Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

«Затверджено»

На методичній нараді

Кафедри педіатрії № 2

Завідувач кафедри

Член-кор. НАМН України, професор О.П. Волосовець

_______________________________

Р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Київ 2012

1. Актуальність теми:

Харчування займає виняткове місце в життєдіяльності дитячого організму. Якісні чи кількісні зміни в раціоні харчування дітей раннього віку можуть призвести до порушень обміну мікроелементів, синтезу гемоглобіну, розвитку сенсибілізації, що клінічно реалізується симптомами рахіту, анемії, дистрофії, алергічного діатезу, а в подальшому трансформується в алергози, ожиріння, патологію травного каналу.

Використання харчування з лікувальною метою (дієтичне харчування) в комплексній терапії сприяє кращій дії лікарських засобів і займає провідне місце в організації стаціонарного лікування дітей. Ось чому знання організації харчування здорових і хворих дітей різного віку в умовах стаціонару та вдома необхідні майбутнім лікарям.

2. Конкретні цілі:

· Пояснити особливості організації харчування здорових дітей першого року життя;

· Пояснити особливості організації харчування здорових дітей різного віку життя;

· Проаналізувати техніку вигодовування немовлят грудьми, з пляшечки, з ложечки;

· Пояснювати матерям переваги грудного вигодовування;

· Класифікувати загальні покази для призначення дієтичних столів;

· Пояснити правила приготування молочних сумішей.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Види вигодовування на першому році життя. Поняття про прикорм та докорм. Режим годувань дитини першого року життя.

2. Режими годування дітей раннього віку(1-1,5 та1,5 -3років).

3. Правила годування грудьми дітей першого року життя.

4.Техніка проведення годування дитини першого року життя з пляшечки та за допомогою ложки.

5. Техніка приготування молочних сумішей.

6. Харчоблок, роздатка, столова – місце цих підрозділів лікарні в організації харчування дітей.

7. Дієти 1-16 за Певзнером, показання для вибору дієтичного стола дитині.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Ознайомлення з влаштуванням та роботою харчоблоку, роздатки та їдальні у відділеннях стаціонару.

2. Спостереження за грудним вигодовуванням немовлят.

3. Проведення контрольного вигодовування (зважування).

4. Приготування молочної суміші.

5. Годування немовлят з пляшечки та ложечки.

6. Проведення бесід з матерями немовлят та дітьми старшого віку про раціональне вигодовування та харчування.

Зміст теми:

Види вигодовування на першому році життя. Поняття про прикорм та докорм. Режим годувань дитини першого року життя. Режими годування дітей раннього віку. Правила годування грудьми дітей першого року життя.

Материнське молоко - єдиний ідеальний продукт харчування для забезпечення гармонійного розвитку дитини перших 6 місяців життя. Воно містить не тільки всі необхідні для дитини поживні речовини в ідеально збалансованому співвідношенні, але й комплекс захисних факторів та біологічно активних речовин.

Найкращим видом вигодовування дитини віком до 6 місяців є виключно грудне вигодовування.

Виключно грудне вигодовування – це вигодовування грудним молоком, без застосування в раціоні дитини іншої їжі та/або рідини. Грудне вигодовування дитини необхідно починати протягом першої години після народження і продовжувати до 1 року, а при можливості і довше.

Переваги грудного вигодовування для здоров’я:

1) дитини:

Діти на грудному вигодовуванні рідше хворіють на інфекційні та алергійні хвороби, мають менший ризик розвитку отиту, діареї, синдрому раптової смерті та у старшому віці бронхіальної астми, ожиріння, мають кращі показники розумового розвитку.

2) матері:

Жінка, яка годує дитину груддю, має менший ризик захворіти на злоякісні хвороби (рак молочної залози та яєчників).

В домашніх умовах, як і в пологовому будинку, необхідно рекомендувати матері дотримуватись вільного вигодовування «за вимогою дитини», тобто такого годування, при якому дитина сама визначає кількість та тривалість годувань залежно від індивідуальної потреби (без обмеження з боку матері). Просте правило для встановлення частоти годувань - годувати, коли дитина зголодніє: дитина повертає голову до матері, смокче свою руку. Плач дитини не завжди та не лише є ознакою голоду.

