Вороний, Олесь, Рильський, Сосюра, Тичина

1. Вірш «Арфами, арфами...» П. Тичини написаний:

а) ямбом;

б) хореєм;

в) дактилем;

г) різними віршовими розмірами.

2. Прочитайте подані рядки («Арфами, арфами...»).

Арфами, арфами —

золотими, голосними обізвалися гаї

Самодзвонними...

В уривку наявні такі художні засоби:

а) епітет, інверсія, метонімія;

б) синекдоха, повтор, епітет;

в) інверсія, неологізм, оксиморон;

г) персоніфікація, неологізм, епітет.

3. Прочитайте подані рядки («Арфами, арфами...»).

Йде весна

Запашна,

Квітами-перлами

Закосичена.

Для підсилення музичності в уривку використано:

а) анафору;

б) епіфору;

в) асонанс;

г) алітерацію.

4. Провідний мотив вірша «Арфами, арфами...» — це:

а) гімн весні як символу любові, життя й натхнення;

б) пробудження кохання у весняну пору;

в) прощання з холодною зимою;

г) захоплення співом гаїв навесні.

5. У вірші «Ви знаєте, як липа шелестить...» П. Тичини поєднано такі види лірики:

а) пейзажна й громадянська;

б) філософська й інтимна;

в) інтимна й філософська;

г) інтимна й пейзажна.

6. Прочитайте подані рядки («Ви знаєте, як липа шелестить...» П. Тичини).

Ви знаєте, як сплять старі гаї? —

Вони все бачать крізь тумани.

Ось місяць, зорі, солов'ї...

«Я твій» — десь чують дідугани.

А солов’ї!..

В уривку наявні такі художні засоби:

а) риторичне запитання, оксиморон, персоніфікація;

б) персоніфікація, символ, анафора;

в) символ, риторичне запитання, синекдоха;

г) риторичне запитання, символ, персоніфікація.

7. Провідний мотив вірша «Ви знаєте, як липа шелестить...» — це:

а) замилування красою весняної ночі;

б) сум з приводу нерозділеного кохання;

в) оспівування краси природи;

г) світле й радісне почуття кохання весняної ночі.

8. У вірші «Ви знаєте, як липа шелестить...» все бачать крізь тумани:

а) гаї;

б) зорі;

в) солов’ї;

г) дідугани.

9. Прочитайте уривок з вірша «Любіть Україну!» В. Сосюри.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

Вірш написаний:

а) хореєм;

б) дактилем;

в) амфібрахієм;

г) анапестом.

10. Визначте тип римування у вірші «Любіть Україну!»:

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

а) суміжне;

б) перехресне;

в) кільцеве;

г) білий вірш.

11. Вірш «Любіть Україну!» В. Сосюри 1951 р. зазнав нищівної критики через:

а) непоступливість поета перед радянською владою;

б) нібито наявний у ньому буржуазний націоналізм;

в) заздрість наближених до Сталіна поетів до таланту автора;

г) відсутність у ньому уславлення тодішніх вождів.

12. Прочитайте подані рядки з вірша «Любіть Україну!» В. Сосюри.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну

Виділене слово є:

а) алегорією;

б) символом;

в) гіперболою;

г) метонімією.

13. Тематично спорідненими є твори:

а) «Різдво» і «Молюсь і вірю...»;

б) «Чари ночі» і «Любіть Україну!»;

в) «Арфами, арфами...» і «Блакитна панна»;

г) «О слово рідне! Орле скутий!..» і «Різдво».

14. Романсом є твір:

а) «О, панно Інно...»;

б) «Чари ночі»;

в) «Блакитна панна»;

г) «Молюсь і вірю...».

15. Блавати, камеї, фрески — ці образи емоційно наснажують поезію:

а) «Арфами, арфами...»;

б) «Ви знаєте, як липа шелестить...»;

в) «Блакитна панна»;

г) «Чари ночі».

16. До патріотичної лірики належать твори:

а) «Різдво» і «Ви знаєте, як липи шелестить...»;

б) «Любіть Україну!» і «Чари ночі»;

в) «О слово рідне! Орле скутий!..» і «Арфами, арфами...»;

г) «О слово рідне! Орле скутий!..» і «Любіть Україну!»

17. Справжнє прізвище Олександра Олеся

а) Кандиба;

б) Губенко;

в) Рудченко;

г) Тобілевич.

18. До неокласиків належить:

а) Павло Тичина;

б) Максим Рильський;

в) Микола Вороний;

г) Олександр Олесь.