Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Лекція 13. ЗдібностіНе може бути генія без надзвичайної енергії і надзвичайної працездатності Лібкнехт Здібності - це індивідуально-психологічні властивості особистості, які є умовою успішного здійснення певної діяльності й визначають відмінності в оволодінні необхідними для неї знаннями, вміннями та навичками.
Коли говорять про здібності людини, то мають на увазі її можливості до певної діяльності. Ці можливості призводять як до значних успіхів в оволодінні діяльністю, так і до високих показників праці. При інших рівних умовах здібна людина отримує максимальні результати у порівнянні з менш здібними людьми. Будь-яка діяльність складна та багатогранна. Вона висуває різні вимоги до психічних і фізичних сил людини. Якщо наявна система властивостей особистості відповідає цим вимогам, то людина здатна успішно і на високому рівні здійснювати діяльність. Якщо такої відповідності немає, то у індивіда виявляється нездібність. Ось чому не можна звести здібність до однієї певної властивості. Вона завжди синтез властивостей людини.
Рівні розвитку здібностей: Обдарованість - це своєрідне поєднання здібностей, від яких залежить можливість досягнення більшого або меншого успіху у виконанні тієї чи іншої діяльності. Талант - вищий рівень здібностей людини до певної діяльності. Це сукупність здібностей, що дають змогу одержати продукт діяльності, який характеризується новизною, високим рівнем досконалості та суспільною значимістю. Геніальність - найвищий рівень творчих проявів людини, втілюється у творчій діяльності, яка має історичне значення для життя суспільства. Геній створює нову епоху у своїй галузі знань.
У здібностях поєднується природне й набуте. Природною основою здібностей є задатки. Задатки, тобто спадкові властивості периферичного і центрального нервового апарату, багатозначні, можуть розвиватися в різних напрямках, перетворюючись на різні здібності. Задатки бувають різних видів: одні з них не визнають змісту здібностей, а надають лише своєрідності процесу їх розвитку, інші ж впливають на змістовий бік здібностей. Задатки, насамперед, проявляються в нахилах до певного виду діяльності або підвищеної допитливості до всього. Поряд з істинним нахилом є й уявний (хибний) нахил. При істинному нахилі можна спостерігати не лише неподоланне прагнення до діяльності, але й швидкий рух до майстерності, до досягнення значних результатів. При уявному нахилі виявляється або поверхневе, чисто споглядацьке ставлення до чогось, або ж діяльне захоплення, але з досягненням посередніх результатів.
Звичайна людина використовує тільки десять відсотків своїх фізичних і розумових здібностей. Гізнищ між тою силою, яку вона використовує, - це різниця між тим, ким вона є, і тим, ким вона може бути Н. Коупленд
Педагогічні здібності: - належать до групи спеціальних здібностей; - визначаються, насамперед, легкістю набування знань, умінь; - не збігаються із загальними здібностями; - тісно пов'язані з іншими спеціальними здібностями. 1) рефлексивний - виявляється у формі самопізнання сенсорного фонду особистості педагога; 2) проективний - спрямований на учня.
Лекція 14. Психологія особистості та діяльності. Діяльність Я - творець світу, і це саме основне в мені. У все, що я роблю, я вкладаю думку, що я творець світу Д. Хармс
Будь-яка діяльність має певну структуру. В структурі діяльності, як правило, виділяють рухи, дії та операції як основні складові діяльності. Всі рухи людини можуть бути поділені на вроджені (безумовно-рефлекторні) та набуті (умовнорефлекторні). Більшість рухів є умовно-рефлекторними. Лише незначна кількість (мимовільний крик, кліпання) є вродженими. Безумовно-рефлекторні рухи в процесі життя, в результаті досвіду, навчання і виховання перебудовуються відповідно до вимог, умов життя, культури трудової діяльності та поведінки. У діяльності залежно від її мети та змісту, матеріалів і способів його обробки рухи об'єднуються в різноманітні комплекси і системи. Система рухів, які спрямовані на предмет і які передбачають певну мету, називаються діями. Кожну дію можна уявити як поєднання більш дрібних фрагментів поведінки, а саме операцій. Одна й та сама дія може виконуватися за допомогою зовсім не подібних одна на одну операцій (наприклад, для зображення одного предмета за допомогою пера, пензля, голки - використовуються різні способи виконання дії).