У 1995 році за ініціативи МОЗ Україна вступила до міжнародного руху за грудне вигодовування малюків за активної підтримки ВООЗ/ЮНІСЕФ (1989 p.). Затверджена Програма з підтримки лактації і заохочення грудного вигодовування новонароджених в пологових стаціонарах, впроваджуються в життя гасла Декларації, адресованої медичному персоналу закладів охорони здоров'я, насамперед пологових будинків, працівникам державних органів, організаціям із соціального захисту материнства і дитинства, представникам громадськості.

Немає необхідності перед кожним годуванням мити соски милом або розчином для дезінфекції. Це призводить до видалення природного змащення сосків та ареоли. Шкіра пересушується, і на ній легко виникають тріщини. Поява нових запахів, чужих дитині, може призвести до відмови її від годування груддю. Достатньо дотримуватися звичайної гігієни тіла, щоденно міняти білизну, ретельно слідкувати за чистотою рук. Після годування корисно, не закриваючи груди, дати соскам висохнути, а потім одягти бюстгальтер, поклавши у нього прокладки, які не промокають. Перші краплі молока зціджують, щоб, видалити випадкові забруднення зовнішніх відділів проток залоз. Сидячи на стільці, мати одну ногу ставить на лавочку, однією рукою підтримує голову й спину дитини, іншою вкладає сосок частково з навколососковою ділянкою в рот дитині, захопивши груди середнім і вказівним пальцями, відтягаючи груди трохи назад, щоб ніздрі дитини не були закриті.

Ознаки правильного прикладання дитини до груді:

- дитина всім корпусом повернута до матері та притиснута до неї;

- обличчя дитини знаходиться близько від груді, підборіддя торкається груді;

- рот дитини широко відкритий, нижня губа вивернута назовні;

- сосок і більша частина ареоли захоплена ротом дитини;

- дитина розслаблена та задоволена, вона робить глибокі повільні смоктальні рухи;

- мати не відчуває болю в ділянці сосків;

- чутно, як дитина ковтає молоко.

Основні правила успішного грудного вигодовування:

1. Прикладання дитини до грудей матері протягом першої години життя при відсутності протипоказань.

2. Цілодобове спільне перебування матері з дитиною.

3. Правильне прикладання дитини до грудей матері.

4. Грудне вигодовування за вимогою дитини в тому числі вночі.

5. Не давати дитині до 6 місяців ніяких інших продуктів і рідини, за виключенням випадків, зумовлених медичними показаннями.

6. Не використовувати соски, пустушки.

7. Виключно грудне вигодовування до 6 місяців.

8. Обов’язкове введення адекватного прикорму з 6 місяців.

9. Продовження грудного вигодовування до 1 року а при можливості і довше.

У віці 6 місяців грудне молоко залишається основним продуктом для дитини, але виникає необхідність у розширенні раціону харчування дитини та введенні додаткових продуктів (прикорму).

Грудне молоко саме у віці 6 місяців уже не може задовольнити потребу дитини в калоріях, мікронутрієнтах, насамперед залізі, для забезпечення її нормального розвитку.

Прикорм – це продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування) дитині першого року життя. Перед введенням прикорму потрібно впевнитись у готовності дитини до цього.

Ознаки готовності дитини до введення прикорму:

- тримає голову;

- сидить практично без підтримки (в стільчику для годування);

- відкриває рот, коли підносять ложку з їдою;

- відвертається від ложки з їдою, коли не голодна;

- закриває рот з ложкою в роті, тримає їжу в роті, а потім ковтає, а не виштовхує і не випльовує.

Продукти прикорму з підвищеним вмістом заліза:

- каші промислового виробництва, збагачені залізом;

- м’ясо;

- риба;

- яєчний жовток;

- добре проварені бобові (квасоля, горох).