Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 1. Моделі схем збагачувальних процесів. Типізація збагачувальних процесів корисних копалин





План лекції

1. Поняття моделі

2. Загальні відомості про дослідження операцій. Історія розвитку методів дослідження операцій

3. Основні поняття дослідження операцій

 

1. Поняття моделі

Модель це такий матеріальний або уявлюваний об'єкт (об'єкт-замінник), який у процесі дослідження заміщає об'єкт-оригінал так, що його безпосереднє вивчення дає нові знання про об'єкт-оригінал.

Модель потрібна для того, щоб

- зрозуміти з чого складається конкретний об‘єкт;

- навчитись керувати об‘єктом (процесом) і визначати найкращі способи управління при заданих умовах;

- прогнозувати прямі і непрямі наслідки реалізації заданих форм впливу на об‘єкт.

Процес побудови, вивчення і за­стосування моделей називають —.моделюванням.

Існує декілька прийомів моделювання, які умовно можна поєднати у дві групи: матеріальне (предметне) і ідеальне:

 
 

 

 


Рис. 4.1.1 Поділ прийомів моделювання

Відповідно усі моделі поділяються на два великих класи: моделі ма­теріальні і моделі ідеальні. Характерний представник моделей пер­шого класу — фізичні моделі. До другого класу належать, у прин­ципі, всі створені людиною мислені уявлення про навколишній світ, зокрема й математичні моделі.

Об'єктом дослідження математичного моделювання є система.

Математична модель об‘єкта (системи)—це його спрощений образ, поданий у вигляді сукупності математичних співвідношень (рівнянь, нерівностей, логічних співвідношень, графіків тощо).

У широкому сенсі математичне моделювання — це метод дослідження, базований на аналогії процесів різної природи, але описуваних однаковими математичними залежностями.

Необхідність використання моделювання визначається тим, що багато об'єктів і пов'язані з ними проблеми дослідити безпосередньо або зовсім неможливо, або ж їхнє дослідження вимагає так багато сил і часу, що вже з цієї причини стає неможливим.

За своїм визначенням будь-яка модель абстрактна, отже, неповна, оскільки, виділяючи визначальні закономірності, вона абстрагується від інших факторів, які, незважаючи на їх відносну малість, у сукупності чи за певних умов можуть визнача­ти не тільки відхилення в поведінці об'єкта дослідження, а й саму поведінку. Однак при цьому методі пізнання не залишається нічо­го іншого, як припускати, що невраховані фактори справляють на об'єкт незначний вплив, або ж уводити їх у модель і робити врахо­ваними, якщо це можливо.



Наприклад, у найпростішій моделі попиту вважається, що по­пит на товар визначається його ціною і доходом споживача. На­справді ж на попит впливають і інші фактори: смаки й очікування споживачів, ціни на інші товари, реклама, мода і так далі. І іноді роль останніх буває визначальною.

Будуючи моделі, виділяють істотні фактори й відкидають де­талі, щоб виокремити спільне й суттєве для всіх принципово одна­кових, але таких різних у деталях явищ.

Моделювати можна об'єкт будь-якої приро­ди і складності, тому що теза про принципову неможливість моде­лювання рівносильна твердженню про принципову непізнаваність об'єкта.

І саме складні об'єкти становлять найбільший інтерес для моделювання. Саме тут моделювання може дати і дає результати, які не можна одержати жодними іншими способами дослідження.

У наш час моделювання набуло нової якісної форми, що тісно пов'язано з ви­користанням можливостей, наданих комп'ютерами.

Інформатизація суспільства–закономірний процес. Наприклад, у США злам припав на 1991 рік, коли вперше витрати на придбання інформаційної техніки (112 млрд дол.) перевищили витрати на придбання промислового обладнання (107 млрд дол.). Цей рік можна вважати першим роком інформаційної ери. Відтоді різниця між зазначеними витратами постійно збільшується. Зростання ролі знань, сучасних технологій, добування нової важливої для керування інформації притаманне інформатизованим суспільствам. Це видно на прикладі компаній “IBM” та “Microsoft”. Так, наприкінці 1996 року ринкова вартість компанії “Microsoft” становила 85,5, а “IBM” –70,7 млрд дол., хоча остання продавала набагато більше продукції. Окрім того, вартість основних виробничих засобів та устаткування “IBM” сягає 16,6 млрд дол.., а “Microsoft”–не перевищує 930 млн дол.. Отже, з позиції індустріального суспільства основною вартістю “Microsoft” є “повітря” –ідеї, думки, набутий працівниками досвід. Престижне ім‘я, можливості, особливо можливості перспективні а також розумні й творчі голови службовців.

