Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Приклад 2. Внесення записів через компоненти закладки Standard





1. Створимо форму (form5), за допомогою якої вводитимемо дані у таблицю Tel. Підключимо її аналогічно попередній формі.

2. Розмістимо на формі наступні компоненти: Edit1, Combobox, Button. Для компонента DBGrid виконаємо підключення до таблиці Datamodule2.table1 і у редакторі полів приберемо всі поля, окрім полів «Прізвище», «Ім’я», «По-батькові» (рисунок 16).

 

Рисунок 16 – Налаштування форми

 

3. У властивості Items компонента Combobox1 пропишемо:

Роб.

Моб.

Дом.

4. Для кнопки створимо обробник подій OnClick:

 

procedure TForm5.Button1Click(Sender: TObject);

begin

datamodule2.Table2.Insert;

datamodule2.Table2.FieldByName('Number').AsInteger:=strtoint(form5.Edit1.Text);

datamodule2.Table2.FieldByName('TypeNum').AsString:=form5.ComboBox1.Text;

datamodule2.Table2.post;

form5.ComboBox1.Text:='';

form5.Edit1.Text:='';

end;

5. Запустимо програму. Перед введення м даних необхідно обрати абонента, для якого вводяться дані, потім ввести номер телефону та обрати тип, після чого натиснути на кнопку «Додати».

6. Можна заносити дані у таблицю, використовуючи мову запитів і компонент Query. Структура запиту:

INSERT INTO table_name (field1, field2,...fieldN)

VALUES (value1, value2,...valueN);

3.5Пошук записів

Основним завданням при роботі з базами даних – це пошук даних за певним критерієм. Розглянемо приклад простого пошуку

1. Наприклад, необхідно отримати відомості про всіх абонентів, які мають прізвище, що починається на букву «С». Для цього скористаємося вже створеним запитом TZaput (Datamodule2.Query1). Для цього додамо до цього запиту параметр:

а) пропишемо:

 

where People.Family like:v1

у властивості SQL компонента Query;

б) Відкриємо властивість Params, який матиме наступний вигляд (рисунок 17):

 

Рисунок 17 – Вікно налаштування параметрів

 

2. Виконаємо налаштування параметра. Оберемо тип параметра – строковий, початкове значення - % (будь-який символ) (рисунок 18).

3. Не забудьте встановити властивість Active у значення true.

4. Відкриємо довідник «Телефони» (форма 3). Додаємо форму компоненти Edit та Button.

Рисунок 18 – Налаштування параметра

 

5. Для кнопки створюємо обробник подій:

 

procedure TForm3.Button1Click(Sender: TObject);

begin

datamodule2.Query1.close;

datamodule2.Query1.Prepare;

datamodule2.Query1.ParamByName('v1').AsString:=Edit1.Text+'%';

datamodule2.Query1.open;

end;

 

6. Запускаємо програму, відкриваємо довідник, вводимо прізвище або першу букву та натискаємо на кнопку. Отримаємо потрібний результат (рисунок 19):

Рисунок 19 – Вікно пошуку

 

7. За подобною схемо. Створюються більш складні запити до бази даних, в якій кожна нова умова додається за допомогою оператора and:

where (People.Family like:v1) and (People.Name like:v2) and …

 

3.6Створення звіту

 

1. Створимо звіт за допомогою Quick Report.

Quick Report є стандартним набором компонентів для створення звітів. Він поставляється разом з Delphi, але не встановлюється в палітру компонентів автоматично. Нам доведеться встановити його самостійно. Якщо пакет Quick Report у вас ще не встановлений (на палітрі компонентів відсутня вкладка QReport), то завантажите Delphi і закрийте усі відкриті проекти (File -> Close All). Виберіть пункт меню " Component -> Install Packages". Натисніть кнопку "Add" і виберіть пакет "dclqrt 70.bpl", який за умовчанням встановлюється за адресою:

 

c:\Program Files\Borland\Delphi7\bin\dclqrt70.bpl

і натисніть кнопку "Відкрити". Далі, натисніть кнопку "ОК" - пакет компонентів Quick Report встановиться, і його вкладка буде самою останньою на Палітрі компонентів. За бажання можна перетягнути її мишею на інше місце, ближче до початку.

2. Додамо нову форму в проект за допомогою команди головного меню File/New Form. У цій формі створюватиметься звіт. Змінимо властивість Caption форми на «список телефонів». Збережемо форму у файлі з ім'ям unit6.pas.

