Аналіз джерел з обраної проблеми

Тема

Єврейське царство: становлення розвиток і причини занепаду

План

Вступ

1. Аналіз стану джерел з обраної проблеми.

1.1 Аналіз джерельної бази проблеми

1.2 Стан проблеми в історичній науці.

2. Основні етапи історичного розвитку Єврейського царства.

2.1 Історія становлення і розвитку раннього Єврейського царства.

2.2 Золотий вік Єврейського царства

2.3 Занепад раннього Єврейського царства та його причини

Висновки

Список Використаних джерел та літератури

Вступ

Актуальність теми. В історії стародавнього світу, особливе місце по праву займає історія стародавнього сходу. Та деякими істориками було справедливо помічено те, що із цілісної картини виникнення та розвитку держав стародавнього сходу випадає одне з найзагадковіших державних утворень того часу – Давньоєврейське царство. Це державне утворення і досі є предметом жвавих суперечок в історичних колах.

Та якщо ж тема виникнення та розвитку Давньоєврейського царства особливих суперечок у представників історичних кіл не викликають(крім суперечки про рабське становище Євреїв у Єгипті), то причини занепаду особливо нічим непримітного Єврейського царства якраз і викликають багато дискусій та суперечок. Історії відомо два занепади Єврейського царства в кінці VII-го століття до н.е.(за іншою версією на початку VI століття до н.е.), а другий занепад стався у І-ому столітті н.е. коли Єврейське царство було остаточно знищене Римською Імперією. Для опису другого і остаточного падіння Єврейського царства існує в цілому надійне історичне джерело інформації – праці іудейського історика та учасника подій іудейської війни Йосифа Флавія, а для вивчення ранньої історії Єврейського царства джерел обмаль та й вони не дають достатньо повної картини подій, яка дозволила б відновити весь історичний масив інформації про давньоєврейське царство.

Що ж до джерел для вивчення ранньої історії Єврейського царства то перш за все необхідно звернути увагу на Біблію. Багато дослідників цієї книги справедливо порівнюють її із збірником законів та правил життя стародавніх Євреїв. Проте, не слід забувати, що Біблія була написана як книга яка переслідувала не стільки історичні скільки сакрально-ідеологічні цілі. Ще одним важливим джерелом для вивчення історії Давньоєврейського царства є праця Й. Флавія «Іудейська давнина», що своєю розповіддю охоплює більшу частину існування раннього Ізраїльського царства. Та проблема полягає у тому, що цей твір дійшов до нас у багаторазовій інтерпретації змісту і лише списками переписаними мінімум за 5-7 століть після того як був написаний. Доля оригіналу цього твору нікому невідома.

Представлене дослідження присвячене аналізу причин та наслідків розвитку та занепаду раннього періоду існування Єврейського царства. Дослідження історії раннього періоду існування Давньоєврейського царства, дасть змогу відновити цілісну картину подій в історії стародавнього сходу, надасть більший вектор уявлення про геополітичну ситуацію тогочасного сходу, зокрема й ту, що спричинила занепад ранньої державності Євреїв, а також допоможе визначити точну дату знищення Давньоєврейського царства, і відповісти на питання ким було знищене це царство. Тим більше, що більшість сучасних нащадків основоположників Давньоєврейського царства і взагалі Єврейського етносу, не мають повної історичної картини розвитку і занепаду своєї давньої державності. У цьому і полягає актуальність даної теми.

Метою курсової роботи є дослідження причин виникнення та занепаду раннього Єврейського царства.

Поставлена мета обумовлює такі завдання дослідження:

-Дослідити стан джерельної бази проблеми, обраної для дослідження;

- розкрити стан обраної проблеми в сучасній історичній науці;

З’ясувати причини занепаду раннього Єврейського царства

Об’єктом є історія єврейського народу періоду ранньодержавних утворень Стародавнього Сходу.

Предметом дослідження є процес утворення, розвитку та занепаду давнього Єврейського царства

Джерельну базу дослідження становлять сакрально-релігійні книги такі як: Біблія, праці Єврейського історика Йосифа Флавія.

Також використовуються публікації сучасних релігійних спільнот наукові та науково-популярні статті та коментарі істориків та історичні енциклопедії.

Аналіз джерел з обраної проблеми

Щодо джерел, які мають безпосередній стосунок до проблеми становлення і розвитку давньоєврейської держави передусім необхідно звернути увагу на працю єврейського історика І-го століття н.е. Йосифа Бен Матафії (більш відомого історичній науці як Йосиф Флавій) під назвою Іудейські старожитності. Ця історична праця присвячена дослідженню раннього етапу становлення і розвитку давньоєврейської держави як в політичному так і в суспільному плані. Зокрема, представлена праця допомагає яскраво уявити життя Ізраїлю з боку пересічного громадянина цієї держави зразка стародавніх часів. Праця Іудейські старожитності постає перед науковцями як справжній бестселер для вивчення історії давнього Ізраїлю. Це джерело, було написане після повного знищення іудейської системи військами Римської Імперії. До наших днів воно дійшло у майже незміненому вигляді і його тексти повністю збереглися. Цей факт підвищує рівень довіри до представленого джерела, оскільки після знищення іудейської системи все що стосувалося історії євреїв зазнавало жорстких утисків римської цензури.

До того ж Іудейські старожитності яскраво ілюструють та чітко виокремлюють періоди стабільності і нестабільності у політичному житті давньоєврейського суспільства, описуючи періоди правління різних царів з правлячої єврейської династії Давидидів і чіткого політичного курсу який обрали перші представники цієї династії.

Наступні два джерела, що могли б характеризувати стан ізраїльсько-іудейського суспільства у стародавні часи представлені двома книгами: 1) книга денних записів ізраїльських та іудейських царів 2) тлумачення пророка Іддо. Нажаль ці джерела були безслідно втрачені, але посилання на них є у священних текстах Біблії. Можливо ці книги згоріли разом з Єрусалимом у 607(за іншою версією у 586 році до н.е.) Втім єврейський історик Й. Флавій стверджує, що ці книги були доступні і йому, оскільки у своїх працях він також посилається на них. За таких обставин склалася ще одна доволі суперечлива версія, що ці книги були знищені римським імператором Децієм у 249 році н.е. під час гоніння на християн. Деякі дослідники ставлять в один ряд з джерелами про час виникнення становлення і розвитку ізраїльсько-іудейської державності, так звані апокрифи, або ті священні тексти, які не увійшли до канонічного списку священних текстів, які згодом стали називатися Біблією.[1]

РОЗДІЛ ІІ