Зауважимо, що в розвинутих країнах чисельність працівників, зайнятих у сфері виробництва з року в рік зменшується. Так, нині у США частка таких працівників становить приблизно 10%, а в інтелектуальній сферах зайнято вже 60%. При цьому рівень рентабельності у виробничій сфері не перевищує 5–15 %, а в інтелектуальній–1000–2000%.

 

2. Загальні відомості про дослідження операцій. Історія розвитку методів дослідження операцій.

Під операцією розуміють будь-яку діяльність людини, що спрямована на досягнення якоїсь мети (у виробництві, у військовій операції, у перевезенні вантажів, у плануванні робіт, у прийнятті політичного рішення та ін.).



Припустимо, що людина приймає рішення (часто дуже важливе, бо від нього залежить її доля, доля її підприємства,доля військової операції, напрям розвитку держави). Виникає питання: наскільки це рішення є правильним? Виникає потреба об'єктивної кількісної оцінки прийнятого рішення.

Дослідження психологів показали, що людина почуває себе невпевнено, якщо при прийнятті рішення потрібно врахувати понад 10 змінних або суперечливих факторів. Але в реальних умовах виробництва на процеси впливають сотні (а іноді й тисячі) факторів. Тому науковий підхід до кількісної оцінки прийнятого рішення за допомогою методів дослідження операцій є дуже важливим.

Дослідження операцій - це теорія використання наукових кількісних методів для прийняття найкращого рішення у різних галузях діяльності людини. Ця наука дає об'єктивні, кількісні рекомендації з управління цілеспрямова­ними діями людини.

Як самостійний науковий напрям, дослідження операцій оформилося на початку 40-х років минулого століття. Перші публікації з досліджень операцій з'явилися у 1939-1940 рр. А на період Другої світової війни США використовували науковців, які давали поради військовим щодо прийняття рішень при аналізі та дослідженні військових операцій. Звідси і виникла назва дисципліни.

Пізніше принципи і методи дослідження операцій (ДО) стали використовуватися у цивільній сфері: у промисловості, для управління фінансами, у сільському господарстві та ін.

Метою ДО є наукове кількісне обґрунтування рішень, які приймаються щодо управління в господарських, військових та державних справах. У деяких випадках (наприклад, у багатьох комбінаторних задачах) отримати оптимальне рішення неможливо, і тому приймається субоптимальне (не найгірше) рішення.

Виникає питання філософського характеру: наскільки впливають методи ДО на наше життя? Відповідь на це дає скорочений перелік питань, які вирішуються за допомогою методів ДО: плани у політиці (у Канаді та США створені так би мовити "електронні уряди"), плани розвитку народного господарства (тобто ми живемо за планами, визначеними ЕОМ), розвиток військових справ та військових операцій, фінансові справи. На перший погляд, ЕОМ у цих випадках лише "дає поради", а "рішення приймає людина". Але певною мірою це самообман, бо перевірити розв'язок машини людина може, знову ж таки, лише за допомогою іншої машини. І виходить, що доля людства залежить від розв'язку машини, затвердженого людиною.

Предметом дослідження операцій є: військові операції; рішення у політиці та виробництві, сільському господарстві, фінансових справах і т.п. Ми будемо розглядати виробничі процеси у збагаченні корисних копалин.

Типовими класами задач дослідження операцій є:

Розподіл ресурсів. Ресурси - це гроші, матеріали, людська праця і т.п. Ресурси завжди обмежені і в різних виробах забезпечують різний прибуток. Наприклад, ми маємо матерію, з якої можна виготовити або чоловічий, або жіночий, або дитячий одяг за різними цінами та прибутками. Виникає проблема розподілу людей, матерії та інших ресурсів між виробами з метою отримання найбільшого прибутку.

