Кафедра землеробства

(автор І.Д. Примак)

1. Оптимальною загальною пористістю ґрунту є:

- 45 - 50 % об’єму ґрунту;

- 50 -55 % об’єму ґрунту;

- 55 -65 % об’єму ґрунту;

- 50 - 60 % об’єму ґрунту.

2. Вкажіть щільність ґрунту, що є оптимальною для рослин:

- 0,8 - 0,9 г/см³;

- 0,9 -1,2 г/см³;

- 0,9 - 1,3 г/см³;

- 1,1 - 1,3 г/см³.

3. Агрономічно цінними вважаються частинки ґрунту розміром:

- понад 5 мм;

- від 0,1 до 10 мм;

- від 0,5 до 10 мм;

- від 0,25 до 10 мм.

4. Методами регулювання світлового режиму є:

- оптимальна густота стояння рослин, оптимальна, рекомендована норма висіву насіння, контроль забур’яненості посівів, напрям рядків під час сівби, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, формування густоти рослин;

- оптимальна густота стояння рослин, оптимальна, рекомендована норма висіву насіння, осушення і зрошення, обробіток ґрунту, хімічна меліорація ґрунтів, запровадження сидератів;

- глибина загортання насіння, гребеневі посіви та посадки с.-г. культур, снігозатримання, вибір схилу, мульчування ґрунту.

5. Методами регулювання водного режиму є:

- запровадження правильної сівозміни, осушення і зрошення, обробіток ґрунту, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, контроль забур’яненості посівів, запровадження чистих та кулісних парів, снігозатримання;

- хімічна меліорація ґрунтів, внесення органічних добрив, оптимальна, рекомендована норма висіву насіння, оптимальна густота стояння рослин;

- правильна система удобрення, запровадження сидератів, формування густоти рослин, напрям рядків під час сівби, вибір схилу, мульчування ґрунту.

6. Вкажіть інтервал польової вологості, за якою оптимально обробляється чорноземний важкосуглинковий ґрунт:

- 10-12 %;

- 15-18 %;

- 18-20 %;

- 25-30 %.

7. Вкажіть культури дуже чутливі на повторне вирощування в сівозміні:

- картопля, кукурудза;

- соняшник, цукровий буряк;

- озима пшениця, ячмінь;

- сорго, гречка.

8. Вкажіть культури малочутливі до повторного вирощування в сівозміні:

- картопля, кукурудза;

- цукровий буряк, соняшник;

- ячмінь, овес;

- просо, сорго.

9. Найвищий ґрунтозахисний ефект забезпечують:

- однорічні трави;

- стерня озимих культур;

- багаторічні трави;

- чорний пар.

10. Вкажіть вид наступної сівозміни: 1-пар чорний; 2 - пшениця озима;
3 - кукурудза на зерно; 4 - кукурудза на силос; 5 - ячмінь озимий;
6 - соняшник:

- зернопарова;

- зернопросапна;

- зернопаропросапна;

- плодозмінна.

11. Попередниками льону в зоні Полісся є:

- кукурудза на силос, цукровий буряк;

- багаторічні трави, пшениця озима, картопля;

- просо, суданська трава;

- соняшник, ячмінь.

12. Кращим попередником для пшениці озимої в Лісостепу України є:

- багаторічні трави на 1-н укіс;

- соняшник;

- цукровий буряк;

- суданська трава.

13. Вкажіть оптимально складене збірне поле сівозміни:

- кукурудза на силос, льон, горох;

- озима пшениця, кукурудза на зерно;

- буряк цукровий, картопля;

- багаторічні трави, жито озиме.

14. Досходове боронування посівів проводять:

- після сходів бур'янів;

- коли проростки бур'янів у фазі "білої ниточки", а сходи культур ще не з’явилися;

- після сходів бур'янів і культури;

- коли проростки бур'янів у фазі "білої ниточки", а насіння культури почало сходити.

15. Поліпшений зяблевий обробіток ґрунту передбачає:

- лущення і оранка через 2-3 тижні після лущення;

- декілька лущень і оранка в жовтні;

- лущення і оранка наприкінці липня;

- лущення і оранка слідом за лущенням.

16. Напівпаровий зяблевий обробіток ґрунту передбачає:

- лущення після збирання попередника, оранка через 1,5-2 тижні, поверхневі обробітки в міру проростання бур’янів;

- оранка вслід за збиранням попередника;

- декілька лущень і оранка в жовтні;

- лущення і оранка через 2-3 тижні після лущення.

17. No-till-технологїя вирощування с.-г. культур передбачає:

- зниження енергетичних витрат шляхом зменшення кількості обробітків;

- сівба без попереднього обробітку ґрунту по стерні або органічних рештках;

- поєднання декількох операцій в одному робочому процесі;

- зменшення глибини обробітку.

18. До ярих ранніх бур'янів відносяться:

– гірчиця польова, мишій зелений, щириця біла;

– плоскуха звичайна, мишій сизий, щириця звичайна;

– спориш звичайний, волошка синя, стоколос житній;

– синяк звичайний, повитиця польова, дзвінець великий;

– гірчак берізковидний, гірчиця польова, редька дика.

19. До ярих пізніх бур’янів відносяться:

– гірчиця польова, мишій зелений, щириця біла;

– плоскуха звичайна, мишій сизий, щириця звичайна;

– спориш звичайний, волошка синя, стоколос житній;

– синяк звичайний, повитиця польова, дзвінець великий;

- гірчак берізковидний, гірчиця польова, редька дика.

20. До зимуючих бур'янів відносяться:

– талабан польовий, грицики звичайні, волошка синя;

– стоколос житній, стоколос польовий, метлюг звичайний;

– осот рожевий, вовчок гіллястий, сокирки польові;

– дзвінець великий, осот рожевий, сорго алепське;

- грицики звичайні, волошка синя, лобода біла.

21. До кореневищних бур'янів відносяться:

– мати-мачуха, свинорий пальчастий, осот рожевий;

– осот рожевий, осот польовий, берізка польова;

– пирій повзучий, свинорий пальчастий, кропива дводомна;