Журнально-ордерна форма обліку

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку ґрунтується назастосуванні системи накопичуваних і групувальних облікових регістрів.

Суть журнально-ордерної форми полягає в тому, що на підставі згрупованих даних первинних документів усі господарські операції реєструються у відповідних журналах (журналах-ордерах) та відомостях.

Основним обліковим регістром даної форми є журнал-ордер. Це комбінований регістр синтетичного, а в багатьох випадках й аналітичного обліку. Назва „журнал-ордер” свідчить про те, що вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійснюються в хронологічному порядку) і

ордерами (оскільки підсумки журналів за місяць в розрізі кореспондуючих рахунків замінюють собою меморіальні ордери).

Журнал-ордер побудований за кредитовою ознакою: всі господарські операції відображаються в ньому за кредитом відповідного синтетичного рахунку і дебетом кореспондуючих з ним рахунків. Кожен журнал-ордер призначений для накопичення тільки кредитового обороту за одним або декількома синтетичними рахунками.

До журналу може відкриватись відомість за синтетичними рахунками,

яка будується за дебетовою ознакою: за дебетом відповідного синтетичного рахунку і кредитом кореспондуючих з ним рахунків. У разі необхідності до журналу може також відкриватись відомість аналітичного обліку.

Порядок обробки документів за журнально-ордерною формою обліку відображено на рисунку 11.1

Журнали-ордери закриваються, як правило, наприкінці місяця. На підставі журналу-ордеру здійснюються записи в Головну книгу, що відкривається на рік. Для кожного рахунку в книзі приділяється один лист, а

кожному місяцю – один рядок.

Заповнюється Головна книга у такий спосіб:

- кредитовий оборот за кожним рахунком (субрахунком) переноситься одним підсумковим записом на місяць;

- дебетовий оборот за кожним рахунком (або субрахунком) набирається окремими сумами з різних журналів-ордерів, тому кількість записів за дебетовими оборотами визначається кількістю рахунків, з яким кореспондує даний рахунок (субрахунок).

Таким чином, Головна книга і журнал-ордер дають повний розгорнутий

запис господарських операцій за дебетом і кредитом кожного рахунку.

Первинні документи

Інша звітність

– послідовність запису – контроль

Рисунок 11.1 – Схема журнально-ордерної форми обліку

Крім оборотів, у Головну книгу переноситься сальдо первісного балансу за кожним рахунком. Для перевірки правильності записів у Головній книзі необхідно підрахувати суми оборотів і сальдо за всіма рахунками. На підставі кінцевих сальдо Головної книги складається баланс і інші форми звітності.

Перелік і зміст журналів і відомостей визначається “Методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку”,

затверджених наказом МФУ №356 від 29.12.2000р., якими передбачається складання 7-ми журналів і 17-ти відомостей. Зокрема, це наступні журнали:

Журнал 1 за кредитом рахунків30, 31, 33для обліку коштів і грошових

документів.

Журнал 2 за кредитом рахунків50, 60для обліку довгострокових ікороткострокових кредитів.

Журнал 3 за кредитом окремих рахунків класів1, 3, 5, 6для облікурозрахунків, довгострокових і поточних зобов'язань.

Журнал 4 за кредитом рахунків першого класу і рахунку35для облікунеоборотних активів і фінансових інвестицій.

Журнали 5, 5А за кредитом виробничих рахунків.Призначені для обліку

витрат.

Журнал 6 за кредитом рахунків класу7,призначений для обліку доходів іфінансових результатів.

Журнал 7 за кредитом рахунків класу4,призначений для обліку власногокапіталу і забезпечення власних зобов'язань.

Основні переваги журнально-ордерної форми обліку:

- об'єднання синтетичного та аналітичного обліку в облікових регістрах;

- забезпечення рівномірного відображення господарських операцій протягом звітного періоду;

- забезпечення розподілу облікових робіт;

- скорочення записів більш ніж у 2 рази в порівнянні з меморіально-

ордерною формою за рахунок спрощення схеми записів операцій в регістрах.

Основні недоліки:

- ускладнення комп'ютеризації обліку через складність побудови регістрів;

- необхідність високого рівня кваліфікації облікового персоналу.

Журнально-ордерна форма обліку орієнтована на значні за масштабом промислові підприємства зі складним характером виробництва та великою кількістю господарських операцій і первинних документів.

11.5 Форма обліку „Журнал-Головна”

Журнал-Головна є найпростішою формою бухгалтерського обліку. Назва форми походить від головного регістру (книги), в якому поєднується хронологічний запис із систематичним. У цьому регістрі поєднані Журнал реєстрації операцій і Головна книга. Кожна господарська операція одночасно реєструється і відображається на відповідних синтетичних рахунках. Для

кожного рахунку відводиться подвійна графа для запису дебетових і кредитових оборотів, що дозволяє досить легко контролювати дотримання подвійного запису кожної операції.

Книгу Журнал-Головна як основний регістр відкривають на поточний рік. Спершу записують сальдо на початок місяця в розрізі синтетичних рахунків. Після відображення всіх господарських операцій за місяць підраховують обороти за рахунками та виводять сальдо на початок наступного місяця. Сума оборотів за дебетом всіх рахунків має дорівнювати сумі оборотів за кредитом усіх рахунків, а також підсумку графи „Сума обороту”. Це дає змогу систематично контролювати правильність записів шляхом перевірки їх при підрахунку підсумків.

Аналітичний облік за цією формою ведуть в картках або книгах. За допомогою оборотних відомостей встановлюється взаємозв’язок між синтетичними і аналітичними рахунками. Підсумки оборотних відомостей за аналітичними рахунками звіряють з оборотами та сальдо за відповідними синтетичними рахунками. Складати оборотну відомість за синтетичними рахунками за цією формою недоцільно, оскільки підсумки оборотів за дебетом і кредитом рахунків, а також рівність залишків рахунків порівнюють у Журнал-

Головній книзі. За даними книги складають бухгалтерський баланс.

Головною перевагою форми Журнал-Головна є простота і наочність. Ця форма обліку досить широко застосовується у сільськогосподарських підприємствах, споживчій кооперації, бюджетних установах. Вона застосовується також малими підприємствами, оскільки кількість задіяних рахунків на таких підприємствах незначна і всі рахунки вміщуються на одному розвороті книги. Проте якщо на підприємстві використовують значну кількість синтетичних рахунків (більше 20), ця форма втрачає наочність записів. Втім в умовах комп’ютерної обробки даних застосування цієї форми доцільне та ефективне. В разі значної кількості операцій виникає необхідність попереднього їх групування. Таким регістром є Книга обліку господарських операцій, яку широко використовують малі підприємства.

Date: 2016-05-24; view: 707; Нарушение авторских прав