Інші мінеральні речовини

Фторид відіграє важливу роль у морському кормовому ланцюзі і бере участь в утворенні кісток. Очевидно, для риб характерний високий рівень стійкості до вмісту фториду у воді.

Mn, Zn, Ca, Mg у вигляді хелатів діють як кофактори, що підвищують активність інших ферментів, наприклад, фосфатаз. Вони утворюють як би місток між ферментом і фосфатними угрупованнями субстрату, полегшуючи їхнє відщіплення.

Регуляція водно-сольового обміну

У організмі підтримується сталість рідин внутрішнього середовища, їхнього іонного складу. Найбільш точно регулюється обсяг рідин організму, осмотичний тиск, вміст натрію і кальцію.

Нейрогуморальна регуляція:

1 Умовно-рефлекторна

2 Рефлекторна

2.1 Рецепториротової порожнини

2.2 Барорецептори шлунку

2.3 Осморецептори тканин

2.4 Волюморецептори

Вітаміни

Вітаміни – біологічно активні речовини, необхідні для нормального обміну речовин в організмі. Таких речовин нараховується біля двадцати. Вітаміни синтезуються в основному рослинами і бактеріями. Багато вітамінів входять до складу ферментів. При відсутності окремих вітамінів розвиваються авітамінози, а при хибі – гіповітамінози.

Риби мають приблизно ті ж потреби у вітамінах, що і ссавці. При обмеженому доступі риб до натурального корму і необхідно додавати до їхнього корму вітаміни. Оскільки корм для риб вноситься у воду, то велика частина вітамінів не надходить у їхній організм. У залежності від розчинності, до 90 % деяких вітамінів групи В і 65 % вітаміну С можуть вимиватися із корму за 30 с після попадання його у воду. У зв'язку із вимиванням вітамінів із корму і тим, що оцінка потреби в них утруднена, надійна оцінка потреби риб у вітамінах неможлива.

Симптоми недоліку вітамінів, описані нижче, хоча і типові, але не характерні для усіх видів, тому що деякі із них можуть бути результатом вторинних інфекцій, зв'язаних із дефіцитом вітамінів.

Вітамін А

Вітамін А зустрічається у формі вітаміну А₁ (С₂₀Н₂₉ОН) чи вітаміну А₂ (С₂₀Н₂₇ОН). Вітамін А₁ виявлений тільки в ссавців і морських риб, вітамін А₂ звичайно міститься в організмі прісноводних риб. У зв'язку із тим, що він відіграє велику роль у регенерації родопсину, він важливий для функції зору в хребетних. Крім того, він бере участь у транспорті кальцію, у процесі розмноження і збереження цілісності мембран. Симптоми дефіциту містять у собі анорексію, асцити, деформацію хрусталика, набряк, екзофтальм (випинання очного яблука), ерозію плавців, уповільнення росту, очні, ниркові і шкірні крововиливи і поразки очей.

Вітамін D

ВітамінD, у формі D₃ (холекальциферол), виконує важливу роль у процесі всмоктування кальцію в кишечнику. Оскільки риби можуть поглинати кальцій із води через зябра, цей вітамін необхідний звичайно ж у тих регіонах, де риби містяться в м'якій воді.

Ознаками дефіциту є слабкий ріст, сколіоз (бічне скривлення хребетного стовпа) і тетанус білих м'язів.

Вітамін E

Вітамін E, або токоферол, виконує важливу функцію в захисті ненасичених жирних кислот від окислювання. Рівень вітаміну Е в кормі пов'язаний із рівнем поліненасичених жирних кислот у ньому. Симптомами дефіциту є анемія, асцит, м'язова дистрофія, набряк, екзофтальм, ожиріння печінки, зниження осмотичної резистентності еритроцитів, слабкий ріст і знижений гематокрит, порушення відтворних функцій.

Добавка в корм вітаміну Е або риб'ячого жиру сприяє адаптації риб до умов вирощування, але не збільшує їхньої усталеності до стресу.

Вітамін K

Вітамін K виконує визначену функцію в каскаді процесів зсідання крові. Цей вітамін звичайно включається до складу кормів для риб у формі вітаміну К₃, менадиону. Симптомами дефіциту є анемія і слабке зсідання крові.

Тіамін

Тіамін відіграє важливу роль у процесі обміну вуглеводів в організмі риб. Була виявлена кореляція між потребами коропа у тіаміні і потребами у вуглеводах. Результатом дефіциту тіаміну є анорексія, слабкий ріст, м'язова атрофія, катаракта, судороги, набряк, неврологічні порушення, утрата рівноваги і потемніння забарвлення шкірного покриву.

