Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙСтр 1 из 3Следующая ⇒ 1. Іван Франко назвав повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького: а) всеобіймаючим оком Правобережної України; б) найкращою оздобою українського письменства; в) ареною людських пристрастей; г) світлою незайманою квіткою народної поезії. 2. Темою повісті «Кайдашева сім’я» є зображення: а) життя нетипової для України селянської родини; б) життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини; в) родинних перипетій в українському селі в добу кріпацтва; г) сімейного селянського побуту до закріпачення українських земель. 3. Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить характеристика в рядку: а)...свекруха люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем. б) Вона не злюбила Мелащиних батьків і як тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці і свої розглядини в Балашів. в) Кайдашиха почала свариться й стала дуже лайлива та опришкувата. Вона нападала на Мелашку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь. г) На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне. 4. Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького. Не чорна хмара із синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла з хати Мелашка з Лавріном, а за ними повибігали всі діти. У цьому уривку комічний ефект досягається через: а) надуживання старослов’янізмів в описі побутової сцени; б) надмірне використання зниженої лексики; в) змішування стилів — високого епічного з побутовим; г) гротескні характеристики членів родини. 5. Події в повісті «Кайдашева сім’я» розгортаються в такій послідовності: а) одруження Лавріна — одруження Карпа — смерть Кайдаша — всихання груші; б) смерть Кайдаша — одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші; в) одруження Карпа — одруження Лавріна — смерть Кайдаша — всихання груші; г) одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші — смерть Кайдаша. 6. До композиційних особливостей повісті «Кайдашева сім’я» НЕ НАЛЕЖИТЬ: а) поділ твору на дев'ять частин; б) нагнітання сцен сварок, колізій; в) розгортання подій переважно в одному селі; г) детальний опис весілля Карпа і Лавріна. 7. За способом зображення дійсності повість «Кайдашева сім’я» — яскравий приклад: а) класицизму; б) сентименталізму; в) реалізму; г) модернізму. 8. За способом зображення дійсності повість «Кайдашева сім’я» — яскравий приклад: а) соціально-психологічна; б) пригодницька; в) соціально-побутова; г) авантюрна. 9. Родина Кайдашів жила: а) у Западинцях; б) у Семигорах; в) у Вільшаниці; г) у Біївцях. 10. Укажіть справжнє прізвище І. Нечуя-Левицького: а) Нечуй; б) Левицький; в) Рудченко; г) Левченко. Панас Мирний 1. Укажіть справжнє прізвище Панаса Мирного: а) Павло Губенко; б) Іван Білик; в) Григорій Квітка; г) Панас Рудченко. 2. Вкажіть подію і твір, що передували задуму роману-епопеї «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: а) Реформа 1861 р. і повість «Лихо давнє й сьогочасне»; б) мандрівка навесні 1872 р. та враження від неї, описані Панасом Мирним у нарисі «Подоріжжя від Полтави до Гадячого»; в) життя с. Піски як типовий зразок безвиході, до якої потрапили селяни після реформи, що знайшло своє відображення у повісті «Голодна воля»; г) особисті враження та переживання автора, відображені в повісті Панаса Мирного «Чіпка». 3. Прочитайте рядки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика). Як же дійшов до літ та убрався у силу, — біда з ним та й годі! Високого зросту, бравий, широкоплечий, як із заліза збитий, а до того ще меткий, як заєць, співун-реготун... Хороший з лиця — повновидий, рум’янець па всю щоку, з чорними, веселими очима, лискучим усом, — він був перший красень на селі... У цьому уривку описано: а) Чіпку Варсниченка; б) Тимофія Лушню; в) Максима Ґудзя; г) Грицька Чупруненка. 