3. Встановимо взаємозв'язок між формою Form6 і формою з компонентами, що визначають доступ до БД. Для цього в секції implementation форми Form6 відразу ж після оголошення цієї секції введемо наступний рядок:

Uses unit2;

4. Визначимо форму Form6 як звіт. Для цього вимагається виконати наступні дії:

1) Перенесемо із сторінки QReport палітри компонент у форму Form6 компоненту QuickRep. Вона зображається у вигляді прямокутної області розміром з лист формату А4, з координатною сіткою. У цій області також пунктирною лінією відмічена межа області, яка буде роздрукована. За умовчанням усі поля, які визначають цю область, дорівнюють 1 см. Крім того, у форми Form6 з'являться лінійки скролінгу.

2) За допомогою інспектора об'єктів задамо властивості DataSet компоненти QuickRep1 значення datamodule2.Table1. Таким чином визначено джерело даних для відображення в звіті - це інформація з таблиці People.db.

5. Оформимо заголовок звіту. Для цього треба зробити наступне:

1) На форму Form6 із сторінки QReport палітри компонент помістити компоненту QRBand (Секція). Вона зображається у вигляді смуги на усю ширину області друку і використовується для виведення заголовка звіту.

2) Із сторінки QReport помістимо на компоненту QRBand 1 мітку QRLabel (Текст в звіті).

3) Задамо для компоненти QRLabel1 значення властивості Caption як «Список телефонів», а в складній властивості Font встановимо розмір шрифту (Size), рівний 16. Помістимо цю компоненту в центральній частині компоненти QRBand 1.

7. Визначимо секцію для основного звіту, в яку буде виводиться інформація про людей (з джерела даних, визначеного в QReport):

7.1 Із сторінки QReport помістимо компоненту QRBand. Вона знаходитиметься під компонентою QRBand1. Змінимо властивість BandType цієї компоненти на rbDetail, використовуючи випадний список. Це означає, що з її допомогою виводитимуться конкретні дані.

7.2 Із сторінки QReport помістимо на компоненту QRBand2 поруч один з одним три компоненти QRDBText (Рядок з даними з БД). Для цих компонент задамо властивості DataSet значення Datamodule2.Table1, а їх властивості DataField відповідно присвоїмо значення Family, Name, SecName. Для усіх цих рядків задамо властивості AutoSize значення False, щоб мати можливість змінювати розміри полів.

7.3 Декілька збільшимо розміри компонент по горизонталі, приблизно до 4 см кожен, і розмістимо їх в рядок, одну поряд з іншою, починаючи з лівого краю компоненти QRBand2.

8. Змінимо висоту QRBand2 так, щоб вона і компоненти QRDBText1, QRDBText2 і QRDBText3 були приблизно однакової висоти.

9. Визначимо секцію підзвітної суми для висновку інформації про телефони:

9.1 Із сторінки QReport помістимо в Form6 компоненту QRSubDetail (Секція підзвітної суми). Вона знаходиться під компонентою QRBand2. Задамо властивості DataSet цієї компоненти значення Datamodule2.Table2. Таким чином визначимо джерело даних для відображення в підзвітній сумі - це інформація з таблиці БД Tel.db. Відмітимо, що властивість Master, яка визначає основний звіт для підзвітної суми, вже автоматично встановлено в QuickRep1.

9.2 Із сторінки QReport помістимо на компоненту QRSubDetail1 поруч із одним дві компоненти QRDBText (Рядок з даними з БД).

9.3 Для цих компонент задамо властивості DataSet значення Datamodule2.Table2, а їх властивості DataField відповідно присвоїмо значення Number і Type. Для усіх цих рядків задамо властивості AutoSize значення False. Декілька збільшимо розміри компонент по горизонталі, приблизно до 3 см кожен, і розмістимо їх в рядок, одну поряд з іншою, починаючи з лівого краю компоненти QRSubDetail 1.

10. Змінимо висоту QRSubDetail 1 так, щоб вона і компоненти QRDBText4 і QRDBText5 були приблизно однакової висоти.

11. Розмістимо в звіті додаткову системну інформацію: час, дату і номери сторінок звіту. Для цього виконаємо наступні дії:

11.1 Задамо виведення системного часу і дати: виберемо компоненту QRBand1 і декілька збільшимо її вертикальний розмір. Із сторінки QReport перенесемо на неї дві компоненти QRSysData (Системні дані). Розмістимо ці компоненти одну під інший в лівому верхньому кутку секції QRBand1. Для компоненти QRSysData1 задамо властивості Data значення qrsDate, а властивості Text - значення Дата. Для компоненти QRSysData2 задамо властивості Data значення qrsTime, а властивість Text - значення Час. Для обох компонент задамо властивості AutoSize значення False, збільшимо їх декілька по горизонталі.

