Розділ 3. Шляхи оптимізації капіталу для забезпечення фінансової стійкості комерційного банку

Надійність і динаміка функціонування економіки країни залежить від фінансової стабільності й автономності банківської системи. Проблема належного обслуговування банками узятих на себе грошових зобов’язань, недостатньої адекватності капіталів банків до обсягу сформованих ними активів і є головною проблемою капіталізації.

Високий рівень капіталізації виступає необхідною умовою фінансової стійкості банків, що набуває особливо значення в умовах фінансової нестабільності та реформування банківського сектору.

Одним із способів покращення фінансової стійкості є обгрунтоване управління процесом формування банківського капіталу. Капітал банку покликаний забезпечувати прибуткову стабільну діяльність банку, підтримку довіри до нього з боку клієнтів та впевненості кредиторів у фінансовій стійкості банківської установи.

Особливо важливим це питання є сьогодні, коли період фінансової кризи істотно ослабив довіру клієнтів до банків, що спричинило значний відплив вкладів і поставило банки у скрутне становище. За таких умов наявність власного капіталу, адекватного обсягам і структурі активів та пасивів банків, набуває особливої актуальності.

В Україні ще не створено цілісної системи стимулювання нарощування банківського капіталу як на державному, так і на рівні окремих банків.

До основних причин припинення діяльності банків можна віднести їх неспроможність нейтралізувати існуючі в банківському секторі ризики, а також відповідати за своїми зобов’язаннями. Така ситуація обумовлена недостатністю у фінансово-кредитних установ капіталу, який повинен бути у розпорядженні банку для покриття існуючих ризиків.

Найактуальнішою проблемою банківського сектору, передусім, є низький рівень і недостатня якість капіталів українських банків. Так, станом на 1 січня 2016 року регулятивний капітал банків становив 130 974 млн. грн, а 1 січня 2015 року він становив 188 949 млн. грн. Тобто за 12 місяців регулятивний капітал банків значно зменшився. Проте варто зазначити що кількість банків у зв‘язку з банківською реформою за вказаний період теж зменшилась з 176 до 111. У більшості вітчизняних банків низький рівень капіталу, що свідчить або про неможливість, або про небажання їх власників вирішувати цю проблему. Більше того, загострюється тенденція розбалансованості між темпами зростання капіталів банків та обсягами їхніх активних операцій.

Найбільш поширеним та дієвим інструментом випливу на діяльність банківських установ є економічні нормативи. Саме розгляд економічних нормативів дозволить вчасно вирішувати проблемні питання та дасть можливість регулюючим органам оперативно прийняти правильне рішення, що в подальшому призведе до позитивних зрушень.

За результатами проведеного дослідження економічних нормативів капіталу загалом по системі виявлено, що вони знаходяться в межах норми.

Для вирішення проблеми підвищення рівня кaпіталізації та надійності установ банківської системи України банкам потрібно далі накопичувати власний капітал. Для цього доцільно збільшувати акціонерний капітал, реалізовувати ефективну дивідендну політику, раціонально управляти власним капіталом, поліпшити якість капіталу та забезпечити достатній рівень покриття ним ризиків,що приймаються банками.

Основними проблемами на шляху до підвищення капіталізації банківської системи України є:

1. Ускладненість процедури об’єднання та злиття банків.

2. Недосконалість дивідендної політики банків.

3. Відсутність розвинутого фондового ринку, здатного забезпечити обіг акцій банків.

Найоптимальнішим шляхом зростання рівня капіталізації банків є збільшення показника адекватності капіталу через консолідацію банківської системи України. Цей напрямок передбачає створення банківських об’єднань та злиття банків. Це дало б можливість підвищити стійкість та стабільність усієї банківської системи. Проте це не можливо здійснити без відповідних заходів НБУ, зокрема підвищити розмір мінімального статутного капіталу, а також проводити більш жорстку політику відносно регулювання значень економічних нормативів діяльності банку.

Обсяг капіталу вітчизняних банків є недостатнім для розв’язання проблеми інтеграції вітчизняної банківської системи зі світовим фінансовим простором, що пояснюється незначним його рівнем відносно обсягу капіталу банків розвинених країн світу.

Для вітчизняної банківської системи важливим є дотримання угоди про капітал банків, підписаної членами Базельського комітету, яка містить міжнародні правила регулювання достатності банківського капіталу й рекомендована всім країнам із ринковою економікою.[26]

Пропонуються такі шляхи підвищення рівня капіталізації та надійності установ банківської системи України:

- Покращити систему банківського нагляду з боку НБУ;

- Створити доступний механізм для комплексної оцінки фінансового стану банків та надання рефінансування тільки тим банкам, що пройшли цю процедур

- Удосконалити діяльність валютного та підвищення ролі фондового ринку.

- Розробити стратегію щодо покращення стійкості банківської системи України (поліпшити якість капіталу та структуру, підвищення рівня концентрації капіталу та забезпечення достатнього рівня покриття ризиків, що приймаються банками);

- Стимулювати приплив капіталу у банки за рахунок активного залучення коштів акціонерів, у тому числі портфельних інвесторів;

- Збільшити показник адекватності капіталу через консолідацію банківської

системи України (консорціумне кредитування, створення банківських об'єднань, злиття банків, їх реорганізація).