4. Прочитайте рядки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика). Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в нього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою... У цьому уривку описано: а) Чіпку Варсниченка; б) Тимофія Лушню; в) Максима Ґудзя; г) Грицька Чупруненка. 5. «Будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» — цю характеристику роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» дано за: а) розмаїтість ідей; б) складну композицію; в) багато сюжетність; г) жанрові особливості. 6. Прочитайте рядки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика). Пуста городина, лихий тин, криві ворота, не обмазана хата... кинулись в вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру... Він з докором і разом з жалем дивився на Чіпчине добро... — Господи, Боже! доживеться ж чоловік от до сього? А все — своя воля... У виділених в уривку словах ідеться про: а) волю після скасування кріпосного права; б) причину деградації Чіпки, його слабку силу волі; в) звільнення Чіпки на волю після перебування в чорній; г) наслідки залежності кріпаків і волі козаків. 7. До українського театру корифеїв НЕ НАЛЕЖАВ: а) Микола Кропивницький; б) Панас Саксаганський; в) Іван Карпенко-Карий; г) Іван Котляревський. 8. Справжнє прізвище І. Карпенка-Карого: а) Саксаганський; б) Тобілевич; в) Садовський; г) Карпенко. Іван Франко 1. Іван Франко за походженням: а) волинянин; б) галичанин; в) слобожанин; г) буковинець. 2. До збірки «З вершин і низин» І. Франка належить твір: а) «Мойсей»; б) «Чого являєшся мені у сні?..»; в) «Захар Беркут»; г) «Гімн». 3. Вірш «Чого являєшся мені у сні?..» І. Франка написаний у формі: а) монологу; б) діалогу; в) сну; г) молитви. 4. Прочитайте рядки з поеми «Мойсей» Івана Франка. ...Се дідусь слабосилий. Що без роду, без стад і жінок Сам стоїть край могили. Все, що мав у життю, він віддав Для одної ідеї... У цьому уривку йдеться про: а) Датана; б) Єгошуа; в) Авірона; г) Мойсея. 5. Прочитайте рядки з поеми «Мойсей» І. Франка. Ті слова про обіцяний край Для їх слуху — се казка; М’ясо стад їх, і масло, і сир — Се найвищая ласка. У цьому уривку йдеться про: а) єгиптян; б) старе покоління євреїв; в) нове покоління єврейського народу; г) дерева, які обирали собі короля. 6. Азазель у поемі «Мойсей» — це: а) пророк; б) темний демон пустелі; в) князь конюхів; г) кочівник. 7. Прочитайте рядки з поеми «Мойсей» 1. Франка. Маловіре, ще ти не почавсь В материнській утробі, А я кожний твій віддих злічив, Кожний волос на тобі. Твір написаний віршовим розміром: а) ямбом; б) амфібрахієм; в) хореєм; г) анапестом. 8. Події в поемі «Мойсей» розгортаються в такій послідовності: а) заклик Єгошуа до бою — притча про дерева, що обирали собі короля — вигнання Мойсея з табору — спокуса Азазеля; б) вигнання Мойсея з табору — притча про дерева, що обирали собі короля — спокуса Азазеля — заклик Єгошуа до бою; в) притча про дерева, що обирали собі короля — спокуса Азазеля — вигнання Мойсея з табору — заклик Єгошуа до бою; г) притча про дерева, що обирали собі короля — вигнання Мойсея з табору — спокуса Азазеля — заклик Єгошуа до бою. 9. До композиційних особливостей поеми «Мойсей» належать: а) чотири частини, епілог; б) пролог, двадцять пісень; в) зміщення часових площин, рефрен; г) притча в поемі, обрамлення. 10. Головна ідея поеми «Мойсей» — це: а) засудження пророка за недотримання даного народові слова; б) оспівування славного минулого єврейського народу; в) заклик вірити у свій народ, позбутися рабської психології й будувати нове життя; г) засудження молодого покоління через його недалекоглядність. М. Коцюбинський
