ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Копачівка

Говорить Кліо

Хто ж така Кліо?

Вітаємо на сторінках першого номеру цієї газети, що покликана зацікавити Вас світом дивної леді - часом мовчазної, а часом балакучої, подекуди оманливої і таємничої, та завжди мудрої. Звуть цю леді – Кліо. Хто ж вона, і про що до нас говорить? Тож давайте послухаємо її мудре слово.

Кліо – за давньогрецькою міфологією, одна з дев’яти олімпійських муз. Донька могутнього бога Зевса і титанки Мнемозіни. З часів доби еллінізму Кліо вважалась музою історії і зображувалась зазвичай із сувоєм і грифельною паличкою (паличкою, яка використовується для писання) в руках. На геркуланській фресці вона тримає розкритий папірус. Поряд із нею корзина зі свитами рукописів. Інколи її атрибутом є сонячний годинник, оскільки Кліо спостерігає за порядком в часі.

Кліо здавна є помічницею всіх, хто цікавиться історією. Вона допомагає пригадати, коли ж відбувалися важливі бої і відкриття, хто ж керував арміями-переможцями, як же змінювався світ впродовж стількох віків. А ви пам’ятаєте, наприклад, коли перша людина ступила на землі України? Чи коли князь Святослав ходив у свої славні походи? А може ви пригадали коли ж відбулась Велика французька революція? З цим Вам залюбки допоможе Кліо на сторінках нашої газети, звертайтесь!

***

Per aspera ad astra – Через терни до зірок 2

Говорить Кліо A casu ad casum – Від випадку до випадку 3

Витоки села Копачівка

Копачівка... Скільки таємничості у цій назві, скільки легенд і нерозгаданих таємниць. Мабуть, тільки маючи машину часу ми зможемо зрозуміти чим же так привабила ця місцевість перших мешканців, засновників села і людей, що дали таку назву, походження якої також несе в собі численні здогадки і не більше. Спробуємо трішки зазирнути в нетрі історії рідного села і просто уявити – як же було колись...

З сивої давнини і до 1939 року це село було виключно польським з невеликою кількістю мешканців інших національностей, здебільшого євреїв. Колись цей край був лісистий і малозаселений. Серед лісів тут розташовувалися з давніх давен українські села - Башова (десь з XVII ст.), Тростянка (з 1577 року), містечко Рожище, яке навіть мало Магдебурзьке право. Копачівка ж з'являться з кінця XVII ст. З цього часу позначається на детальних картах, а дещо пізніше згадується і в різного роду документах. Чогось цікавого і важливого тут не було. Стояла корчма або заїжджий двір, що керувалися типовим, колоритним жидком, який давав подорожнім переночувати за якусь плату, повечеряти і просто відпочити. Зрештою, як і у всіх селах того часу. Ні церков, ні палаців, ні замків чи давніх руїн... Навіть кладовища тут не було, а предків мешканці ховали в Рожищах.

Село повністю залежало від Рожищ, як у соціально-економічному, так і у політичному плані. Тому й скрізь ототожнюється з "навколишніми селами" Рожищ. Так і жили. Найперше село було там, де сучасна вулиця "набережна", а згодом вже з'явилися "Посьолок", "Олександрівка", "Олександрово" і інші хутірці і сільця. Разом з Копачівкою розвивалася і, може навіть більш давня, Бейнарівка (видатний історик Цинкаловський пише, що вона колись належала до Жидичинського монастиря). Тепер це тільки одна з частин Копачівки.

Говорить Кліо

Найбільшого розквіту село зазнало, коли повз село будується Брест-Литовський тракт і поштова станція. Як наслідок - збільшується кількість населення, в тому числі й єврейського (згідно перепису 1785 року тут євреїв було всього лиш двоє, а в 1930-их - до 200). А дещо пізніше створюється і німецька колонія (десь на початку 1860-их), що також мала свій вплив на розвиток села. Селяни і колоністи займалися викорчовуванням і продажем лісу, а також типово - землеробством, торгівлею, ремісництвом. У 1883 році в німецькій колонії села відбувається повстання колоністів проти підняття цін на оренду землі і подальшого виселення. Тоді село, як і Рожище, було у власності поміщика Семіонтковського.
Через Копачівку також проходили шляхи великих воєн. Точно ці землі бачили війну з Наполеоном 1812 року (після боїв якої залишились кургани біля с. Башова), Першу світову з Брусиловським проривом (кажуть, навіть сам майбутній гетьман, а тоді генерал П. Скоропадський цими краями зі своїм військом проходив), бої громадянської війни, а разом з нею радянсько-польської війни, і, звичайно ж, Другу світову, яка і зробила такі ганебні зміни в цілому краї і порушила долі місць і людей. Коли Волинь знову стала польською, Копачівка була маленьким єврейським містечком з численними виробництвами і магазинами. Радянський час все змінив... Не завжди в гіршу сторону, а подекуди і в кращу, але в іншу... Кардинально іншу...