11.2 Виберемо компоненту QRShape з палітри компонент і помістимо її так, щоб усередині неї виявилися компоненти QRSySData1 і QRSysData2 (помістити цю компоненту необхідно позаду, для чого скористаємося командою головного меню Edit|Send to back).

12. Визначимо виведення номера сторінки на кожній сторінці звіту. Із сторінки QReport перенесемо ще одну компоненту QRBand. У тексті модуля вона матиме ім'я QRBand3. Задамо її властивості BandType значення rbPageFooter. Із сторінки QReport приблизно на середину компоненти QRBand3 помістимо компоненту QRSysData. У модулі з'явиться компонента з ім'ям QRSysData3. Для цієї компоненти виберемо для властивості Data значення qrsPageNumber, а властивості Text задамо значення Сторінка.

13. Встановимо взаємозв'язок між головною формою проекту Form1 і формою із звітом Form6. Для цього в тексті модуля форми Form1, в секції implementation, відразу ж після її заголовка змінимо рядок на:

 

uses unit2, unit3, unit4, unit5, unit6;

14. Додамо новий кнопку пункт до головного меню і встановимо її властивості Caption значення «Звіт».Активізуємо цю кнопку і в заготівлі обробника події OnClick, що з'явилася, помістимо наступний текст:

Form6. QuickRep1.Preview;

15. Запустимо програму. Перевіримо правильність роботи.

16. Після запуску програми обов’язково необхідно відредагувати отриманий звіт: налаштувати шрифти, розміщення компонент. Для попереднього перегляду під час роботи з формою можна клацнути ПКМ на компоненті QuickRep1 і обрати пункт Preview.

 


 

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВКУРСОВОЇ РОБОТИ

4.1 Загальні вимоги

 

Пояснювальна записка до курсової роботи є одним з видів текстових документів і повинна бути оформлена у відповідності із міждержавним стандартом ГОСТ2.105-95.

Текст пояснювальної записки повинен бути виконаний на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 комп’ютерним набором. Висота літер і цифр – 14 розмір шрифту Times New Roman, полуторний інтервал. На кожному аркуші пояснювальної записки повинна бути рамка, виконана з відступом 20 мм від лівої межі формату і по 5 – від інших.

Відстань від рамки до тексту на початку і в кінці рядків - не менше 3-5 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої лінії рамки повинна бути не менше 10 мм.

Абзацний відступ становить 15 – 17 мм.

 

4.2 Основні написи

 

На кожному аркуші текстових документів (крім титульного) та на кожному аркуші графічної частини дипломного проекту виконують основні написи, розташовуючи їх у правому нижньому куті рамки. Нааркушахформату А4основні написи розташовують тільки вздовж короткої сторони.

Стандарт ГОСТ2.104-68 передбачає такі форми основних написів і їх призначення:

– Форма 1 – для креслень і схем;

– Форма 2 – для першого аркуша текстового документу; якщо документ має титульний аркуш, то основний напис за формою 2 виконується на аркуші з номером 2 (в пояснювальній записці це перший аркуш “Змісту” – див. додаток Д)

– Форма 2а – для наступних аркушів текстових документів.

Зміст, розташування та розміри граф основних написів і додаткових граф до них повинні відповідати формам, наведеним у додатку Е.

В графах основного напису (номери граф наведені в дужках) вказують:

– У графі 1 –у пояснювальній записці – назву курсової роботи, а нижче – для документів, які мають код – назву документа: Відомість курсової роботи, Пояснювальна записка, і т. ін. у відповідності із ГОСТ2.102-68, ГОСТ2.701-84. У графі 2 – позначення документа;

– У графі 3 – позначення матеріалу деталі (графу заповнюють тільки на кресленнях деталей);

– У графі 4 – літеру, присвоєну даному документу; на навчальних документах не заповнюють;

– У графі 5 – масу виробу відповідно до ГОСТ2.109-73;

– У графі 6 – масштаб відповідно до ГОСТ2.302-68, ГОСТ2.109-73, на схемах, графіках, таблицях графічної частини масштаб не вказують;

– У графі 7 – порядковий номер аркуша;

– У графі 8 – загальну кількість аркушів документа;

– У графі 9 – скорочену назву учбового закладу (НК ТДАТУ);

– У графах 10-12 – прізвища, підписи виконавця та осіб, відповідальних за зміст і оформлення документа, а також дати підписання ними документа.