Банки мають підвищити рентабельність капіталу (ROE) та нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2).

Отже, підвищення рівня капіталізації вітчизняних банків посилить їх конкурентоспроможність на світовому фінансовому ринку і забезпечить стабільність та надійність усієї економіки України на шляху інтеграції у світове господарство.

Однією з найважливіших стратегічних цілей для України має стати зближення з країнами Європейського Союзу. Співпраця у банківській та фінансово-кредитній сферах є одним з пріоритетних завдань, оскільки банки є головними суб‘єктами міжнародних валютно-фінансових та кредитних відносин, які сприяють міжнародному руху капіталів.

ВИСНОВОК

Отже, банківський капітал це власні, залучені та запозичені грошові кошти, що є в розпорядженні банку, призначені для забезпечення його економічної стабільності, використовуються для проведення операцій з розміщення коштів та надання послуг з метою одержання прибутку та погашення можливих збитків.

Власний капітал є фінансовою основою банку, виконуючи захисну, що являє собою захист вкладників і кредиторів, забезпечення можливості виплати і у випадку виникнення збитків за рахунок створених резервів, оперативну,що забезпечує фінансову основу діяльності банку та регулюючу функцію. що визначає обсяг активних операцій за рахунок дотримання обов’язкових економічних нормативів.

Власний капітал має широку класифікаційну систему ознак: організаційно-правова форма (акціонерний та пайовий капітал); форма власності (приватний, державний та колективний капітал); резидентність (національний та іноземний капітал); характер використання власниками (капітал, що нагромаджується; капітал, що споживається); спосіб розрахунків (балансовий, ринковий, регулятивний, економічний капітал); характер використання у банківській діяльності (робочий та неробочий капітал).

Отже, чим більше розмір капіталу банку, тим вище впевненість його вкладників, кредиторів і клієнтів, оскільки при цьому підвищується його надійність. Постановою НБУ від 04.02.2016 № 58 «Про збільшення капіталу банків України», статутний капітал до 2024 року має зрости до 500 млн.грн.

Слід зауважити, що розмір власного капіталу банку повинен знаходитись під суворим контролем органів, що контролюють діяльність банку.

Отже, механізм формування власного капіталу відображає один з напрямків стратегії розвитку банку, метою функціонування якого є забезпечення банків достатнім обсягом власного капіталу, здатним забезпечити виконання вимог центрального банку та прибуткову діяльність.

Ефективне організаційне забезпечення та використання даних із зовнішніх та внутрішніх джерел дозволяє менеджменту банку приймати раціональні управлінські рішення щодо поповнення власного капіталу банку, його розподілу та використання.

До власних коштів банку належить статутний капітал, резервний та інші фонди, резерви на покриття різноманітних ризиків і нерозподілений прибуток. Джерелами формування капіталу банку можуть бути внески засновників банку до статутного капіталу та його прибуток;

Розмір власного капіталу комерційного банку залежить від таких факторів: рівня мінімальних вимог НБУ до статутного фонду, специфіки клієнтури, характеру і ступеня ризику активних операцій, граничного розміру активних операцій банку, розвитку ринку кредитних ресурсів і кредитної політики НБУ.

За 2013-2016 рр. спостерігалося абсолютне зростання обсягів ресурсів банківської системи України з 1127192,00 млн. грн. станом на 01.01.2013 р. до 1254385 млн. грн. на 01.01.2016 р.

Головним джерелом ресурсів комерційних банків є зобов’язання банків (залучені та запозичені кошти, які становлять на 1.01.2016р. близько 91% загального обсягу ресурсів). Зобов’язання банків зросли до 1 150 672 млн.грн на 1.01.2016р.

Власний капітал банків у цей період зменшився. Причиною спаду стали політична і економічна ситуація у країні.

Аналіз тенденцій останніх років вказує на поступове зниження рентабельності власного капіталу комерційних банків з 3,03 до -51,91 %. Показник рентабельності капіталу банків свідчить про збитковість банків, низький рівень ефективності фінансових установ.

Кількість банків, що функціонують на території України різко зменшується. З 2013-2016 р. кількість знизилась на 65 банків.

Проведений аналіз свідчить про негативну тенденцію до зниження показників фінансової стійкості, активності,рентабельності капіталу та ліквідності. У банківській системі існують проблеми із залученням ресурсної бази, капіталізації, які потребують більшої уваги із боку НБУ

За результатами проведеного дослідження економічних нормативів загалом по системі виявлено, що вони знаходяться в межах норми.

Запропоновано шляхи підвищення рівня капіталізації та надійності установ банківської системи України.

Таким чином, складність і суперечливість загальноекономічних умов, в яких функціонують банки України, потребують виважених підходів до капіталізації банківських установ, диверсифікації джерел формування ресурсів та підвищення фінансової стійкості банківської системи України в цілому.

Date: 2016-05-23; view: 1265; Нарушение авторских прав