Список використаних джерел

Список використаних джерел слід розміщувати в порядку появи посилань у тексті. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Зразок оформлення списку використаних джерел наведено в Бюлетені ДАК України, № 11, 2009. Приклад наведено у Додатку Д. Кожне джерело, що включено до списку, має бути відбито в тексті курсової роботи.

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх за порядком - зазначення відповідних посилань у тексті. Кожний такий додаток необхідно починати з нової сторінки.

Додаток має містити заголовок, надрукований симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком Г, І, Й, О, Ь. Наприклад: додаток А, додаток Б тощо.

Текст кожного додатка, якщо необхідно, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад; А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.

ПАМ’ЯТКА ЩОДО ЦИТУВАННЯ

У ході підготовки курсової, дипломної роботи або магістерської дисертації слід обов’язково дотримуватися правил цитування.

Цитата є точним, дослівним уривком з будь-якого тексту, включеного у власний текст. Цитати, як правило, наводяться тільки для підтвердження аргументів або описів автора. Найбільшої уваги заслуговує сучасна література або першоджерела. Вторинну літературу варто цитувати як най економніше, наприклад, для того, щоб заперечити окремі висновки авторів. Загальний підхід до цитування полягає в тому, що цитати можуть бути в кожному розділі і параграфі, за винятком тих місць, де автор розвиває свою позицію або підсумовує результати дослідження.

Курсова чи дипломна робота не повинна бути переповнена цитатами, які погано пов’язані між собою. На одній сторінці тексту не повинно бути більше трьох цитат. Якщо ж вимагається більша кількість цитат, то їх краща подавати у переказі з вказівкою на джерело. Під час цитування чужий текст поміщається в лапки і наводиться в тій граматичній формі, в якій він подається у першоджерелі. Якщо цитата відтворює лише частину речення цитованого тексту, то після лапок, які відкриваються, ставлять три крапки, і розпочинають її з малої літери.

Маленька літера ставиться і в тому випадку, коли цитата органічно входить до складу речення, незалежно від того, як вона розпочиналася у джерелі. Внизу сторінки або у дужках після цитати подається точне посилання на видання, з якого почерпнуто цитату. Пропуск слів, речень, абзаців під час цитування допускається лише тоді, коли це не викривляє смисл усього фрагмента, і позначається трьома крапками у місцях пропуску.

Якщо з цитованого уривка не ясно, про кого або про що говориться, в круглих дужках наводиться пояснення автора з поміткою його ініціалів. Якщо у наведеній цитаті виділяються якісь слова, то відразу ж у дужках пишеться «курсив наш» або «виділено нами» та ініціали автора роботи. Теж саме стосується перекладних цитат. Після першої такої цитати, що зустрічається в роботі у круглих дужках курсивом зазначається «Тут і далі—переклад наш» та ініціали автора роботи.

Посилання в тексті наводяться у квадратних дужках, в яких зазначається номер, під яким у списку літератури наведено відповідне джерело та сторінка, на якій знаходиться відповідне посилання.

Типові помилки під час написання та оформлення роботи

1. Зміст роботи не відповідає плану. Тема не розкрита повністю або не розкрита в основній частині.

2. Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об’єкта

3. Мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об’єкта і предмета дослідження.

4. Неточно сформульовані об’єкт і предмет дослідження.

5. Не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури (за останні 5-10 років) з теми дослідження. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи не відбиває рівня досліджуваності проблеми.

6. Не розкрито зміст та організацію особистого експериментального (перекладознавчого) дослідження

7. Остаточний результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням

8. У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал

9. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту

10. Як ілюстративний матеріал використано таблиці, діаграми, схеми, запозичені не з першоджерел, а з підручника, навчального посібника, монографії або науковій статті.

11. Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.

Пам’ятка щодо підготовки доповіді та презентації захисту

Завершальним етапом роботи курсової роботи на 3 та 4 курсі, дипломної роботи спеціаліста або магістерської дисертації є її захист. Крім цього, у ході виконання дипломної роботи та магістерської дисертації рекомендована апробація результатів дослідження на наукових конференціях.

Оскільки важливо не лише підготувати і провести дослідження, а й на належному рівні представити його результати, цей етап вимагає окремої, ретельної підготовки. У цей період роботи студент має розвивати вміння наукової доповіді.

Доповідь—це один з найпоширеніших жанрів публічного виступу. Основна мета доповіді—донести до слухача певну інформацію так, щоб її зрозуміли і сприйняли. Оскільки доповідь сприймається на слух, доповідач повинен допомагати слухачам зрозуміти і запам’ятати новий матеріал: із самого початку встановлювати контакт з аудиторією, зацікавити темою, підтримувати увагу протягом усього виступу. Щоб такий виступ мав успіх, добре сприймався слухачами, необхідно зробити його оригінальним за викладом, своєрідним і неповторним. А для цього потрібно працювати над композицією доповіді.

Найпоширенішою структурою доповіді вважається така, що складається з трьох частин: вступу, основної частини, висновку. Кожна частина має свої особливості, які необхідно враховувати під час підготовки доповіді. Від того, як оратор розпочав доповідь, значною мірою алежить успіх виступу. Невдалий початок знижує інтерес слухачів до теми, послаблює увагу. У вступі доповіді виділяється її тема. Далі вказуються причини вибору саме цієї теми (актуальність проблеми, її мета, завдання тощо).

Досвідчені доповідачі рекомендують розпочинати виступ з цікавого прикладу, прислів’я чи приказки, крилатого виразу тощо. У вступі також може бути використана цитата, яка змусить слухачів задуматися над словами промовця, глибше усвідомити висловлене положення.

Основна частина розпочинається з характеристики проблеми. Виділивши основний аспект проблеми, варто запропонувати слухачам перспективу обговорення, тобто вказати положення, які виносяться на обговорення та захист. Перехід до обговорення кожної конкретної тези в подальшому робить доповідь чіткою, логічною і уможливлює перехід до висновків.

Рекомендації щодо підготовки до публічного виступу.

Добре продумайте тему виступу, підготуйте відповідний матеріал.

З’ясуйте мету і об’єкт виступу (інформування, переконання, спонукання до дії, розвага тощо)

Складіть план виступу. Відповідним чином згрупуйте інформаційні матеріали. Добираючи матеріал, зверніть увагу на ті факти, які будуть цікавими для аудиторії, перед якою буде виголошено доповідь. Зробіть відповідні нотатки.

Опрацюйте потрібну інформацію, подбайте про композицію виступу (вступ, основна частина, висновок). Чітко визначте об’єкт і мету, основні положення майбутньої доповіді. Проаналізуйте чинний стан досліджень питання, що розглядається, належно представте у доповіді основні джерела. Узагальніть основні положення кількох джерел—це посилить переконливість доповіді.

Доберіть відповідні мовні засоби, притаманні для обраних стилю і типу мовлення.

Напишіть повний текст виступу повністю або у вигляді тез і декілька разів прочитайте його вголос. Уточніть вимову і наголошення слів, виділіть терміни і незнайомі слова.

Під час виступу не поспішайте, робіть паузи і дотримуйтеся правильної інтонації. Завжди стежте за слухачами: якщо Вас перестали слухати, змініть тон мовлення, наведіть цікавий факт, але ніколи не намагайтеся перекричати аудиторію.

Якщо потрібно зазирнути до рукопису, опустіть очі, не нахиляючи голови.

Стежте за своїм мовленням: уникайте слів-паразитів, не заповнюйте паузи звуками.

Переконливе, яскраве закінчення доповіді запам’ятовується слухачам, залишає приємне важення про неї. Тому наприкінці доповіді рекомендується повторити основну думку, підсумувати найважливіші положення. Якщо перші слова оратора повинні завойовувати увагу слухачів, то останні покликані посилити і закріпити ефект виступу.

Варто пам’ятати, що слухачам не байдуже, куди дивиться доповідач. Не бажано під час виступу поглядати у вікно, кидати погляд на стіни, опускати очі, а потім піднімати їх до стелі, розглядати свої руки, тобто дивитися куди завгодно, тільки не на слухачів, або дивитися в одну точку, не відводячи погляду. Така поведінка оратора на 50% нівелює суть його виступу. Якщо під час виступу повільно переводити погляд з однієї частини аудиторії на іншу, то можна створити враження гарного здорового контакту зі слухачами і значного посилити кінцевий ефект.

Крім цього, важливо під час виступу добре володіти власним голосом.

Голос варто пристосувати до умов спілкування. Якщо говорити занадто тихо, Ви справите враження невпевненої людини. Якщо говоритимете занадто голосно— слухачі почують у Вас агресора. Голос підвищують тоді, коли ставлять запитання, висловлюють радість або подив. Якщо вам потрібно когось переконати або відповісти на запитання, голос треба понизити.

У будь-якому випадку під час наукової дискусії, виступу чи доподі будьте тактовні: спочатку зважте, чи нікого не образить те, що Ви хочете сказати, і лише потім говоріть.

Не зачитуйте текст доповіді з папірця. Викладіть основні тези на окремому аркуші і, користуючись ними, намагайтеся будувати виступ, не заглядаючи у повний текст.

Рекомендації щодо підготовки презентації

Для візуальної підтримки доповіді під час виступу на захисті бажано підготувати презентацію у Power Point. Презентація повинна структурно містити тему роботи, об’єкт та предмет дослідження, поставлену мету та завдання для її виконання, розкривати актуальність дослідження, його теоретичну та практичну цінність. Обов’язково подаються основні результати, отримані під час написання роботи. Варто супроводжувати викладені Вами положення прикладами, які проілюструють зібраний та опрацьований матеріал.

Використовуйте ефектні матеріали для оформлення свого виступу.

У певному сенсі простота використання програми PowerPoint є її гіршим ворогом. Створення ефектних слайдів і картинок може бути простим і захоплюючим заняттям, проте не слід забувати, що PowerPoint не призначається для автономного використання. Аудиторія хоче чути ваш виступ, а не дивитися на зображення, які блимають на екрані. Створіть переконливу презентацію, але подбайте про те, щоб ваші власні висловлювання були не менш яскравими. Не слід забувати, що слайди грають допоміжну роль під час усного виступу.

Не ускладнюйте презентацію.

Кількість слайдів не повинна перевищувати 12-15. на першому слайді потрібно вказати тему Вашого дослідження. Не ускладнюйте презентацію спецефектами. Найбільш ефектні презентації PowerPoint прості. Такі презентації містять зрозумілі діаграми та графіки, що підкреслює мова доповідача. Використовуйте яскраві кольори, але уникайте поєднання близьких за гамою кольорів, а також додаткових малюнків та орнаментів.Для позитивного сприйняття презентації необхідно вибрати чітку контрастну гаму кольорів. Яскравий контраст між текстом, графікою і фоном допомагає донести до слухачів думки й емоції.

Зведіть кількість цифр і статистики до мінімуму.

Одним з привабливих аспектів PowerPoint є можливість представлення ідей і висловлювань доповідача в короткій формі. Складно донести думку через нагромадження цифр та статистики. Ефектна презентація PowerPoint не містить більшої кількості цифр. Якщо необхідно підкреслити якісь статистичні дані у презентації, скористайтеся малюнком чи фотографією.