Організація виробничих підрозділів і розміщення господарських центрів

3.1. Задачі, зміст та загальнометодичні питання розміщення виробничих підрозділів і господарських центрів

Виробничий підрозділ - це структурна частина сільськогосподарського підприємства який спеціалізується на виробництві окремого виду продукції, за яким закріплюються земельні угіддя, тварини, сільськогосподарські машини.

Кожен виробничий підрозділ базується на господарському центрі включаючи населенні пункти, тваринницькі ферми, підприємства по переробці сільськогосподарської продукції, автопарки, тракторні парки. До таких підрозділів в сільськогосподарських підприємствах відносять виробничі ділянки або комплексні бригади, в радгоспах відділення, виробничі ділянки або галузеві цехи.

При організації виробничих підрозділів вирішують слідуючи питання:

1.Визначення (уточнення) спеціалізації сільськогосподарського виробництва.

2.Розміщення населених пактів.

3.Визначення складу, кількості і розміри виробничих підрозділів.

4.Встановлення площі земельних масивів виробничих підрозділів і визначення їх меж.

Види, кількість і розміри підрозділів, розміщення і закріплення за ними земельних масивів тісно пов'язане з розміщенням населених пунктів.

Використання населених пунктів на практиці залежить від їх людності, складу і цінності житлового, культурно-побутового, виробничого фонду.

Одні з них використовуються як центральна садиба сільськогосподарського підприємства інші слугують садибами виробничих підрозділів, цехів бригад.

Звідси майже всі населенні пункти можуть розглядатись як центри господарств, або підрозділів різного значення, або як господарські центри.

В цей же час розміщення господарських центрів самостійне важке завдання, рішення якого виходить за межі проекту внутрігосподарського землеустрою.

Але незважаючи на це, в проекті внутрігосподарського землеустрою потрібно уточняти місцезнаходження і межі кожного господарського центру, об'єкт його обслуговування. Вирішують цю задачу разом з розміщенням земельних масивів виробничих підрозділів.

Для цього необхідно:

- уточняти перспективи розвитку кожного населеного пуншу, в залежності від його значення для господарства в цілому і зокрема для виробничого підрозділу;

- вирішити питання внутрігосподарської спеціалізації, розміщення галузей, особливо тваринницьких ферм і комплексів в населених пунктах або біля нього;

- визначення розмірів території населених пунктів;

- встановлення меж населених пунктів;

- розміщення окремих тваринницьких комплексів за межами населених пунктів.

Основні вимоги які враховують при вирішені комплексних задач, можна розділити на групи:

- виробничі;

- інженерно-будівельні;

- соціальні;

- екологічні.

До виробничих вимог відносять:

- оптимізація розмірів земельних масивів виробничих підрозділів, тваринницьких ферм, господарських центрів;

- зведення до мінімуму транспортних витрат, проїздів і переїздів тварин, техніки та інше;

- створення сприятливих умов для управлінням виробництва.

До інженерно-будівельних вимог відносять:

- мінімізація одночасних втрат на будівництво і експлуатацію господарських центрів, а також на будівництво між сільських комунікацій;

- зменшення об'ємів невикористаних, підлягаючих ліквідації капітальних вкладень;

- забезпечення при виборі ділянок під будівництво нових, або розширення існуючих господарських центрів просторових умов (по рельєфу, ґрунтам), відповідаючи будівельним нормам і правилам.

До соціальних вимог:

- підвищення рівня культурного - побутових і іншого обслуговування населення;

- організація зручних зв'язків поміж населеними пунктами, залізничними станціями.

Екологічні вимоги зводяться до правильного розміщення жилої і виробничої зони населених пунктів, великих тваринницьких ферм і комплексів, окремо розміщених виробничих центрів по відношенню до водних джерел, рельєфу місцевості напрямку пануючих вітрів, усунення можливостей забруднення ґрунтів, води і повітря.