Механізм розрахунків за допомогою платіжних карток

Існують різні види платіжних карток, які можна класифікувати за багатьма ознаками, зокрема за механізмом розрахунків, функціональними характеристиками та технологічними особливостями

За механізмом розрахунків виділяють двосторонні і багатосторонні карткові системи. Двосторонні системи виникли на підставі двосторонніх угод між учасниками розрахунків, де власники карток можуть використовувати їх для купівлі товарів у замкнених мережах, які контролюються емітентом карток (універмаги, бензоколонки тощо). Багатосторонні системи очолюють національні асоціації банківських карток, а також компанії, які виготовляють картки туризму та розваг (наприклад, «Атегісап Ехргевв»), надають власникам карток можливість купувати товари у різних торговельників і організацій сервісу, що визнають ці картки як платіжний засіб. Картки цих систем дають змогу також отримувати касові аванси, користуватись автоматами для зняття готівки з банківського рахунка та ін.

Механізм безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карток в Україні обумовлений «Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» [4].

Це Положення розроблене згідно із Законами України "Про Національний банк України" [3], "Про банки і банківську діяльність" [2], "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" [1], іншими законодавчими актами України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Положення встановлює загальні вимоги Національного банку України до порядку здійснення банками емісії платіжних карток, визначає операції, що здійснюються з їх застосуванням, і порядок розрахунків за цими операціями.

Особливості застосування платіжних карток внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем регулюються відповідними нормативно-правовими актами Національного банку та правилами платіжних систем з урахуванням вимог цього Положення.

На території України застосовуються платіжні картки, емітовані членами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем (резидентами та нерезидентами).

Банк зобов'язаний у порядку, установленому законодавством України, ідентифікувати клієнтів, які відкривають карткові та інші рахунки в банку, та держателів платіжних карток, які здійснюють операції з їх використанням за цими рахунками.

Ідентифікація клієнта банку не є обов'язковою під час здійснення кожної операції, якщо клієнт був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

На вимогу банку клієнт зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного надання неправдивих відомостей щодо себе банк відмовляє клієнту в його обслуговуванні.

Розділ 2

АНАЛІЗ РОЛІ ПЛАСТИКОВИХ КАРТОК В БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЯХ У «ПРИВАТБАНК»

2.1. Аналіз діяльності «ПриватБанку» на ринку платіжних карток

Останніми роками український картковий ринок розвивається високими темпами. Його розширення відбувається як за рахунок збільшення кількості держателів карток, так і за рахунок збільшення кількості банків-емітентів та точок обслуговування. Зокрема, спостерігалося стійке зростання обсягів безготівкових платежів із використанням карток і знятих із карткових рахунків готівкових коштів, збільшувалася кількість активних (діючих) карток і термінального обладнання. Дедалі більше банків стають учасниками карткових програм та нарощують обсяги діючих карток. Сьогодні в Україні працює 143 банки, які є учасниками внутрішньодержавних платіжних систем, а також міжнародних систем.

Внутрішньодержавні платіжні системи:

- Національна система масових електронних платежів (НСМЕП);

- Укркарт;

- локальні одноемітентні платіжні системи (СБОН, ПІБ, МТ-Карт, Металкарт та інші);

Міжнародні платіжні системи:

- MasterCard;

- VISA;

- небанківські платіжні системи (American Express, Diners Club, JCB);

- інші платіжні системи («Золота корона», UnionCard, СТБ тощо) [7].

Слід зазначити, що з появою на українському ринку міжнародних платіжних систем і запровадженням внутрішньодержавних – НСМЕП та Укркарт – банки практично припинили створення локальних одноемітентних систем. Протягом двох останніх років Національний банк зареєстрував лише впроваджену ОЛбанком внутрішньобанківську платіжну систему ОЛкарт.

Внутрішньодержавні локальні одноемітентні платіжні системи нині є швидше системами доступу до рахунку оскільки вони використовуються в основному у своїх же відомчих їдальнях та магазинах. Окрім цього через технічні та організаційні труднощі (бракує загальних правил, принципів організації тощо) їх проблематично об’єднувати, а часто вони не можуть працювати навіть на міжфілійному рівні. Тому згодом їх, вірогідно, повністю замінять НСМЕП, Укркарт або міжнародні платіжні системи. Банки, що вирішили мігрувати до останніх, одразу матимуть змогу займатися еквайрингом міжнародних карток

Розвиток ринку платіжних карток в Україні протягом останніх років ми розглянули за такими напрямами: емісія, інфраструктура приймання карток, їх використання. Аналіз базувався в основному на відповідній звітності банків, що надається Національному банку. Для виявлення основних тенденцій розвитку ринку платіжних карток в Україні нами були розглянуті ряд показників, що характеризують активність роботи українських банків за останні 10 років

Найбільш популярною платіжною схемою банківських карток серед українців завжди була і досі залишається дебетна функція, хоча необхідно відзначити, що частка карток з кредитною функцією останніми роками збільшується. Так, станом на 1.01.2007 р. співвідношення між ними на ринку становило 81,3%: 18,7% на користь перших (26,3 проти 6,1 млн шт.), тоді як 1.01.2014 р. розрив між ними скоротився до 75,3%: 24,7% (26,8 проти 8,8 млн шт.) [21]. За типами фінансових операцій вітчизняні банки надають перевагу універсальним карткам, за якими можна і готівку знімати, і в торгівельно-сервісній мережі за розраховуватись. Обсяг таких карток станом на 01.01.2014 року становив 35,3 млн шт. і у порівнянні з 2007 роком він збільшився на 4,5 млн шт. або на 14,4%.

Картки обмежені лише функцією зняття готівки або функцією платежів втрачають популярність і за останні 7 років кількість перших зменшилась з 1,1 до 0,2 млн шт., а других – з 0,6 до 0,2 млн шт. [21]. Проте у цій загалом благополучній сфері існує чимало гострих проблем. Світова криза, яка завдала великої шкоди економічно-фінансовій системі України, негативно вплинула і на розвиток безготівкових розрахунків та карткового бізнесу в нашій країні. Порівняно з тим, що кількість банків – членів карткових платіжних систем із початку 2009 року до 1 січня 2010 року збільшилася зі 139 до 146 юридичних осіб, кількість платіжних карток за цей період суттєво зменшилась. При цьому кількість держателів платіжних карток збільшилась майже на два мільйони, а банкоматів – майже на 1 тис. шт. Слід зазначити й зменшення на 15 тис. шт. платіжних терміналів, що пов’язано з припиненням діяльності деяких торговців.

Ці показники свідчать про те, що банки в умовах світової фінансової кризи почали показувати реальну картину розвитку карткового бізнесу. З наведених даних помітно, що ринок платіжних карток в Україні розвивається дуже швидко і має стабільний зростаючий характер. Розглянемо який обсяг грошового потоку і кількість операцій проходять по безготівковій оплаті на основі таблиці 2.9 Залежно від використання банківських платіжних карток операції за їх допомогою можна поділити на готівкові та безготівкові. Тобто, якщо не знімаючи з картки грошових коштів, здійснюються розрахунки (або інші операції), то такі операції є безготівковими.

Видно, що безперечним лідером за цим показником сьогодні є Приватбанк, який на вказану дату обслуговував понад 30 млн од. карток. Другим у цьому сегменті ринку зі значним відставанням від лідера є державний «Ощадбанк». В його активі 11,4 млн карток в обороті. Третій – «Райфайзен банк Аваль» з іще скромнішими 4 млн карток. Частка інших банків на ринку практично непомітна. В 2013 році найближчі конкуренти «Приватбанка» всі до одного нарощували свою присутність на цьому ринку і найпомітніших результатів досягли «Сбербанк Росії», «УкрСибБанк» та «Дельта банк», які наростили свої портфелі платіжних карток в обігу на 127,5, 58,7 та 7,3 відсотка відповідно. В цілому, в десятці найбільших банків-емітентів свої карткові активи наростили всі установи окрім лідера, у якого вони зменшились на 13,5%, з 35,8 до 31,0 млн шт.

Таким чином, ринок платіжних карток в Україні можна сміливо назвати монопольним, оскільки кожна друга активна картка належить одному банку. Більш того, тенденція така, що монопольна позиція Приватбанку з року в рік тільки збільшується, оскільки інші учасники ринку платіжних систем ведуть себе досить пасивно. І все ж, в недалекому майбутньому кардинальні зміни просто неминучі. Сьогодні кількість активних карток майже зрівнялася з кількістю дорослого населення. Банки вже не зможуть розширювати свою присутність на картковому ринку тільки за рахунок залучення нових клієнтів. Їм все активніше доведеться вести боротьбу між собою за існуючих клієнтів.

Результатом такої боротьби стане розширення асортименту, зниження тарифів та поліпшення якості обслуговування, а це – хороша новина для простих українців. Правда чи вдасться якомусь банку порушити гегемонію «Приватбанку» на ринку платіжних карток поки залишається під великим питанням.