 

4.3 Позначення документів

 

Всім документам відповідно до ГОСТ2.201-80 присвоюють позначення, яке повинне мати таку структуру: перша група складається з чотирьох, друга – з шести, третя – з трьох знаків (цифр чи літер)

 

ХХХХ. ХХХХХХ. ХХХ

Порядковий номер прізвища студента в наказі на допуск до курсового проектування

 

 

Номер групи

 

 

Вид роботи – курсова робота – КР

Порядковий номер курсового проектування у навчальному плані спеціальності

 

 

Позначення можуть бути розширеними за рахунок четвертої, а за потреби – п’ятої групи, кожна з яких повинна складатися з трьох знаків.

Після позначення розміщують код документа у відповідності із ГОСТ2.102-68 (для пояснювальної записки – ПЗ, блок-схеми графічної частини - БС).

Всі групи позначення розділяють інтервали, що дорівнюють двом інтервалам між літерами (цифрами) і крапками в інтервалах.

Код від позначення інтервалом і крапкою не відокремлюють, крапку після коду не ставлять.

Приклад позначення пояснювальної записки до проекту, якщо проектування у навчальному плані має порядковий номер 40, а студент, який виконує проект, навчається у групі ІС9109 і має порядковий номер 2 у наказі на допуск до проектування:

КР. ІС9109. 002ПЗ

 

4.4 Основні вимоги до тексту пояснювальної записки

 

За оформленням пояснювальна записка повинна відповідати ГОСТ2.105-95 «Загальні вимоги до текстових документів».

Текст основної частини пояснювальної записки поділяють на розділи і підрозділи, за необхідності підрозділи поділяють на пункти, а пункти – на підпункти.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію у межах всієї записки і позначатися арабськими цифрами без крапки. Слово розділ не пишуть, наприклад 1, 2, 3...

Номер підрозділу складається із номерів розділу і підрозділу, відокремлених крапкою. В кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад 1.1, 1.2, 1.3...

Номер пункту складається з номерів розділу, підрозділу і пункту, наприклад, 1.2.1, 1.2.2,...

Всередині пунктів або підпунктів можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку ставлять дефіс з абзацу, або малу літеру українського алфавіту з круглою дужкою. При подальшій деталізації переліку використовують арабські цифри з круглими дужками, які пишуть з абзацного відступу відносно місця розташування переліків першого рівня, наприклад:

а)...

б)...

1)...

2)...

в)...

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки, пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки всіх розділів основної частини і структурних складових пояснювальної записки, які не нумерують ЗМІСТ, РЕФЕРАТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ розміщують посередині рядка і виконують великими літерами 14 шрифтом.

Заголовки підрозділів (за необхідності, пунктів і підпунктів) слід починати з абзацного відступу і писати малими літерами, крім першої великої, 14 шрифтом.

Крапку в кінці заголовків не ставлять. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовках та підкреслювання заголовків не дозволяється.

Заголовки слід відділяти від тексту пропуском одного рядка – зверху і знизу.

Кожний розділ основної частини записки і кожну структурну складову починають з нової сторінки.

Повна назва теми роботи на титульному аркуші і при першому згадуванні у тексті повинна бути однаковою.

Текст пояснювальної записки повинен бути чітким і стислим з використанням загальноприйнятих науково-технічних термінів.

У тексті застосовують стандартизовані одиниці фізичних величин; їх найменування і позначення - відповідно до ГОСТ8.417-81.

У тексті пояснювальної записки не допускається:

– скорочення слів, не передбачене стандартами;

– вживання математичних знаків -, <, >, =, %, № без цифр;

– використання індексів ГОСТ, ДСТУ, ГСТУ, ТУУ без реєстраційних номерів стандартів;

– переносити одиницю фізичної величини від числового значення на наступний рядок чи сторінку.

Якщо у тексті наводиться ряд або діапазон числових значень, що виражені в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її вказують лише після останнього числового значення, наприклад: 1; 2; 3,5м або: “від 1 до 5В”, “від плюс 10 до мінус 400С”.

У тексті обов’язкові посилання на всі таблиці, ілюстрації, формули, додатки. Можуть бути посилання на пункти, підпункти, розділи і підрозділи даної пояснювальної записки. Їх виконують за прикладом: “у таблиці 1...”, «на рисунку 4...», «за формулою (5)...», «... у додатку В...», «у розділі 3...», «дивись 3.4...», «за 3.1.2...», «відповідно до 3.1.2.4...»

