усіх значеннях, а лише в одному-двох. До цієї групи інтернаціональної лексики входить порівняно велика кількість слів, переклад яких становить істотні труднощі. Багатозначне слово сателіт, що перейшло в українську/російську економічну лексику з англійської мови, вживається переважно лише в одному значенні: ‘держава-сателіт’, ‘маріонеткова держава’. У англійській же мові слово satellite реалізується в декількох, часто не економічних, значеннях:

1) ‘сателіт’, ‘супутник’;

2) ‘штучний супутник’;

3) ‘член почту’, ‘учасник урочистого кортежу’, ‘який супроводжуе особу’;

4) ‘прибічник’, ‘прихильник’;

5) ‘держава-сателіт’;

6) місто-супутник;

7) ‘супутник’ (хромосоми).

Існують випадки, коли ситуація прямо протилежна: російське або українське слово має ряд значень і лише одне з них відповідає англійському. Зазвичай це спостерігається тоді, коли слово запозичене з якої-небудь третьої мови:так, російське слово аудиторія ширше за значення англійського auditorium. Українською мовою можна сказати “аудиторія читачів”, російською “аудитория читателей”; англійською слово auditorium в такому значенні не вживається, і еквівалентами в англійській мові для передачі цього значення

будуть такі одиниці, як the readership, the reading audience, the readers або навіть market (пор. the book has а good market).

Деякі схожі за формою слова нерідко мають різні основні значення. Слова цієї категорії вимагають особливої уваги при перекладі, оскільки вони легко можуть ввести в оману і стати причиною грубих помилок, що особливо стосується перекладу економічної лексики. Так, activities перекладається як ‘діяльність’, а не як ‘активність’; communal в основному уживається в значенні ‘суспільний’ і дуже рідко – ‘комунальний’; aspirant –‘претендент на що-небудь’, але ніколи не ‘аспірант’; direction – ‘напрям’, а не ‘дирекція’ (пор. board of directors; management); obligation – ‘зобов’язання’, а не ‘облігація’; sympathetic – ‘співчуваючий’, тоді як першим варіантом, що напрошується, але неправильним, є симпатичний (пор. sympathetic strike – страйк солідарності, а не страйк симпатії); typography – ‘книгодрукування’, а не ‘друкарня’; fabric – ‘текстильний виріб’, а не ‘фабрика’.

Перенесення близьких за звучанням слів(або слів, що мають схожу графічну форму) з однієї мови в іншу при перекладі особливо часто спостерігається в споріднених мовах, наприклад у російській та українській. “Багатьом здається, – пише О. Кундзіч, – що при перенесенні такого слова з однієї мовив іншу воно зберігає всі свої якості, що якості ці поміщені в самому слові, а не виникають у співвідношенні цього слова зі всією системою цієї мови. Я маю на увазі такі якості, як народність або книжність слова, емоційність або термінологичність, позитивність або негативність значення, поетичність, урочистість і так далі до якнайтонших відтінків в нескінченних варіаціях і співвідношеннях їх” [17, с. 49].

Неврахування відмінностей, про які пише О. Кундзіч, часто спостерігається також, при перекладі з російської/української мови на англійську. Ось деякі типові приклади неправильного перекладу.

“Помилкові друзі перекладача”, як констатує В.В. Акуленко, вводять в оману не тільки перекладачів, що починають, а й досвідчених майстрів. При перекладі з рідної мови на інозему проблема “помилкових друзів перекладача” набуває особливого переломлення [2, с. 305]. Забуваючи про те, що у схожого за формою англійського слова може бути не одне, а декілька значень (причому в останніх воно може використовуватися в мові навіть частіше, ніж у першому), перекладачі часто ігнорують другорядні значення таких слів.

Наведемо такий приклад. Припустімо, щотреба перекласти англійською мовою такеречення: “В меру своего роста Нью-йоркскому университету, подобно многим другим городским учреждениям, длительное время приходилось мириться с плохо оборудованными классами, библиотеками, лабораториями и ощущать недостаток жилой площади для преподавательского состава и студентов”.

Як типовий переклад зазвичай подаєтьсятакий:

With the growth N.Y.U. like many other city establishments (enterprises) had for а long time (long period) to put up with poorly equipped classes, libraries, laboratories and feel а shortage of dwelling space for both the teaching staff and students.

Проте по-справжньому адекватним варіантом перекладу може бути, наприклад, такий:

As it grew over the years, N.Y.U. like manyother urban institutions, had for а long period to content with inadequate classrooms, libraries and laboratories and experience а lack of housing for both the faculty and students.

З типового варіанту перекладу виходить, що слово установи перекладається як establishments, класи – classes, викладацький склад – teaching staff. У цілому, даний переклад здається правильним.

Проте його не можна визнати стилістично бездоганним. Причиною допущених тут неправильних стилістичних зрушень є всі ті самі “помилкові друзі”. Тільки виявляються вони тут по-особливому: не в тому, що певні

слова перекладені неправильно, а в тому, що потрібні слова не були використані в цьому перекладі. З цього приводу О. Кундзіч писав: “Особливо часто перекладачі і редактори не беруть до уваги ступінь вживання слова в одній та іншій мові, а це має дуже велике значення” [17, с. 40].

Однозначний смисловий зв’язок одного слова з іншим утворюється не тільки при оперуванні лексикою, що належить до категорії “помилкових друзів перекладача”. А.Д. Швейцер називає таке явище “помилковою аналогією” [28,с. 182]. Це перша причина порушення стилістичної норми мови, а також поганої якості перекладу.

Другою причиною неадекватного перекладу (особливо з російської мови на англійську) є недосконалість (щодо повноти розкриття значень) російсько-англійських словників.

Певною мірою пов’язана з цим питаннямпроблема паронімів. Пароніми – це однокореневі слова з частковою звуковою і структурною схожістю. Нерозрізнення паронімів у мові веде до змішування цих слів, до змістового перекручення висловлювання. Наприклад, слово humanity (пор. an act of

humanity; to treat smb with humanity) перекладається українською мовою словом гуманність, але не гуманізм. Це різні поняття. Economical перекладається українською мовою як економний (пор. economical car), але

не економічний (пор. economic system). Причини таких помилок криються, як ми бачимо, не в іншомовному тексті, а в слабкій мовній орієнтації перекладача.

Проте оптимальноговаріанта перекладу інтернаціоналізмів неіснує: у кожному тексті зустрічаються як“помилкові друзі перекладача”, так і слова,що вимагають дослівного перекладу.