Опис вибірки та аналіз методів дослідження

Метою емпіричного дослідження було вивчення психологічних особливостей мотиваційної сфери вибору професії ліцеїстів 10 класу фізико-математичної спрямованості Херсонського ліцею Херсонської обласної ради. У дослідженні брали участь 29 ліцеїстів (20 хлопчиків та 9 дівчаток) у віці 15-16 років.

Відповідно до теми, нами було проведено наступні методики:

1. «Диференційно-діагностичний опитувальник» Є.О. Клімова

2. «Мотиви вибору професії» В. Семиченко [12]

3. «Опитувальник, що виявляє переважну мету праці»

Диференційно-діагностичний опитувальник Є.О. Клімова. Його ціллю є визначення типу професій відповідно до класифікації Є.О. Клімова. Можна також використовувати при профорієнтації підлітків і дорослих.

Методика містить 20 пар стверджень, що відносяться до певного типу професії. Із двох запропонованих випробуваний має вибрати ту, яка йому більш до душі.

Класифікація типів професій:

1. "Людина-природа" — всі професії, пов'язані з рослинництвом, тваринництвом і лісовим господарством;

2. "Людина-техніка" — всі технічні професії;

3. "Людина-людина" – всі професії, пов'язані з обслуговуванням людей спілкуванням;

4. "Людина-знак" — всі професії, пов'язані з обрахунками, знаками, зокрема і музичні спеціальності;

5. "Людина-художній образ" — всі творчі спеціальності.

Методика «Мотиви вибору професії» В. Семиченко. Ця методика дозволяє визначити мотиви вибору професії старшокласниками. Текст опитування складається з двадцяти тверджень, що характеризують будь-яку професію. Необхідно оцінити, якою мірою всі вони вплинули б на вибір професії. З допомогою методики можна виявити провідний вид мотивації:

1) внутрішні індивидуально-значущі та соціально-значущі мотиви (суспільна і особистісна значущість професії; задоволення, яке приносить робота завдяки її творчому характеру; можливість спілкування, керування іншими тощо.. Виникають з потреб самої особистості, тому на їх основі людина працює з задоволенням, без зовнішнього тиску.);

2) зовнішні позитивні та негативні мотиви (заробіток, престиж, страх осудження, невдачі тощо.. До позитивних мотивів належать матеріальні стимули, можливість руху по службі, одобрення колективу. До негативних - вплив на особистість шляхом тиску, покарань, критики, осудження та других санкцій негативного характеру.

Опитувальник, що виявляє переважну мету праці розподіляє інтереси старшокласників по цілях праці. Він складається з 15 питань, які об'єднують по два види діяльності, що належать до різних цілей праці.

Мета праці за результатами методики:

1) гностична (пізнавальна): досліджувати, розпізнавати, відрізняти, визначати, перевіряти; розбиратися в складних явищах, оцінювати (робити висновки на основі різних ознак об'єкта), перевіряти за заздалегідь відомим ознаками, сортувати та ін.: контролер технічного контролю (техніка), коректор (знакова система), критик (художній образ), експертиза будівель (архітектура), санітарний лікар (людина), лаборант хіміко-біологічного аналізу (природа);

2) перетворююча мета праці пов'язана з активним перетворенням предмета праці, його обробкою, переміщенням, складанням, обслуговуванням, здійсненням впливу на нього, організацією праці. Причому, в одних випадках може відбуватися перетворення безпосередньо в процесі впливу на об'єкт праці, а в інших – перетворювальна діяльність спрямована на види енергії, інформацію, різні процеси: столяр (техніка), вчитель (людина), хлібороб (природа);

3) вишукувальна (дослідницька) мета праці характеризує професії практичної роботи, близькі до класу перетворювальних – винайти, придумати, знайти новий варіант, сконструювати: вчений, модельєр, конструктор меблів, дизайнер, аранжувальник. Цей клас нечисленний за кількістю віднесених до нього професій.