Посилання на запозичені джерела виконують відповідно до ГОСТ7.1-76 у квадратних дужках. Посилатися слід на документ в цілому або його розділи і додатки. Посилання на підрозділи, пункти, таблиці та ілюстрації не допускаються.

Посилання містить номер джерела, взятий із списку використаної літератури, номер (якщо він є) і номер сторінки, якщо в цьому є необхідність, наприклад [11, m.1, c. 86], [4, c. 25], [12].

При посиланнях на стандарти вказують лише їх позначення, наприклад ГОСТ2.301-68.

 

4.5 Формули

 

Формули розташовують посередині рядка безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються. Рекомендується виділяти формулу пропуском рядка зверху і знизу.

Формули повинні мати наскрізну нумерацію арабськими цифрами, які записуються на рівні формули у круглих дужках у крайньому положенні на рядку праворуч. Допускається нумерація у межах розділу.

У формулах у якості символів слід використовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів та числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснені у тексті раніше, повинні бути наведені безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у рівнянні. Перший рядок пояснення починається з абзацу словом «де» без двокрапки, наприклад:

Загальна трудомісткість програмного продукту за місяцями визначається за формулою

, (5)

де = 12 міс – кількість місяців у плановому періоді;

= 8 год – тривалість робочого дня;

= 0,73 – коефіцієнт переводу в календарні дні;

= 360 дн – кількість календарних днів у плановому періоді.

 

Перенос формули на наступний рядок допускається тільки на математичних знаках: рівняння (=), плюс (+), мінус (-) та множення (х) з повтором знака на початку наступного рядка.

 

4.6 Таблиці

 

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, на наступній сторінці або в додатку.

Всі таблиці повинні мати наскрізну нумерацію (допускається нумерація у межах розділу) арабськими цифрами, які зазначаються над таблицею зліва після слова Таблиця... без символу .

Через тире пишуть назву таблиці. Якщо таблицю ділять, або переносять на наступні сторінки, то номер таблиці і її назву (малими літерами крім першої великої) пишуть тільки над першою частиною; над наступними частинами зліва пишуть Продовження таблиці... з зазначенням номера. Головку і боковик таблиці повторюють у кожній частині таблиці. Допускається головку таблиці або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки пишуть в однині, як правило, горизонтально; допускається їх вертикальне розміщення.

Висота рядків таблиці не повинна бути менше 8мм. Головку таблиці обов’язково відділяють лінією від іншої частини таблиці.

Графу Номер по порядку включати в таблицю не допускається. Якщо дані, наведені в таблиці, необхідно нумерувати, їх порядкові номери вказують у графах для заголовків рядків таблиці перед їх найменуванням.

Діагональний поділ граф таблиці не допускається.

Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття замінюють позначеннями літерами відповідно до ГОСТ2.321-84 або іншими позначеннями, якщо вони пояснені в тексті або наведені на ілюстраціях, наприклад L - довжина, H – висота, U – напруга...

Одиниці вимірювання вказують у заголовках чи підзаголовках боковика, або головки таблиці після позначення чи назви фізичної величини або іншого показника через кому, наприклад Iном., A; P, кВт; L, м; S, м2. Окрему графу для одиниць вимірювання не виділяють.

Якщо всі параметри, наведені у таблиці, мають тільки одну одиницю вимірювання, наприклад, міліметри, то над правим кутом таблиці пишуть Розміри в міліметрах або В міліметрах.

Цифри в графах розміщують так, щоб класи чисел у всіх графах були точно один під одним. Числові значення в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість знаків після коми.

За відсутності окремих даних у таблиці слід ставити прочерк (риску).

Числові значення величин, однакових для кількох рядків, дозволяється зазначати один раз у відповідності з рисунком 19.

 

Таблиця 3 - Загальна трудомісткість розробки програмного продукту

Етапи розробки програмного продукту Норма часу, люд/год
1 Технічне завдання 2 Розробка технічного проекту (алгоритм, блок-схема) 3 Розробка робочого проекту (складання програми) 4 Налагодження та впровадження 5 Пояснювальна записка 63,24 107,55 68,7
Всього, в т.ч.: – на розробку – на контроль керівника – нормо контроль Разом   558,49 576,49

Рисунок 19 – Приклад виконання таблиці

 

4.7 Ілюстрації

 

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту. Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, фотознімки, діаграми) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Фотознімки, розміри яких менше формату А4, слід наклеювати на стандартні аркуші формату А4. Виконання основного напису за формою 2а є обов'язковим.

