Сутність і призначення рахунків бухгалтерського обліку

Рахунки, як і інші складові методу бухгалтерського обліку, мають свою історію. Спочатку їх розглядали як процес підрахунку грошей, матеріалів,

запасів і т. ін. З тих пір з'явилася назва рахівник, тобто працівник, що веде підрахунки.

З моменту появи рахункових книг з'явилася назва бухгалтер, тобто працівник, що веде рахункові книги (Бух – книга, галтер – тримати).

Ведення бухгалтерського обліку полягає в письмовій фіксації фінансової інформації в бухгалтерських регістрах і журналах.

При значному обсязі та розмаїтості інформації утворюється інформаційний потік, який необхідно узагальнювати і систематизувати за різними ознаками. Це вимагає спеціального угруповання в бухгалтерському обліку усіх видів засобів, їхніх джерел і процесів.

Сутність рахунків бухгалтерського обліку складається в угрупованні і систематизації господарських операцій за певними ознаками і видами господарських засобів і джерелами їхнього утворення.

За допомогою рахунків створюється налагоджена система поточного бухгалтерського обліку на підприємстві.

Бухгалтерський рахунок –це елемент системи бухгалтерського обліку,

який застосовується для поточного обліку та узагальнення господарських операцій.

Рахунок є основною одиницею накопичення і зберігання інформації в бухгалтерському обліку. Рахунки відкриваються на кожен вид активів,

капіталу, зобов'язань, а також доходів і витрат.

Оскільки бухгалтерський облік – система, то рахунок – елемент системи.

Моделлю системи служить бухгалтерський баланс. Отже, кожен рахунок є складовою частиною балансу. Кожен рахунок має назву, яка відповідає об'єкту,

що на ньому обліковується, і кодове позначення.

За своєю побудовою бухгалтерський рахунок – таблиця двосторонньої форми, де:

ліва сторона – Дебет (у перекладі з латині«він винен»),

права сторона – Кредит (у перекладі з латині«він вірить»).

Зробити запис у лівій частині рахунку означає «Дебетувати рахунок», а у правій – «Кредитувати рахунок».

Для кожного рахунку, як правило, характерна наявність залишку (сальдо)

на початок і кінець звітного періоду (виняток – рахунки, що відображають господарські процеси).

Сальдо (у перекладі з італійської«розрахунок», «залишок»)є вихідноюсумою для відображення її в балансі за окремою статтею.

Накопичена інформація про рух об’єкта обліку, відображеного за дебетом і кредитом, називається оборотом по бухгалтерському рахунку.

Оборот за дебетом рахунку – дебетовий оборот.

Оборот за кредитом рахунку – кредитовий оборот.

Підсумок оборотів за дебетом і кредитом рахунків визначається без урахування сальдо. В навчальних цілях прийнято використовувати Т-формурахунку, що має праву і ліву частини, розділені вертикальною лінією.