Види, склад та класифікація звітності підприємств.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані скласти фінансову звітність метою якої є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище та результати його діяльності. За П(С)БО 1 бухгалтерська звітність - це звітність, що складається на підставі бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів; фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, суб`єктів малого підприємства) включає: 1) баланс; 2) звіт про фінансові результати; 3) звіт про рух грошових коштів; 4) звіт про власний капітал; 5) примітки до звітів. Примітки до фінансових звітів визначаються як сукупність показників і положень, які забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів. Фінансові звіти містять статті, склад і зміст які визначається відповідними Положеннями (стандартами). За П(С)БО 1 “Стаття” це елемент фінансового звіту, який відповідає певним критеріям. Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає: 1)назву, організаційно-правову форму та місце знаходження підприємства; 2) короткий опис основної діяльності підприємства; 3)назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство; 4)середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду (31.12). Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку року. Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює, а також вказання валюти, в якій відображені елементи звітності та одиниця її виміру. Фінансова звітність формується з дотриманням таких принципів: 1) єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій в єдиній грошовій одиниці; 2) повного висвітлення всіх фактів господарського обліку; 3) своєчасного відображення фактів господарської діяльності (при цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей); 4) достовірності, яка полягає в тому, засоби підприємства відображаються у двох напрямках: з одного боку – за їх речовим складом (гроші, запаси, основні засоби і ін.), а з іншого – за джерелами їх формування. Джерела формування у свою чергу можуть бути залучені (зобов’язання) та власні. Тому принцип достовірності може бути виражений формулою: Господарські засоби = зобов’язання + власний капітал.

1. Аналіз ефективності використання основних засобів промислового підприємства.

Виробничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними засобами та від їх використання. Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їх у процесі виробництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій. Термін корисного використання (експлуатації) основних засобів перевищує один рік (операційний цикл, якщо останній є тривалішим за один рік). Розвиток виробництва є невіддільним від проблеми ефективного використання основних виробничих засобів. Основні засоби підприємства — це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері і вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним зносом. Починати аналіз основних засобів слід з ознайомлення зі складом у цілому на підприємстві і за окремими групами. При цьому виявляється рух і напрямок зміни основних засобів, питома вага промислових основних засобів, виробничих основних засобів в інших галузях і невиробничих основних засобів. Вивчаючи зміну структури засобів у вартісному виразі, з’ясовують, за рахунок чого вона сталася — зміни складу будівель і споруд чи складу машин, обладнання та інших груп основних засобів. Завдання аналізу стану та ефективності використання основних виробничих засобів можна визначити так: а) виявлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними засобами, тобто встановлення відповідності величини, складу та технічного рівня засобів виробничій програмі підприємства; б) визначення рівня використання основних засобів і факторів, які впливають на нього; в) установлення належної комплектності наявного парку обладнання; г) з’ясування ефективності використання обладнання в часі та за потужністю; д) розрахунок впливу використання основних засобів на обсяг продукції; е) виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів. Джерелами інформації для аналізу основних засобів підприємства є: паспорт підприємства; план економічного та соціального розвитку; план технічного розвитку; форма 1 «Баланс підприємства»; форма 4 «Звіт про власний капітал»; форма 1-П «Звіт підприємства (об’єднання) з продукції»; форма 11-ОФ «Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)». Крім названих джерел інформації, для аналізу використовуються також дані проведених на підприємстві інвентаризацій, інвентарні картки обліку тощо. Аналіз ефективності використання основних засобів. Загальними показниками ефективності використання основних засобів є фондовіддача — виробництво продукції на 1 гривню основних засобів [відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством, цехом або дільницею (ОП), до середньорічної вартості основних виробничих засобів ()]. Розраховується показник фондовіддачі (ФВ) за формулою: ФВ = ОП: . Фондомісткість — показник, обернений до фондовіддачі: він показує, скільки в середньому (за вартістю) використовується на підприємстві основних виробничих засоби для випуску продукції вартістю в 1 гривню. Щоб охарактеризувати використання окремих частин основних засобів, величину у формулі відповідно змінюють (наприклад, на вартість активної частини основних засобів). Часткові показники застосовують для характеристики використання окремих видів машин, обладнання, виробничої площі (серійний випуск продукції в натуральному виразі на одиницю обладнання за зміну, випуск продукції на 1 м2 виробничої площі та ін.). Результат виробничої діяльності підприємства можна визначити за допомогою різних показників. Вибір чисельника показника фондовіддачі залежить від конкретно поставленої цілі. Фондовіддачу розраховують або у вартісних, або в натуральних (тонни, метри, штуки і т.д.) вимірниках. Натуральні вимірники фондовіддачі мають обмежене використання, і їх розраховують на підприємствах, цехах і дільницях, які виробляють один вид продукції; трудові вимірники застосовуються в цехах і на дільницях, де випускають кілька видів продукції. Якщо в розрахунку фондовіддачі обсяг виробництва продукції виразити через добуток чисельності працівників Ті продуктивності їхньої праці П, а вартість основних засобів — через добуток чисельності Т і фондоозброєності праці за однозмінної роботи Фз, то матимемо відношення: ФВ = ТП: ТФг = П: Фз. Отже, фондовіддача основних засобів прямо пропорційно залежить від продуктивності праці і обернено пропорційно — від її фондоозброєності. Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її фондоозброєності. У процесі аналізу вивчається динаміка показників виконання плану, проводяться міжгосподарські порівняння. Показник фондовіддачі визначається для всіх основних засобів виробничого призначення та для активної їх частини (машини і обладнання). Вихідні дані для розрахунку фондовіддачі приводять до порівнянного вигляду. Обсяг продукції коригують на зміну оптових цін і структурних зрушень, а вартість основних засобів — на їхню переоцінку.Якщо план підприємства містить планово-розрахункові параметри кількісних і якісних характеристик використання основних виробничих засобів (у тому числі розрахунки фонду верстато-годин експлуатації і простоїв на профілактичних оглядах, поточних, серійних і капітальних ремонтах, коефіцієнта змінності роботи), то виконується факторний аналіз стосовно додержання цих планових параметрів і їхнього впливу на кінцевий результат — фондовіддачу основних виробничих засобів. Фондовіддача є одним із основних факторів, які визначають обсяг продукції підприємства, тому необхідно детально проаналізувати, які фактори, у свою чергу, впливають на неї. Треба мати на увазі, що показник фондовіддачі складний, на нього впливає безліч факторів, значна частина їх між собою пов’язана (наприклад, трудомісткість продукції і виробіток продукції за одиницю часу роботи устаткування, додержання нормативних термінів перебування устаткування в ремонтах і на техобслуговуванні, коефіцієнт змінності роботи устаткування).

Date: 2016-07-18; view: 458; Нарушение авторских прав