Ілюстрації повинні мати наскрізну нумерацію, яку виконують арабськими цифрами і проставляють після слова Рисунок...

Ілюстрації можуть мати назву і підрисуночний текст (пояснюючі дані: приміщення на плані, складові частини на складальному кресленні). В такому разі під ілюстрацією розміщують підрисуночний текст, а нижче – позначення рисунка і його назву, наприклад:

 

Концептуальна модель бази даних представлена на рисунку 2.

Рисунок 2 – Концептуальна модель бази даних

 

Модель бази даних, представлена на рисунку 2, містить 3 сутності: «Товар», «Надходження товару», «Продаж товару», які….

 

Ілюстрації також можуть мати нумерацію по розділам, яку виконують арабськими цифрами і проставляють після слова, включаючи номер самого розділу: Рисунок 2.2 – Концептуальна модель БД...

При виконанні курсової роботи необхідно дотримуватися одного стилю нумерації ілюстрацій.


5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИКУРСОВОЇ РОБОТИ

Графічні матеріали умовно можна поділити на креслення та демонстраційні плакати. Всі креслення слід виконувати у відповідності із стандартами та нормами ЄСКД (Єдина система конструкторської документації) та ЄСПД (Єдина система програмної документації).

Креслення та плакати виконуються з стандартною рамкою.

Графічна частина програмного профілю повинна містити:

– блок-схему алгоритму роботи програми (1 аркуші формату А3);

– блок-схему алгоритму роботи окремого модуля (1 аркуші формату А3).

– схему бази даних або плакат (за необхідністю, 1 аркуш формату А3).

 

5.1 Основні елементи, що використовуються при складанні алгоритмів роботи програми

 

У таблиці 1 наведений перелік, найменування, позначення символів і функцій, що найчастіше використовуються при складанні алгоритмів роботи програм.

 

Таблиця 1 - Перелік, найменування, позначення і розміри обов'язкових символів і функції, що відображаються ними

 

Найменування Позначення і розміри в мм Функція
     
Процес Виконання операцій або групи операцій, в результаті яких змінюється значення, форма представлення або розташування даних
Рішення Вибір напряму виконання алгоритму або програми залежно від деяких змінних умов
Зумовлений процес   Використання раніше створених і окремо описаних алгоритмів або програм
     
Введення-виведення Перетворення даних у форму, придатну для обробки (введення) або відображення результатів обробки (висновок)
З'єднувач Вказівка зв'язку між перерваними лініями потоку, зв'язуючими символами
Пуск - останов Початок, кінець, переривання процесу обробки даних або виконання програми
Коментар Зв'язок між елементом схеми і поясненням

 

5.2 Співвідношення геометричних елементів символів

 

1. Розмір a повинен вибиратися з ряду 10, 15, 20 мм. Допускається збільшувати розмір a на число, кратне 5. Розмір b дорівнює 1,5a.

2. При виконанні умовних графічних позначень автоматизованим способом розміри геометричних елементів символів округляються до значень, визначуваних технічними можливостями використовуваних пристроїв.

 

5.3 Правила оформлення схеми алгоритму (блок-схеми)

 

Блок-схема повинна відбивати увесь алгоритм роботи програми. Якщо програма складається з декількох модулів, то для кожного модуля складається окрема блок-схема. У разі, якщо в програмі визначені підпрограми (процедури і функції), то для кожної з них складається окрема блок-схема.

При оформленні блок-схеми до програми слід дотримуватися наступних правил:

1. Елементи блок-схеми зображуються згідно з їх описом, приведеним в таблиці 1;

2. Лінії зображуються із стрілками, якщо вони (чи яка-небудь їх частина) спрямовані вгору або вліво;

3. Перетини ліній не допускаються. У разі, коли виникає ситуація з перетином ліній, слід скористатися елементами «вузол розриву ліній»;

4. Лінії повинні з'єднуватися з фігурами тільки згори або знизу. Виключення складає блок «Рішення». Для нього дозволяється відгалуження ліній у будь-яку сторону;

5. Усі написи виконуються шрифтом одного розміру. Якщо написи виконуються «від руки», то використовують креслярський шрифт відповідного розміру.

6. Усі елементи розміщуються в уявній сітці з розміром комірки 4х3 од., при цьому сама сітка не зображується (рисунок 20).

