Крімінологічна характеристика та попередження злочінності у сфері службової ДІЯЛЬНОСТІ

Чинне кримінальне законодавство України в службових злочинів відносить такі склади злочинів: 1) Зловживання владою або службовим становищем; 2) Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу; 3) Службове підроблення; 4) Службова недбалість; 5) Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою; 6) пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди посадовій особі;

7) Провокація підкупу (гл. 17 КК). Але з використанням службового становища можуть відбуватися і злочини, передбачені іншими розділами КК України, такі, наприклад, як злочини проти правосуддя, господарські, військові злочини тощо. Тому поняття «службова злочинність» розуміється і в широкому сенсі, тобто вся сукупність злочинів, скоєних посадовими особами, і в вузькому - як сукупність злочинів, передбачених тільки Главою 17 КК України.

Службові злочини створюють реальну загрозу конституційним правам і свободам громадян, чинять негативний вплив на всі важливі сфери суспільного життя (економіку, політику, управління, соціальну і правову сферу, суспільну свідомість), підривають авторитет держави в міжнародних відносинах, перешкоджають утвердженню демократичних основ суспільства, функціонування державного апарату, порушують принципи верховенства права і закону, сприяють криміналізації та тінізації економічних відносин, живлять організовану злочинність, знищують духовні і моральні цінності.

Всі службові злочини можуть бути класифіковані на: службові злочини корисливої ​​спрямованості (хабарництво) та некорислива (зловживання владою, перевищення влади, службове недбальство, службове підроблення). Серед них найбільшу суспільну небезпеку становить хабарництво. Воно призводить до дезорганізації управлінської діяльності, підриву авторитету органів влади і управління. Досить часто хабарництво поєднується з вчиненням різних економічних преступленій.Особенностью кримінологічної характеристики посадових злочинів є відносно велика питома вага жінок. Їх частка в цих злочинах в 4-6 разів перевищує загальні тенденції цього показника серед інших видів злочинності. Це пов'язано з переважною кількістю жінок серед працівників сфери господарського управління, торгівлі, побутового обслуговування тощо, де перш за все відбуваються службові злочини.

Також характерно те обставина, що службові злочини скоюють особи в більш зрілому віці, ніж інші злочини (переважно особи старше 30 років). Це пояснюється вікової зайнятістю осіб, які працюють на відповідних посадах. Зокрема, особи призначаються на посаду, пов'язану з матеріальною відповідальністю, як правило, тоді, коли вони мають значний трудовий стаж і життєвий досвід. Відповідно в цих осіб вищим є і освітній рівень у порівнянні з злочинцями інших категорій. Особи, які скоюють злочини, пов'язані з порушенням службових обов'язків, належать, як правило, для працівників, що мають безпосередній доступ до майна (комірники, касири, старші продавці, завідуючі відділів, складів, магазинів), або до співробітників, які здійснюють контроль за діяльністю останніх (бухгалтери, ревізори, Інвентаризатор). Переважна більшість (до 95%) посадових осіб, притягаються до кримінальної відповідальності, - представники середньої і низької управлінської ланки. Серед них перше місце займають низові працівники, безпосередньо несуть матеріальну відповідальність за майно, їм доручено, - продавці, касири, комірники, завідуючі відділів баз, магазинів. Рахівники, які відповідають за постановку обліку майна (бухгалтери), а також за здійснення безпосереднього контролю за його зберіганням (Інвентаризатор, ревізори), складають 1/10 засуджених.