Рибофлавін

Рибофлавін бере участь у системі транспорту електронів і функціонує як кофермент. Дефіцит рибофлавіну виявляється в анемії, анорексії, атаксії, катаракті, потемнінні забарвлення шкірного покриву, ерозії плавців, низького ступеня утилізації корму і слабкому росту, очному і шкірному крововиливах, захворюванні очей, фотофобії, пігментації райдужної оболонки ока і васкуляризації роговиці.

Піридоксин

Піридоксин як кофермент бере участь в обміні амінокислот. Потреби в піридоксині, імовірно, залежать від рівня білка в кормі, хоча це поки не доведено для всеїдних видів риб. Симптоми дефіциту містять у собі анемію, анорексію, атаксію, темну пігментацію шкірного покриву, судороги, набряк, утрату рівноваги, экзофтальм, прискорене і утруднене дихання, слабкий ріст, порушення нервової системи, швидке трупне задубіння, блакитне забарвлення слизу і коливне плавання.

Пантотенова кислота

Пантотенова кислота відіграє важливу роль в утворенні коферменту А, що бере участь в окислюванні і синтезі жирних кислот, а також у ряді інших ферментативних перетворень. Ознаками дефіциту є анорексія, атаксія, зяброва атрофія, ексудативний дерматит і стовщення зябер, слабкий ріст, шкірний крововилив і захворювання шкіри, апатичність, некроз печінки, крайня слабість, коливні рухи при плаванні.

Ніацин

Ніацин входить до складу коферментів НАД і НАДФ. Риби, очевидно, не можуть забезпечити синтез достатньої кількості ніацину із триптофану, тому необхідно, щоб ніацин надходив у їхній організм із кормом. Результатом дефіциту ніацину є анемія, анорексія, набряк, погана утилізація корму і слабкий ріст, шкірний крововилив, захворювання товстої кишки і шкірних покривів, апатичність, фотофобія і тетанус білих м'язів.

Біотин

Біотин відіграє важливу роль у біосинтезі довголанцюгових жирних кислот і пурину, а також виконує функцію проміжного переносника карбоксильної групи в процесі реакції карбоксилювання і декарбоксилювання. До симптомів дефіциту відносяться анорексія, м'язова атрофія, темна пігментація шкірного покриву, судороги, дегенерація зябер, ожиріння печінки, погана утилізація їжі, знижена осмотична резистентність еритроцитів, захворювання товстої кишки і шкірного покриву і блакитне забарвлення слизу.

Фолат

Фолат бере участь в амінокислотному обміні. Ознаки дефіциту містять у собі анемію, анорексію, потемніння забарвлення шкірного покриву, погану утилізацію корму, крихкість плавців і апатичність.

Вітамін В₁₂

Вітамін В₁₂ відіграє важливу роль у процесі дозрівання еритроцитів, обміні жирних кислот і в рециркуляції фолієвої кислоти, тому ознаки дефіциту вітаміну В₁₂ і фолієвої кислоти схожі. Іншими наслідками дефіциту вітаміну В₁₂ є розпад еритроцитів і низький вміст гемоглобіну.

Холін

Холін є попередником нейромедіатора ацетилхоліну і відіграє роль донора метільної групи. Симптоми дефіциту холіну містять у собі ожиріння печінки, погану утилізацію корму і слабкий ріст, а також нирковий крововилив.

Інозит

Інозит в організмі риб відіграє роль фактора росту. Симптомами дефіциту є анемія, анорексія, здуття живота, ожиріння печінки, погана утилізація корму, слабкий ріст і шкірні захворювання.

Вітамін С

Вітамін С на відміну від більшості ссавців і птахів не може синтезуватися в організмі риб. Аскорбінова кислота є сильним відбудовним агентом і кофактором у реакції гідроксиювання проліну в гідроксипролін, що входить до складу колагену. Через низьку стабільність аскорбінової кислоти вітамін С часто включається до корму у фосфат – або сульфат–стабілізованої формах або у формі мікроінкапсульованого вітаміну. Однак ці стабілізовані різновидності вітаміну С утилізуються із різною ступінню у різних видів. Було висунуте припущення про те, що сульфат-стабілізований вітамін С може засвоюватися, але характеризується низькою біологічною цінністю. Симптомами дефіциту вітаміну С є анемія, анорексія, асцит, аномалії хряща, низька опірність захворюванням, екзофтальм, слабкий ріст, знижений гематокрит, низький вміст гемоглобіну, зябровий, нирковий, печінковий і шкірний крововиливи, захворювання очей, апатичність, лордоз (скривлення хребта опуклістю вперед), занепад сил і сколіоз.