 

 

Рисунок 20 – Принцип розміщення елементів блок-схеми

 

Всі основні надписи на блок-схемі алгоритму необхідно виконувати шрифтом Calibri, курсив. Розмір шрифту залежить від створюваної блок-схеми.

Приклад оформлення блок-схеми алгоритму роботи програми представлено у додатку Ж.


 

 

ДОДАТОК А

Зразок оформлення етикетки на курсову роботу

 

 

 


НК ТДАТУ

 

КУРСОВА РОБОТА

40КР. ІС9109. 002 ПЗ

 

Балана Юрія Євгенійовича

 

 

 


ДОДАТОК Б

Зразок оформлення відомості курсової роботи

 

№ рядка Формат Позначення Найменування Кільк. аркушів номер аркуша Примітка
      Текстові документи      
             
  А4 40КР. ІС9109.002.ПЗ Облік засобів      
      обчислювальної техніки на      
      підприємстві      
      Пояснювальна записка      
             
      Графічна частина      
  А3 40КР. ІС9109.002.100БС Облік засобів      
      обчислювальної техніки на      
      підприємстві      
      Алгоритм роботи програми      
      Блок-схема      
             
  А3 40КР. ІС9109.002.200БС Облік засобів      
      обчислювальної техніки на      
      підприємстві      
      Алгоритм роботи      
      модуля «Звіт»      
      Блок-схема      
          40КР.ІС9109.002ПД
         
Змн Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Балан Ю.Є..     Облік засобів обчислювальної техніки на підприємстві   Відомість курсової роботи Літ. Арк. Аркушів
Перевір. Пилєва О.О.              
        НК ТДАТУ
                               

 

ДОДАТОК В

Зразок заповнення завдання на курсове проектування

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
 
ВСП «НОВОКАХОВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ТАВРІЙСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРОТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»
(назва вузу)
Відділення Електрифікації та інформаційних технологій
Спеціальність 5.05020205 – Обслуговування інтелектуальних інтегрованих
систем

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідуючий відділенням «Електрифікації та інформаційних технологій»

_________________________В.О. Брага

«____»____________________ 201___ р.

 

ЗАВДАННЯ  
на курсову роботу студента  
Балана Юрія Євгенійовича  
(прізвище, ім'я, по батькові)  
1. Тема роботи Облік засобів обчислювальної техніки на підприємстві  
   
Затверджена наказом по коледжу від №  
2. Термін здачі студентом закінченої роботи 6 квітня 2012  
3. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, які слід розглянути)  
Аналіз рівня комп’ютеризації виробництва. Постановка завдання на проектування. Програмна частина. (Предметна область. Проектування бази даних. Розробка програмного модуля. Тестування програмного модуля). Апаратна частина. Охорона праці.  
4. Перелік графічного матеріалу (з точною вказівкою обов'язкових креслень)  
1) Блок-схема алгоритму роботи програми (Формат А3)  
2) Блок-схема алгоритму модуля обробки даних (Формат А3)  
   
   
   
  5. Консультанти по роботі, з вказівкою розділів роботи, що стосуються їх
   
  Розділ Консультант Підпис, дата
      Завдання видав Завдання прийняв
  Спеціальна частина Пилєва О.О. Підпис керівника Підпис студента
  Охорона праці Пилєва О.О. Підпис керівника Підпис студента
         
   
  6. Дата видачі завдання 6 грудня 2011 р.
  Керівник О.О. Пилєва    
    (підпис)  
  Завдання прийняв до виконання    
    (підпис)  
                     

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
 
Назва етапів курсової роботи Термін виконання етапів роботи Примітки
  Аналіз базового виробництва. Постановка завдання на проектування. 19.12-28.12  
  Предметна область. 16.01-20.01  
  Проектування бази даних. 23.01-27.01  
  Розробка програмного модуля. 30.01-17.02  
  Тестування програмного модуля 20.01-24.02  
  Апаратна частина. 27.02-2.03  
  Охорона праці. 05.03-09.03  
  Оформлення креслень і пояснювальної записки 12.03-30.03  
 
Студент    
  (підпис)  
Керівник роботи    
  (підпис)  
           

 

 


 

ДОДАТОК Г

Зразок оформлення титульного аркуша

Форма № Н-6.01 ВСП "Новокаховський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету" Циклова комісія дисциплін інформаційних технологій     _   КУРСОВИЙ ПРОЕКТ 34КП. ІС9111. 001ПЗ з дисципліни Програмне забезпечення інтелектуальних систем   на тему ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА «МАГАЗИН КАНЦТОВАРІВ»   Студента IІІ курсу групи ІС9111 зі спеціальності 5.05020205 Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем А.О. Анастасенко Керівник О.О. Пилєва Оцінка __________ Члени комісії ___________ ___________   2013- 2014 року
 

