Вимоги до оформлення основного тексту та використаних джерел.

Вступ

2. Рекомендації до написання курсових робіт на 3-4 та 5 курсі

3. Рекомендації до написання дипломних робіт

Рекомендації до написання магістерських робіт

Вступ

Одним з викликів, що ставить перед українською вищою школою Болонський процес, є підняття рівня наукових ступенів бакалавра й магістра згідно завдання створення в Україні Європейського простору вищої освіти. До основних завдань нової освіти XXI століття можна віднести:

· формування духовного майбутнього нації, держави, світового співтовариства;

· формування особистості суб’єкта навчання в напрямку ствердження цінностей і духовних норм загальнолюдського характеру;

· керування діяльністю суб’єкта навчання в напрямку розвитку його суб’єктивного духовного «Я»;

· переорієнтування процесу навчання, спрямованого на накопичення знань на процес розширення свідомості індивідуума, на розвиток його ментальної гнучкості

· розвиток готовності до сприйняття нового;

· заохочення до вдосконалення вмінь самостійної роботи, створення потягу до самостійного пошуку інформації, самостійних досліджень;

· використання новітніх технологій;

· спонукання інтересу до нових наук, методів, технік, підходів, концепцій;

· розвиток аналітичних і синтетичних вмінь обробки інформації і її використання для вирішення комунікативних і професійних завдань;

· формування власного когнітивного стилю у самостійному пошуку інформації (первинних текстів) та створенні власних (вторинних) текстів

Концепції нової освіти будуються на наступних ідеях: унікальна цінність індивідуума; високий рівень індивідуального розкриття створення атмосфери інтелектуальної напруги, де студент є активним суб’єктом процесу навчання.

Основний етап

· здійснення теоретичного аналізу сучасних підходів та аспектів у галузі філології та перекладознавства, вивчення навчальної літератури;

· проведення практичного аналізу (можливе для робіт 4-5 курсів)

· опрацювання та викладення результатів досліджень,

Заключний етап

· оформлення роботи та представлення остаточного варіанту роботи науковому керівнику

· перевірка курсової роботи керівником, оформлення відгуку;

· захист курсової роботи

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП починається з вибору теми курсової роботи, її осмислення й обгрунтування. З переліку тем, запропонованих викладачами кафедри, студент обирає ту, яка найповніше відповідає його інтересам та схильностям. Перевагу варто надати темі, під час опацювання якої студент може максимально виявити свій дослідницький та творчий потенціал. Для вибору теми студенту рекомендується вивчити літературу з актуальної лінгвістичної або перекладознавчої проблематики, оформлення і ілюстрування видань учбової і навчальної літератури; ознайомитися з вітчизняними та зарубіжними виданнями.

Тематика курсових робіт розробляється кафедрою «Теорії, практики та перекладу англійської мови» згідно з вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців та затверджується її рішенням.

Теми дипломних та курсових робіт формуються відповідно до напрямів науково-творчої тематики кафедри «Теорії, практики та перекладу англійської мови» “Дослідження взаємодії одиниць мови і мовлення: комунікативно-когнітивний, соціокультурний, перекладознавчий, методичний та літературознавчий аспекти ”.

Після остаточного узгодження теми курсової роботи з керівником, студент подає заяву на ім’я завідувача кафедри, в якій зазначає назву теми. Заява є підставою для призначення наукового керівника (зразок заяви наведено у додатку А).

Закріплення теми курсової роботи, призначення наукового керівника відбувається на засіданні кафедри.

ОСНОВНИЙ ЕТАП починається з пошуку та опрацювання літературних першоджерел. Студенту рекомендується проаналізувати наукові праці українських та зарубіжних вчених в галузі лінгвістики та перекладознавства, методології наукових досліджень, ознайомитися з чинним законодавством України. Після цього зробити аналітичний огляд літератури. Цитати із визначенням наукових понять/термінів, класифікаційних ознак, схем, таблиць тощо, які будуть наводитися у дипломній роботі, повинні мати посилання на першоджерело з вказівкою сторінки розташування, при цьому може формуватися список літератури. У вступі розкривається актуальність теми, обґрунтовується необхідність її виконання, вихідні дані для розробки теми, мета, завдання. У вступі також відображається наукова новизна, об’єкт дослідження (зазначається через назву певної системи структурних елементів науково-технічного дискурсу). Об’єкт дослідження має належати до класу узагальненого об’єкта діяльності фахівця певної спеціальності (Додаток Б); предмет дослідження зазначається у вигляді системи властивостей, характеристик, функцій об’єкту дослідження, на які безпосередньо має бути спрямовано дослідження (із зазначенням певних обмежень). Визначення предмета дослідження практично є конкретизацією наукової проблеми, що випливає із завдань дослідження.

Слід чітко формулювати мету дипломної роботи, лаконічно зазначати завдання, що необхідно вирішити для її досягнення. Мета й завдання дослідження: формулювання мети роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети (не слід формулювати мету як «дослідження...», «вивчення...» тощо, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету). Мета – це запланований результат дослідження. Виконуючи наукову роботу слід пам’ятати, що «метою будь-якої наукової праці є виявлення нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або ж уточнення відомих раніш, але недостатньо досліджених». Отримати заплановані результати, поступово досягти поставленої мети можна шляхом її деталізації у вигляді певної програми цілеспрямованих дій – завдань дослідження. Завдання дослідження формулюються в двох варіантах: перший – у вигляді самостійно закінчених етапів дослідження; другий – як послідовне вирішення окремих проблем наукового дослідження у відношенні до загальної проблеми всієї бакалаврської роботи. Формулювати й конкретизувати задачі слід дуже ретельно, оскільки опис їхнього вирішення становить зміст підрозділів кожного з розділу курсової роботи. [правила оформлення вступу див. дод.Б]. Слід зазначити методологічну основу дослідження,.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів (якщо необхідно – пунктів). У кінці кожного розділу рекомендується сформулювати висновки зі стислим викладенням наведених у ньому практичних результатів.

