Розділ 1. Правоутворення

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра теорії держави та права

КУРСОВА РОБОТА

З ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
на тему: «Правоутворення та форми права»

Виконав:

Студент ____ курсу _____ групи

Матвійчук Ярослав

Перевірив:

Науковий керівник ________ (впишіть його посаду, наук.ступінь, прізвище ініціали)

Київ – 2016 рік

ЗМІСТ:

ВСТУП ……………………………………………………..……….……….. 3

РОЗДІЛ 1. ПРАВОУТВОРЕННЯ ……………………………………………….. 5

1.1. Поняття правоутворення його зміст та значення …………………….. 5

1.2. Характеристика етапів правоутворення ………………………………. 9

1.3. Стадії законотворчості в Україні …………………………………….. 12

РОЗДІЛ 2. ФОРМИ ПРАВА …………..….......................................................... 17

2.1. Поняття форми державного правління …………………………......... 17

2.2. Різновиди форм права…………………………………………………. 21

2.3. Форми права та їх особливості………………………………………... 25

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………. 32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………. 33

ВСТУП

Правоутворення — це процес, який включає виникнення потреб суспільства у врегулюванні певних відносин і актів поведінки, їх усвідомлення, формулювання і юридичне оформлення у вигляді правових норм. Процес правоутворення йде безперервно, оскільки постійно виникають нові види суспільних відносин, нові суб'єкти вимагають визнання свого права, а старі — розширення або зміни своїх правових можливостей.

Змістовна сторона правоутворення включає всі форми і засоби виникнення, розвитку і зміни права:

1) його зовнішнє відображення в юридичних письмових документах (нормативних актах, угодах, судових прецедентах и т. ін.);

2) існування у вигляді неінституціональних форм (правосвідомість, правові принципи, правові теорії і концепції, конкретні правовідносини і т. ін.);

3) процеси виникнення юридичних моделей поведінки та їх фактичної реалізації.

Метою даної роботи є визначення і характеристика правоутворення, правотворчості, джерел (форм) права. В умовах становлення в Україні права на основі загальнолюдських цінностей особливим питанням є аналіз сутності, принципів, функцій правоутворення і правотворчості, їх роль у демократизації суспільних відносин, у формуванні правової держави і громадянського суспільства.

Завданням наукового осмислення понять правоутворення і правотворчості є проникнення в сутність цих понять, їх призначення, розкриття їх основоположних принципів, тенденцій розвитку.

Предметом даної роботи є об`єктивні якості понять правоутворення та правотворчості в їх понятійно-юридичному осмислені.

Об'єктом дослідження є правоутворення, правотворчість, джерела (форми) права.

Вивчення окремих питань, як в цілому і вивчення окремих галузей чи інститутів права, вимагає користування певними джерелами. Літературних джерел по вказаній темі багато, але саме в цій роботі використовувалося чимало праць. Тому в даній роботі використовується – Конституція України; Скакун О.Ф. "Теорія держави та права”; Храпанюк В. Н. "Теория Государства и права” та інші.

РОЗДІЛ 1. ПРАВОУТВОРЕННЯ