ДОДАТОК Д

Зразок створення змісту пояснювальної записки

 

15-17    
    ЗМІСТ 3min  
  Реферат 4 Вступ 5 1 Аналіз базового виробництва 7 2 Постановка завдання на проектування 12 3 Програмна частина 16 3.1 Предметна область 16 3.2 Проектування бази даних 18 3.3 Розробка програмного модуля 21 3.4 Тестування програмного модуля 23 4 Апаратна частина 26 5 Заходи з охорони праці, екології, цивільної оборони 43 Висновки 47 Додаток А Робочі вікна програми 50 Додаток Б Лістинг програми 52 Список використаної літератури 56    
 
 
 
 
 
 
 
          40КР. ІС9109. 002ПЗ
         
Зм Арк № докум Підп. Дата
Розроб. Балан Є.Ю.     Облік засобів обчислювальної техніки на підприємстві   Пояснювальна записка Літ. Арк. Аркушів
Перев. Пилєва О.О.              
        НК ТДАТУ
Н.контр      
Затв.      
                           

 


 

ДОДАТОК Е

Форми основних написів за ГОСТ 2.104-68

 
7 10 23 15 10 70 50 5 5 5 17 18  
Форма 1

 

              (2)  
         
         
          (1) Літ. Маса Масштаб  
Зм Арк № докум. Підп Дата   (4)   (5) (6)  
Розроб      
Перев.      
    Т.контр.       Арк. (7) Аркушів (8)  
      (10) (11) (12) (3) (9)  
    Н.контр.      
  Затв.      
                             

 

 
7 10 23 15 10 70 50 15 15 20
Форма 2

 

              (2)  
         
Зм Арк № докум. Підп Дата
Розроб       (1) Літ. Арк. Аркушів  
Перев.         (4)   (7) (8)  
  (10) (11) (12) (9)  
Н.контр.      
  Затв      
                         

 

 

 
7 10 23 15 10 10
Форма 2а

 

 

              (2) Арк.  
          (7)
Зм Арк № докум. Підп Дата

 

 


 

ДОДАТОК Ж

Приклад оформлення креслення


 

ВИСНОВКИ

 

Дисципліна «Програмне забезпечення інтелектуальних систем» спрямована поглиблення та закріплення навичок, здобутих при вивченні таких дисциплін як «Інформатика та комп’ютерна техніка», «Основи алгоритмізації та програмування». Виконання курсової роботи з дисципліни сприяє самостійній і творчій роботі студента, дозволяє оцінити його рівень знань, застосувати отримані раніше навички пр. виконанні реальних завдань.

Запропоновані методичні рекомендації дозволять студенту самостійно виконати та оформити курсову роботу.

Вміння спроектувати систему, реалізувати її доступними засобами програмування - невід’ємна складова професійних вмінь фахівця з інформаційних технологій.

Запропоновані методичні рекомендації можна використовувати при написанні курсових і дипломних робіт з програмного профілю.

 

 


 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ГОСТ 19.003-80 СХЕМЫ АЛГОРИТМОВ И ПРОГРАММ. УСЛОВНЫЕ ГРАФИЧЕСКИЕ ОБОЗНАЧЕНИЯ.

2. ГОСТ 19.701-90 СХЕМЫ АЛГОРИТМОВ, ПРОГРАММ ДАННЫХ И СИСТЕМ. Условные обозначения и правила выполнения.

3. Дейт, К. Дж. Введение в системы баз данных, 8-е издание.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом "Вильяме", 2005. — 1328 стр.

4. Жоголев Е.А. Технология программирования. – М. Научный мир, 2004, 216 с.

5. Ізбачков Ю.С. Гареєв В.Н. інформаційні системи. СПб,:Питер, 2006 – 656 с.

6. Камаев В.А. Технологии программирования: Учебник/В.А. Камаев, В.В. Костерин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 2006. - 454 стр.

7. Фаронов В. Delphi. Программирование на языке высокого уровня: Учебник для вузов -: Питер, 2011, 640стр.

8. Фаронов В.В. Программирование баз данных в Delphi 7: учебный курс, Питер – 2006, 457 стр.

9. Шпак Ю.А. Delphi7 на примерах /Подред.Ю.С. Издательство Юниор, 2003 –384 стр.

 

 

Date: 2016-05-23; view: 512; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию