Стадії наказного провадження

Стиди наказного провадження — це сукупність процесуальних дій, здійснюваних у порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством, та спрямованих на досягнення самостійної найближчої мети у межах загальної мети наказного провадження.

Характерні особливості стадій наказного провадження:

1. Стадії наказного провадження мають скорочений строк спливу.

2. Стадії наказного провадження характеризуються спрощеним порядком: кожна стадія складається з невеликої кількості процесуальних дій.

3. Процесуальні дії у стадіях наказного провадження не протоколюються.

4. У наказному провадженні відсутні стадії, притаманні для інших видів цивільного судочинства (судовий розгляд, апеляційне оскарження тощо).

5. Наказне провадження характеризується особливою стадією скасування судового наказу суддею, який його виніс3.

У процедурі наказного провадження необхідно виділити такі З стадії:

1) відкриття наказного провадження;

У порядку наказного провадження можуть бути захищені не будь-які права, свободи та інтереси заявника, а лише ті, що встановлені законодавцем, за якими може бути видано судовий наказ. Такі вимоги називаються об'єктивними умовами або підставами для видачі судового наказу. Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦПК об'єктивною умовою для видачі судового наказу є заявлення однієї з таких вимог:

1) про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

2) про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) про присудження аліментів на дитину в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

5) про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

2) видача судового наказу;

3) скасування судового наказу.

Цивільне процесуальне законодавство не передбачає можливості оскарження судового наказу в апеляційному чи касаційному порядку, але встановлює спрощену процедуру його скасування. Скасувати судовий наказ може тільки суд, який його видав, і тільки за заявою боржника.

Скасування судового наказу є останнім, третім етапом наказного провадження. Якщо боржник не згоден із пред'явленими вимогами, він повинен подати заяву про скасування судового наказу протягом 10 днів після отримання копії судового наказу. При цьому боржникові достатньо зазначити у заяві, що судовий наказ підлягає скасуванню, або що він не погоджується з вимогами, заявленими стягувачем.

Законодавець не встановлює спеціальних вимог до змісту і форми заяви про скасування судового наказу. Заява боржника про скасування судового наказу має відповідати загальним вимогам, встановленим для процесуальних документів. У ній має зазначатися:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

3) наказ, що оспорюється;

4) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;

5) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;

6) перелік документів, що додаються до заяви.

Якщо така заява подається представником, він повинен її підписати та додати до неї документ, який підтверджує його повноваження. До заяви про скасування судового наказу необхідно додати її копії та копії доданих до неї документів відповідно до кількості стягувачів.

Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.