Вибір ізоляції обмотки статора та маркування обмоточного дроту

Ізоляція обмоток електртчної машини є однією з загальних частин її конструкції. Від неї залежить техніко-економічні характеристики машини та вона перш за все повинна забеспечити надійну роботу машини в різних умовах її експлуатації.

Розміри ізоляції – товщіна міжвиткової та корпусної ізоляції – суттєво впливає на габарити та вагу показників електричних машин. Нагрівостійкість ізоляційних матеріалів, які використовуються для ізоляції обмоток, визначає допустимі для них перегріви, а отже і електромагнітні навантаження машин. Більше значення мають теплопровідність ізоляції, її вологостійкість, хімічна стійкість та механічна прочність.

Строк служби електричної машини при нормальних умовах її експлуотації визначається головним чином строком служби її ізоляції. Цій строк повинен бути не меньш 15 – 20 років. Для строка служби ізоляції решуче значення має температурний режим, так як при нагріві ізоляція старіє, тобто, втрачає свої ізолюючі властивості та механічну міць. Тому в основу класифікації ізоляції електричних машин покладена її нагрівостійкість – можливість зберігати свої характеристики на переважному рівні при встановленій для данного класу ізоляції довгий предільно допустимої температурі.

Згідно ДОСТУ 8865 – 70 електроізоляційні матеріали діляться по нагрівостійкості на сім класів з предільно допустимими для них температурами.

Обираємо А 105

Ізоляція обмотки обирається в залежності від заданого лінійного навантаження U_Н, потужності та вимог експлуотації машини (вологість, вплив температури, механічних зусиль, шкідливих газів та ін.).

Обмотки при відкритих пазах зазвичай мають два різних типа корпусної ізоляції:

■ гильзову, пои якій пазова частина ізолюється простинкою з листового електроізоляційного матеріалу, а лобова частина – стрічкою;

■ не приривну, при якій кожна катушка обмотки по всій її довжині ізолюється лінійно.

Гильзова ізоляція по рівнянню з неприровною є меньш тонкою та меньш працеємкою при виконанні, однак вона меньш вологостійка та облодає меньшою механічною міццю.

Неприривна корпусна ізоляція катушок зазвичай складається з декількох шарів мікаленти, захищених з зовні шаром хлопчатобумажною стрічкою. Катушки піддаються протирці компаундною масою, яка заповняє усі пустоти між провідниками та шарами ізоляції. Така ізоляція має назву неприривної компаундованої та найбільш часто використовується для машин на навантаження 6300В та більш. Така ізоляція наряду з гильзовою використовується також для статорних обмоток при відкритих пазах на навантаження до 690В та 3150В.

Для обмоток сучасних високовольтних машин з ізоляцією класу А використовується дріт марки ППЛБО. Товщіна ізоляційного шару між сосідніми витками складає біля 0,45 – 0,50мм. Його електрична міць, як показали досліди, достатня для машин на навантаження 3150 та 6300В. При цьому дроті, відповідно, додаткова виткова ізоляція не потрібна, що суттєво збільшує значення коефіцієнта заповнення паза міддю при малому числі елементарних провідників в одному ефективному.