Управління запасами. Із збільшенням запасів створюються умови для більш ритмічної роботи виробництва. Запас - це гарантія можливості виконання будь-якого замовлення. Якщо запасів не вистачає, то можливі значні збитки за рахунок невиконання зобов'язань. Але разом із збільшенням запасів збільшується змертвілий капітал і витрати на зберігання. Недаремно існують підприємства, які зовсім не мають складів: їх замінюють майданчики для розвантаження отриманої та відвантаження виготовленої продукції. Виникає проблема управління запасами при найменших витратах.

Задачі мережного планування і управління розглядають співвідношення між термінами закінчення великого комплексу операцій і моментами початку всіх операцій комплексу. Потрібно знайти мінімальні тривалості комплексу операцій, оптимальні співвідношення вартості і термінів виконання.

Мережні задачі полягають у оптимізації процесу обслуговуван­ня на мережах чи самої структури мережі.

Задачі планування і розміщення пов'язані з визначенням опти­мального числа і місця розміщення нових об'єктів з урахуваннямїх взаємодії з наявними об'єктами і між собою.

Задачі дослідження конфліктних ситуацій полягають у виборі оптимальних стратегій поведінки учасників конфлікту.

Задачі масового обслуговування: розглядають питання створення та функціонування черг (на заводському конвеєрі; у залізничній касі; для літаків над аеропортом, що йдуть на посадку; клієнтів в ательє побутового обслуговування; абонентів міської телефонної станції тощо). Потрібно розв'язати проблеми якісного обслуговування при мінімальних витратах на обладнання.

Задачі складання розкладів (календарного планування) полягають у визначенні оптимальної черговості виконання операцій на різних видах устаткування чи при певному способі надання послуг.

Ремонт та заміна устаткування. Застаріле обладнання вимагає витрат на ремонт і має знижену продуктивність. Потрібні розрахунки для прийняття рішення щодо термінів ремонту та заміни обладнання, які забезпечують найбільший прибуток.

Задача рюкзака: рюкзак (вантажна машина, вагон, судно, літак) має обмежену вантажопідйомність. Потрібно так заповнити рюкзак, щоб отримати максимальний прибуток.

3. Основні поняття дослідження операцій

Як і кожна сформована наука, дослідження операцій має свою власну систему понять. Розглянемо основні.

При цьому під операцією розуміється будь-який керований захід, спрямований на досягнення мети. Результат операції зале­жить від способу її проведення чи організації, інакше — від вибору деяких параметрів.

Будь-який вибір набору параметрів називається рішенням. Оптимальними вважаються ті рішення, що в обговореному за­здалегідь сенсі мають переваги над іншими. Виходячи з мети цієї теорії, можна сказати, що основним завданням дослідження опе­рацій є знаходження оптимальних рішень у рамках обраної моделі.

Модельоперації це якомога точніший опис операції за допо­могою математичного апарата.

Ефективність операції— це ступінь її пристосованості до вико­нання поставленої мети, що кількісно виражається у вигляді цільо­вої функції. Вибір критерію ефективності визначає практичну цінність дослідження.

У процесі формування як стратегічних, так і тактичних рішень керівник змушений брати до уваги численні, нерідко взаємосуперечливі вимоги і спиратися на складні критерії досягнення кінце­вих цілей. У цих умовах для досягнення високого рівня управління йому далеко не завжди вистачає професійних знань, власного досвіду, інтуїції й організаторських здібностей у їх традиційному розумінні. Потрібні науково обґрунтовані й точні методи прий­няття рішень.

Однак зауважимо, що сам реальний процес ухвалення рішення виходить за рамки науки дослідження операцій і належить до ком­петенції особи (частіше групи осіб), що приймає рішення (ОПР). Неодмінна присутність людини не скасовується навіть у разі повної автоматизації системи управління.

Основною особливістю дослідження операцій є побудова мате­матичних моделей і використання для їх аналізу математичного апарата. Це насамперед означає, що хоча б деякі дані, які фігуру­ють у формулюванні задачі, мають мати кількісне вираження. Міркування якісного характеру є своєрідним тлом для використо­вуваної моделі і враховуються додатково.