1. В українській літературі М. Коцюбинський відомий передусім як: а) романтик; б) символіст; в) імпресіоніст; г) експресіоніст. 2. Новела «Intermezzo» М. Коцюбинського присвячена: а) «Тіням забутих предків»; б) «Цвітові яблуні»; в) кононівським полям; г) Лесі Українці. 3. Новела «Intermezzo»: а) пригодницька; б) фантастична; в) автобіографічна; г) документальна. 4. До «мінорних» дійових осіб новели «Intermezzo» належить (належать): а) Жайворонки; б) Залізна рука города; в) Зозуля; г) Ниви у червні. 5. Прочитайте рядки з новели «Intermezzo» М. Коцюбинського. Врешті стаю. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл. Просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. Стою і слухаю. Наявність зорових, нюхових і слухових образів в уривку — яскрава ознака: а) реалізму; б) романтизму; в) імпресіонізму; г) експресіонізму. 6. Композиційною особливістю новели «Intermezzo» М. Коцюбинського є: а) розповідь від третьої особи; б) розповідь від першої особи; в) кульмінація на початку твору; г) перебіг подій новели впродовж однієї доби. 7. Прочитайте уривок із новели «Intermezzo» М. Коцюбинського. Прощайте. Йду поміж людьми. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає... Цей епізод твору є: а) експозицією; б) зав’язкою; в) кульмінацією; г) розв’язкою. 8. Ознакою драматичного твору в новелі «Intermezzo» є: а) розповідь селянина про п’ять голодних діток; б) розгортання дії переважно в одному місці; в) образ «тисяч чорних ротів»; г) перелік дійових осіб на початку твору. 9. Прочитайте уривок із новели «Intermezzo» М. Коцюбинського. Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Тріпала крильми на місці напружено, тяжко і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла й гучала. Тоді, скінчивши, падала тихо вниз, натягала другу з неба на землю... У цьому описі пташка «єднала небо із землею» у: а) арфу; б) кобзу; в) цимбали; г) бандуру. 10. На початку новели «Intermezzo» і в її фіналі наявний такий образ: а) Моя утома; б) Жайворонки; в) Три білих вівчарки; г) Залізна рука города. 11. Повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського екранізував: а) Юрій Іллєнко; б) Олександр Довженко; в) Сергій Параджанов; г) Іван Миколайчук. 12. У повісті «Тіні забутих предків» події розгортаються в: а) Поділлі; б) Покутті; в) Буковині; г) Гуцульщині. 13. За ідейно-тематичним спрямуванням повість «Тіні забутих предків» близька до твору: а) «Лісова пісня» Лесі Українки; б) «Наталка Полтавка» Івана Котляревського; в) «Людина» Ольги Кобилянської; г) «Чорна рада» Пантелеймона Куліша. 14. Прочитайте рядки з повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського. Ласкаво слухало небо простосердечну молитву, добродушно хмурився Бескид, а вітер, пролітаючи далі, старанно вичісував трави на полонині, як мати дитячу голівку... У цьому уривку використано художній засіб: а) метонімію; б) синекдоху; в) анафору; г) персоніфікацію. 15. Злим духом, що править усім, у віруваннях героїв повісті «Тіні забутих предків» постає: а) щезник; б) чугайстер; в) арідник; г) нявка. 16. Повість «Тіні забутих предків» закінчується реченням: а) Другої днини знайшли пастухи ледве живого Івана. б) Так Палагна стала любаскою Юри. в) Під вікнами сумно ридали трембіти. г) Для праці — будні, для ворожіння — свято. 17. Як композиційний елемент М. Коцюбинський уводить у повість «Тіні забутих предків»: а) русальні пісні; б) колядки; в) щедрівки; г) коломийки. 18. Події в повісті «Тіні забутих предків» розгортаються в такій послідовності: а) танок із чугайстром — Марічка ділиться цукеркою з Іваном — Іван на полонині — одруження з Палагною; б) Марічка ділиться цукеркою з Іваном — Іван на полонині — одруження з Палагною — танок із чугайстром; в) Іван на полонині — одруження з Палагною — танок із чугайстром — Марічка ділиться цукеркою з Іваном; г) Марічка ділиться цукеркою з Іваном — одруження з Палагною — Іван на полонині — танок із чугайстром. 19. Повісті «Тіні забутих предків» властиві ознаки: а) реалізму і класицизму; б) сентименталізму й бароко; в) романтизму й неокласицизму; г) неоромантизму й імпресіонізму. 20. У повісті «Тіні забутих предків» порушені всі названі проблеми, КРІМ: а) язичництва і християнства; б) митця і суспільства; в) людини й природи; г) кохання і ненависті. Ольга Кобилянська 1. Ольга Кобилянська перші свої твори писала мовою: а) українською; б) румунською; в) німецькою; г) російською. 2. Повість «Земля» О. Кобилянської належить до творів: а) класицизму; б) реалізму; в) сентименталізму; г) модернізму. 3. Повість «Земля» О. Кобилянська присвятила: а) Наталі Кобринській; б) Лесі Українці; в) своєму батькові; г) буковинській землі. 4. Словами «Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі» охарактеризовано героя повісті «Земля» Ольги Кобилянської: а) Тодорику; б) Василя Чоп’яка; в) Михайла Федорчука; г) Саву Федорчука. 5. Словами «нічого не мала, була убога, а лиш виставлена па гнів матері і штовханці брата» охарактеризовано героїню повісті «Земля» Ольги Кобилянської: а) Докію; б) Рахіру в) Парасинку; г) Анну. 6. Головна ідея повісті «Земля» О. Кобилянської: а) порушення проблеми батьків і дітей; б) роль землі в житті селянина; в) оспівування почуття кохання; г) з’ясування причин братовбивства. 7. Сусідній ліс, теля, місяць та зорі, обірвана струна на весіллі, закривавлені вогняні шмати з розжареними очима — усі ці поняття в повісті «Земля» є: а) авторськими епітетами; б) елементами пейзажу; в) основними символами; г) плодами фантазії героїв. 8. Біблійний образ Каїна втілює у собі герой повісті «Земля» Ольги Кобилянської: а) Тодорика; б) Івоніка; в) Григорій; г) Сава. 9. Події в повісті «Земля» розгортаються в такій послідовності: а) пригода з марищем з розжареними очима — випробовування наметів на морозі — пригода із Сойкою і телям — одруження Анни з Петром; б) пригода з марищем з розжареними очима — випробовування наметів на морозі — одруження Анни з Петром — пригода із Сойкою і телям; в) випробовування наметів на морозі — пригода з марищем з розжареними очима — пригода із Сойкою і телям — одруження Анни з Петром; г) одруження Анни з Петром — пригода з марищем з розжареними очима — випробовування наметів на морозі — пригода із Сойкою і телям.
Леся українка 1. Справжнє прізвище Лесі Українки: а) Вілінська; б) Кобринська; в) Косач; г) Барвінок. 2. Прочитайте уривок із вірша «Contra spem spero!» Лесі Українки. В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей. Віршовий розмір твору: а) ямб; б) дактиль; в) амфібрахій; г) анапест. 3. Прочитайте уривок із вірша «І все-таки до тебе думка лине...» Лесі Українки. Сі очі бачили скрізь лихо і насилля, А тяжчого від твого не видали, Вони б над ним ридали, Та сором сліз, що ллються від безсилля. Тип римування вірша: а) перехресне; б) суміжне; в) кільцеве; г) монорим. 4. «Чи не одиноким мужчиною на новочасну соборну Україну» Лесю Українку назвав: а) Іван Карпенко-Карий; б) Іван Франко; в) Василь Стефаник; г) Михайло Драгоманов. 5. Провідним мотивом вірша «Contra spem spero!» є: а) сумніви щодо можливості одужання хворої молодої людини; б) любов до рідного краю, його історії, традицій, культури; в) місце митця в суспільному житті; г) заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості. 6. Вірш «Contra spem spero!» побудований на: а) оксиморонах; б) порівняннях; в) паралелізмі; г) риторичних запитаннях. 7. Назва вірша «Contra spem spero!» Лесі Українки в перекладі з латини означає: а) без надії сподіваюсь; б) мовчати — кричати; в) надія помирає останньою; г) боротися до кінця. 8. У драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки оспівано красу: а) Поділля; б) Полісся; в) Слобожанщини; г) Галичини. 