Виділяють різні види дій: 1) спрямовані на предмет (предметні дії) та на інших людей (вчинок - якщо відповідають встановленим у суспільстві нормам, проступок - якщо протирічать нормам); 2) фізичні (зовнішні, моторні) дії з предметами і розумові (внутрішні, психічні) дії з психічними реальностями; 3) імпульсивні (характеризуються малим ступенем усвідомленості цілей і можливих наслідків) і вольові (передбачають продуманість цілей і можливих наслідків).
Уміння - це здатність усвідомлено виконувати певні дії. Умінням називають і самий елементарний рівень виконання дій і майстерність людини в даному виді діяльності. Елементарні уміння - це дії, які виникають на основі знань або в результаті наслідування. Уміння - майстерність, яка виникає на основі вже вироблених навичок і знань (першокласник, що вчиться читати - система вправ - вироблення навичків - майстерність). Навичка - це опанування до автоматизму способів використання певних засобів діяльності; це спосіб виконання дій, який у результаті вправляння став автоматизованим. Під час реалізації навички виникають певні зміни в процесі виконання дії: 1) зменшується час виконання дії; 2) зникають зайві рухи, напруження; 3) окремі самостійні дії об'єднуються в єдину дію; 4) підвищується продуктивність праці; 5) зменшується втома людини. Особливість навички - не безсвідомість, а висока ступінь автоматизації дії, яка контролюється свідомістю не в окремих складових частинах, а в цілому. Свідомість встановлює відповідність дії задачам діяльності. Перетворення дії в навичку дає можливість звільнити свідомість для вирішення більш важливих задач діяльності. Уміння і навички входять до складу будь-якої діяльності людини. їх поділяють на різновиди залежно від змісту діяльності та тих потреб, які через неї задовольняються: 1) вміння і навички самообслуговування; 2) виробничі (конструктивні (конструювання продуктів праці), організаційно-технологічні (пов'язані з добором необхідних знарядь праць та матеріалів, визначення способів їх обробки), операційні (пов'язані із застосуванням знарядь праці та матеріалів для виготовлення певного продукту праці з виконанням потрібних виробничих операцій); 3) мовленнєві (спрямовані на задоволення потреби людини в спілкуванні з іншими людьми, в обміні думками); 4) розумові (проявляються у виконанні різних видів розумової діяльності); 5) мистецькі; 6) спортивні тощо. Окремі різновиди умінь і навичок тісно пов'язані й переплітаються між собою. Так, складні виробничі вміння завжди включають розумові компоненти. Крім того, виділяють такі навички, як: рухові, сенсорні (навчання прийому на слух телеграм, що передаються азбукою Морзе), навички поведінки (ввічливі при зустрічі з іншими людьми). Коли людина оволодіває певним видом діяльності, то у неї, як правило, виробляється не одна, а декілька навичків, причому нові формуються на основі попередніх, які позитивно або негативно впливають на нові. Позитивний вплив раніше утворених навичок на процес формування нових називається перенесенням (навички ліпити, малювати - навички писати; гра на одному інструменті - на іншому). Явище перенесення зумовлюється, насамперед, наявністю подібних і тотожних рис у старій та новій навичках, спільних прийомів виконання відповідних дій. Негативний, гальмівний вплив раніше утворених навичок на утворення нових навичок називається інтерференцією (при вивченні іноземної мови помилки у вимові літер, однакових за своєю графемою з літерами рідної мови, але різних за вимовою). Навчати - значить двічі вчитися Ж. Жубер
|