У основній частині наводиться аналітичний огляд літератури за обраною темою. При цьому цитуючи будь-яке джерело інформації, необхідно обов’язково робити посилання на нього, оскільки це є предметом інтелектуальної власності. Рекомендується проаналізувати дані, опубліковані у відповідних підручниках та посібниках, монографіях, довідниках, інших джерелах, у т.ч. електронних. Узагальнення всієї зібраної інформації дозволить отримати більш глибоке уявлення щодо певного питання даного розділу.

За обсягом курсова робота являє собою завершений варіант оформлення спеціально підготовленого рукопису відповідного обсягу. До цього обсягу не включають список використаних джерел та додатки.

У висновках рекомендується викласти підсумки проведеного аналітичного огляду, критичної характеристики попередніх видань за обраною темою, отриманих перекладацьких рішень щодо сучасних лінгвістичних категорій. Для формулювання чітких висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження на наукових конференціях, семінарах, публікація у наукових виданнях. Висновки повинні базуватися на матеріалах основної частини роботи. Приклад висновків див Додаток Б.

Виклад змісту кожного питання курсової роботи має бути доказовим, пояснювальним та науково аргументованим. Теоретичні положення повинні ґрунтуватися на конкретних матеріалах реальної дійсності, а приклади бути типовими.

ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП дослідження передбачає належне оформлення роботи відповідно до чинних вимог, надання її науковому керівнику та захист.

Вимоги до оформлення основного тексту та використаних джерел.

Оформлення бакалаврської курової роботи має відповідати загальним вимогам, що висуваються до наукових робіт згідно з державним стандартом ДАК України.

Набір тексту курсової роботи здійснюється на комп'ютері через 1,5 міжрядкових інтервали (29-30 рядків на сторінці), друк – на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Times New Roman. Висота шрифту - 14 мм. Поля: ліве, верхнє і нижнє - 20 мм, праве - 10 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, креслення – звичайним, інтервал – звичайний, щільність тексту - однаковою, колір шрифту – чорний, відступ абзацної строки – 1, 25см.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи: “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки).

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами (без знака №) у правому верхньому куті сторінки.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включається до нумерації, але номер сторінки не ставиться. На титульному аркуші зазначають повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, факультет, кафедру, на якій виконана робота, назву роботи, дані про студента, наукового керівника та консультанта, місто та рік подання роботи до захисту. Скорочення в назвах навчального закладу та теми роботи не допускаються. Зразок титульного аркуша наведено у додатку В.

Зміст має відповідати плану роботи, який затверджено разом із темою. На сторінці зі змістом зазначається номер початкової сторінки кожної складової диплому.

Якщо робота містить маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік надається перед вступом і відображається у змісті як “Перелік умовних скорочень”.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи (при потребі - пункти). Кожний розділ починають з нової сторінки.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують.

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, без крапки, а потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу ставиться крапка. Наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу), за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Наприкінці заголовка ставиться крапка. Підрозділ починається з нової сторінки тільки в тому випадку, якщо після його заголовку на сторінці вміщується менш ніж три рядки тексту.

Якщо у курсових роботах підрозділи поділені на пункти, то їх нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера ставиться крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього параграфа першого розділу).

Посилання в тексті на джерела надають у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра - номеру сторінки. Наприклад, [32, с. 85]. У першому розділі на підґрунті огляду літератури розкривають стан наукової проблеми (задачі). Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент повинен зазначити ті питання, що залишились невирішеними й, отже, визначити своє місце у вирішені проблеми, визначити об’єкт і предмет дослідження, сформулювати мету й завдання дослідження навести методи вирішення завдань дослідження. Загальний обсяг теоретичної частини дослідження не повинен перевищувати 40 % обсягу основної частини дисертації.

Між структурними частинами роботи повинен просліджуватися чіткий логічний зв’язок, тобто розділи мають бути пов’язані між собою й починатися з короткого опису питань, що розкриваються в даному розділі в їхньому взаємозв’язку з попередніми й наступними розділами.

Наприкінці кожного розділу обов’язково формулюють висновки зі стислим викладенням наукових і практичних результатів тієї частини дослідження, що була розглянута в розділі. У висновках не слід переказувати те, що було зроблено в розділі, а коротко підсумувати основні ідеї розділу.

Висновки є завершальною й особливо важливою частиною курсової роботи, що має продемонструвати результати дослідження, ступінь реалізації поставленої мети та завдань. У висновках проводиться синтез усіх отриманих результатів дослідження та їхнє співвідношення із загальною метою й завданнями курсової роботи. Слід навести найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки й практики. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

Висновки краще представляти у вигляді послідовно пронумерованих абзаців відповідно до завдань, що були поставлені на початку роботи у вступі. При цьому кожен абзац має містити окремий завершений логічно висновок чи рекомендацію.