Основні етапи дослідження операцій:

1. Отримання змісту задачі у вигляді текстового (технічного) завдання. Збір даних, їх аналіз. Формулювання задачі з точки зору Замовника. Консультації із Замовником. Виявлення факторів, які впливають на процес. Уточнення мети (варіантів мети).

2. Формалізація задачі у вигляді математичної моделі, яка складається з функції мети (показника якості або ефективності процесу) F =F(Х, У) = mах (mіn)

при обмеженнях

де Х — вектор керованих змінних (ними розпоряджається керуюча сторона); У - вектор некерованих аргументів (некеровані, невизначені, випадкові фактори); gі(Х, У) -функція споживання і-го ресурсу; bi - величина і-го ресурсу (вага ресурсу, сума грошей, фонд машинного часу верстата та ін.).

За допомогою обмежень знаходять область припустимих розв'язків, а функція мети дозволяє визначити оптимальну точку в цій області. Отримати оптимальний розв'язок означає знайти такі величини X, при яких функція мети F досягає оптимуму при одночасному дотриманні нерівностей.

3. Розв'язання задачі виконується такими найбільш розповсюдженими методами:

• лінійного програмування, якщо F = F(Х,У) та gi(Х, У) -лінійні функції відносноX, У;

• нелінійного програмування, якщоF = F(Х,У) таgi(Х, У) -нелінійні функції відносно X, У;

• динамічного програмування, якщо F = F(Х,У) є адитивною або мультиплікативною функцією від змінних X, У;

• дискретного програмування, якщо на змінні -X, У накласти умови дискретності (наприклад, цілочисленості);

• стохастичного програмування, якщо У -випадкова величина, а замість функції мети F = F(Х,У)розглядають її математичне очікування.

4. Перевірка та корегування моделі.Перевірка виконується порівнянням поведінки моделіз фактичнимповодженням.

5. Реалізація на практиці.

Отримане на основі дослідження операцій рішеннямаєсвої особливості:

1. Наукове кількісне обґрунтування рекомендованої варіанту рішення із визначенням: найкращого способу дії повноти досягнення мети і ціни досягнутої мети, ступеня ризику.

2. Системний підхід: будь-яка задача розглядається з точки зору її впливу на критерії функціонування всієї системи.

3. Дорогий фізичний експеримент замінюється відносно дешевим математичним моделюванням, яке дає відповідь на багато питань і дозволяє прийняти оптимальне рішення. При цьому використовується ЕОМ.

4. Рекомендуючий характер висновків із дослідження операцій: рішення приймає людина, яка повинна нести повну відповідальність за наслідки цих рішень.

Методи ДО вміщують цілий арсенал математичним засобів:

• теорію лінійного, нелінійного, дискретного (цілочисленого, бінарного, неподільного), динамічного, стохастич­ного програмування;

• теорію ігор;

• теорію систем масового обслуговування;

• прийняття рішень в умовах нечіткої інформації;

• теорію експертних систем;

• теорію ефективності та ін.

У принципі, будь-який розрахунок можна розглядати як дослідження операцій, бо він дозволяє прийняти обґрунтоване оптимальне рішення у багатофакторній області. Але традиційно дослідження операцій стосується більш вузького кола питань: організації взаємодій та оптимального функціонування складних систем з множиною рішень і при умовах дотримання вказаної форми математичної моделі.

 

Питання для самоперевірки.

1. Що таке модель?

2. Для чого потрібна модель?

3. Які є прийоми моделювання?

4. Що є об'єктом дослідження математичного моделювання в еко­номіці?

5. Що таке математична модель?

6. Класифікація математичних моделей у економіці.

7. Навести приклади економічних мо­делей.

8. Що таке операція?

9. Що таке дослідження операцій?

10. Що є предметом дослідження операцій?

11. Назвіть типові класи задач дослідження операцій.

12. Що таке модель операції?

13. Що таке ефективність операції?

14. Назвіть основні етапи дослідження операцій?

15. Які ви знаєте методи дослідження операцій?

 






Date: 2016-05-23; view: 275; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.011 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию