Економічне обґрунтування системи сівозмін та поза сівозмінних ділянок

При виборі кращого проектного рішення виникають різні варіанти організації системи сівозмін, які відрізняються вилами, типами і кількістю, схемами чергування культур, розміщенням сівозмінних масивів, а також поза сівозмінними ділянками закріпленням ріллі за виробничими підрозділами.

В якості варіантів проекту можна визнати лише такі логічно обґрунтовані та зіставлені пропозиції, в яких схеми чергування культур агротехнічно витримані, рекомендовані розробленою зональною системою землеробства і забезпечують заданий рівень виробництва зерна, кормів та іншої валової і товарної продукції; сівозміни і культуртехнічні заходи сприяють захисту ґрунтів від ерозії та інших негативних явищ природи.

Для оцінювання варіантів використовують наступні економічні показники:

- вихід валової продукції, яка залежить від попередників і розміщення посіві на грунтах з різними оціночними балами;

- витрати на перевезення вантажів;

- витрати на перевезення робочої сили;

- втрати продукції у зв’язку з подовженням строків виконання сільськогосподарських робіт;

- витрати на невиробничі переміщення техніки.

Вихід валової продукції з врахуванням попередників відрізняється лише в тому випадку, коли змінюють схему чергування посівів або виділяють поза сівозмінні ділянки. Підсумкова посівна площа може бути збільшена у випадку зменшення площі чистих парів, а врожайність збільшиться в порівнянні з середньою при вирощуванні сільськогосподарських культур по кращим для них попередникам.

Вартість валової продукції (ВП) по кожній сівозміні можна визначити по формулі:

Б_ск

ВП = [П_к*Р_к*а_к* ------] (3.2.)

Б_хк

де Р_к – розрахункова площа культури в сівозміні, га;

П_к– плануємо врожайність культури по господарству, ц\га;

а_к – кадастрова ціна культури, грн\ц;

Б_ск – середньозважений бал економічної оцінки врожайності даної культури по сівозміні;

Б_{хк –} середньозважений бал економічної оцінки врожайності даної культури по господарству в цілому.

Середньозважені бали по врожайності культури по господарству та сівозміні визначають за формулами:

[Рпх*Бк ] [Рпс*Бк]

Бхк = -------------- (3.3.) Бск = ------------- (3.4.)

[Рпх] [Рпс]

де Рух, Рпс – площі ґрунтових різностей по господарству і сівозміні,га;

Бк – бал економічної оцінки врожайності культури ґрунтових різностях (із матеріалів економічної оцінки земель);

[Рпх] – площа ріллі по господарству, га;

[Рпс] – площа сівозмінного масиву, га.

Витрати на перевезення вантажів залежать від віддаленості посівів вантажомістких культур від місця зберігання, переробки або споживання отриманої продукції. В розрахунок приймають лише ті вантажі, витрати на перевезення яких змінюються в залежності від схеми чергування культур і розміщення сівозмінних масивів. Середня відстань до сівозмінних масивів визначається як середньоарифметичне значення з відстані до кожного поля по шляхам.

Витрати на перевезення робочої сили можна визначити по формулі:

С_т* п _п* 2 R_ср*а_км

С_авт = ------------------------ (3.5.)

п _ч* f _авт

де С_авт - витрати на перевезення робочої сили, грн.;

С_т – витрати праці на польові роботи, чол.-дні;

п _п – число переїздів, здійснених однією людиною в день;

R_ср – середня відстань від обслуговуємого масиву, км;

а_км – вартість одного кілометра автопробігу, грн.;

п _ч – місткість однієї машини, чол.;

f _авт – коефіцієнт наповнюваності машини.

Втрати часу на холості переходи характеризуються процентом холостих переходів і можуть бути визначені за формулою:

100* n*R ср

Схп = ---------------- (3.6.)

V*T дн

де Схп – втрати часу на холості переходи, %;

n – кількість переходів здійснених однією людиною в день;

R ср – середня відстань від місця проживання до сівозмінного масиву, км;

V – швидкість руху, км\год;

T дн – тривалість робочого дня, год.

Цей показник використовується для додаткової характеристики варіантів на масивах, розташованих в межах пішохідної доступності.

При визначенні витрат на невиробничі переміщення техніки враховують: переміщення техніки з полів до садиби або польового стану з метою зміни знаряддя, які використовуються при виконання різних операцій; переміщення техніки на сівозмінному масиві при виконанні одних і тих же робіт; витрати на технічне і культурно-побутове обслуговування, яке залежить від організації території.