Внутрішні жіночі статеві органи

Піхва (vaginas.colpos) — труба довжиною до 12 см, шириною до 3 см, отвір обмежений залишками дівочої пліви, починається в присінку піхви, йде догори і дозаду, закінчується чотирма склепіннями: двома боковими, переднім і більш глибоким заднім (Мал. 5.)

Спереду вона межує з сечовим міхуром, сечоводом і сечівником, а ззаду — з прямою кишкою. Стінка піхви складається з двох прошарків: м’язового і слизового. В м’язовому прошарку розрізняють зовнішній поздовжній і внутрішній циркулярний. Слизові оболонки передньої і задньої стінок піхви межують між собою, покриті багатошаровим плоским епітелієм, який має багато циркулярних складок, що зволожуються внаслідок трансудації, виділень з шийки і тіла матки. Палочки Дедерлайна розщеплюють глікоген слизової до молочної кислоти, що є природним бар’єром проти проникнення інфекції у внутрішні жіночі статеві органи.

Матка (uterus) — м’язовий орган, що має дно (верхня частина органа), тіло (середня частина), перешийок (звужена частина між тілом і шийкою матки), шийку (кінцева частина органа), невелику порожнину з двома розширеннями: трикутної форми в верхній частині та овальної в нижній частині. Матка міститься в малому тазі між сечовим міхуром та прямою кишкою. У невагітних жінок, які ніколи не родили, маса матки складає 50 г, у жінок, що часто родили, — до 100 г, довжина 7-8 см, ширина — 4-5 см, товщина до 3 см. Наприкінці вагітності матка займає майже всю черевну порожнину, має масу до 1 кг, довжину 24-25 см, товщину 0,5-1,0 см. У матці розрізняють три шари: 1) серозну оболонку, яка вкриває матку спереду, згори і ззаду; 2) м’язову оболонку з трьох прошарків: зовнішнього і внутрішнього — поздовжніх та середнього — циркулярного; 3) слизову оболонку з компактним і губчастим прошарками та базальною мембраною. У слизовій оболонці матки під час менструального циклу відбуваються чотири фази: 1) десквамація (5-6 діб); 2) регенерація (5-6 діб), 3) проліферація (10-15 діб); 4) секреція (14-16 діб).

Маткові труби (tubaå uterinaå) — парний орган довжиною 10-12 см, мають по всій довжині щілиноподібний отвір. Початкові відділи фаллопієвих труб (ампулярна частина) лійкоподібно розширені, закінчуються бахромками, що прилягають до яєчників. Середні відділи труб звужені у вигляді перешийка. Закінчуються труби у глибині стінок матки у вигляді інтерстиціальної (інтрамуральної) частини. Стінка маткової труби має три шари: 1) серозна оболонка вкриває яйцепроводи зверху і з боків; 2) м’язова оболонка утворює два прошарки: зовнішній — поздовжній, внутрішній — циркулярний; 3) слизова оболонка має поздовжні складки, вкриті циліндричним миготливим епітелієм, війки якого женуть запліднену яйцеклітину в порожнину матки.

Яєчники (ovaria) — парні жіночі статеві залози, які у дорослих жінок мають масу до 6 г, довжину — 3 см, ширину — 2 см, товщину — 1 см. Яєчник вкритий зародковим епітелієм, має коркову (поверхневу) і мозкову (центральну) частини. У корковій частині яєчника під час фолікулінової фази відбувається поступове дозрівання первинних фолікулів до утворення графового пухирця, яке на 14-16 добу закінчується овуляцією. Після того як лусне пухирець, на його місці в лютеїнову фазу відбувається розвиток жовтого тіла, який проходить такі стадії: 1) проліферація, 2) васкуляризація, 3) розквіт, 4) оборотний розвиток. Коли наступає вагітність, жовте тіло після фази розквіту продовжує існувати в вигляді corpus luteum graviditas доти, поки його функцію не візьме на себе плацента і плід. Якщо вагітність не виникає, то жовте тіло отримує оборотний розвиток і через 2-3 тижні перетворюється в білясте тіло (corpus albicans). Мозкова частина (строма яєчника) складається з пухкої сполучної тканини. Яєчники виконують генеративну і гормональну функцію.