9. Суперницею Мавки в драмі-феєрії «Лісова пісня» виступає: а) Доля; б) мати Лукаша; в) Килина; г) Русалка. 10. За дядька Лева й Лукаша («Лісова пісня» Лесі Українки) заступається через наміри Русалки їх залоскотати: а) Перелесник; б) Лісовик; в) Водяник; г) Мавка. 11. Бездуховність й обивательську обмеженість («Лісова пісня» Лесі Українки) утілено в образі: а) «Того, що в скалі сидить»; б) дядька Лева; в) Лукаша; г) Килини. 12. Слова Я маю в серці те, що не вмирає! належать («Лісова пісня» Лесі Українки): а) Лукашу; б) Перелеснику; в) Мавці; г) Русалці Польовій. 13. Прочитайте уривок із драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки. І снилися мені все білі сни: на сріблі сяли ясні самоцвіти, стелилися незнані трави, квіти... У цих рядках використано художній засіб: а) анафору; б) синекдоху; в) алітерацію; г) метонімію. 14. Перетворення людини на рослину (Мавки на вербу, Лукаша на вовкулаку) властиве фольклорному жанру: а) думі; б) баладі; в) билині; г) колядці. 15. Жанр феєрія можна означити словами: а) музичний, музикальний, ритмічний; б) чарівний, казковий, міфічний; в) фантастичний, химерний, непересічний; г) пригодницький, авантюрний, гострий. 16. Композиційну особливість драми-феєрії «Лісова пісня» вказано в рядку: а) розгортання подій упродовж трьох років, кожен з яких різний за настроєм; б) поділ на три дії, кожна з яких починається пейзажем відповідної пори року; в) порушення хронологічної послідовності в розгортанні подій; г) перехід із світу людей у світ природи через сни дійових осіб. 17. У драмі-феєрії «Лісова пісня» порушені всі названі проблеми, КРІМ: а) краси людських взаємин; б) сутності щастя; в) історичної правди; г) людини й мистецтва. 18. Драма-феєрія «Лісова пісня» — зразок: а) сентименталізму; б) бароко; в) реалізму; г) неоромантизму.
Василь Стефаник 1. Василь Стефаник — представник: а) Харківської школи романтиків; б) «Руської трійці»; в) Кирило-Мефодіївського братства; г) «Покутської трійці». 2. Василь Стефаник прославився в українській літературі як майстер: а) соціально-психологічної повісті; б) психологічної новели; в) історичного роману; г) притчового оповідання. 3. Події в новелі «Камінний хрест» В. Стефаника відбуваються: а) за часів кріпаччини; б) після скасування кріпосного права; в) наприкінці XIX — на початку XX ст.; г) після більшовицького перевороту. 4. Репліка За цим краєм не варт собі туск до серця брати! Ця земля не годна кілько народа здержати та й кількі біди вітримати належить: а) Іванові Дідуху; б) Катерині; в) кумові Михайлу; г) одному з односельців. 5. Новела «Камінний хрест» закінчується словами: а) А Михайло ймив Івана за барки, і шалено термосив ним, і верещав як стеклий; б) [Іваниха] все рукою показувала в повітрю, як глибоко вона той поріг виходила; в) Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук; г) Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє... 6. Символом розпачу від прощання з рідним краєм у новелі «Камінний хрест» є: а) горб; б) хрест; в) танець; г) камінь. 7. Кульмінацією новели «Камінний хрест» є: а) пісня про загублені молоді літа; б) розповідь Івана односельцям по хрест; в) звернення Івана Дідуха до дружини; г) танець Івана Дідуха з дружиною. 8. Композиційною особливістю новели «Камінний хрест» НЕ Є: а) поділ на сім частин; б) діалоги; в) розповідь від першої особи; г) розповідь про минуле Івана Дідуха. 9. Темою новели «Камінний хрест» В. Стефаника є: а) смерть селянина від тяжкої праці на землі; б) еміграція західноукраїнської родини; в) тяжке життя селян в умовах кріпацтва; г) доля жінки-матері в еміграції. 10. Новела «Камінний хрест» — твір: а) реалістичний; б) неоромантичний; в) імпресіоністичний; г) експресіоністичний.
|