Життєвий колаж Сергія Параджанова

Він був наділений стількома талантами, що фільми, як виявилося згодом, стали похідними його мистецької фантазії. Художник, колажист, артист, режисер, декоратор, гример – усе це Сергій Параджанов. Початком його кінокар’єри стали фільми «Перший парубок», «Українська рапсодія», «Квітка на камені», що залишилися не поміченими в радянському кінематографі.

А вирішальною в долі режисера стала картина «Тіні забутих предків», де сповна втілилося його бачення прекрасного та розуміння міфічного, потяг до картинності та естетизації побуту. Параджанову вдалося відтворити все: атмосферу, і зміст, і поетичність, і дух повісті. Він став засновником українського сюрреалізму, ніби продовжив у часі імпресіоністичні шукання Михайла Коцюбинського. Фільм був знятий 1964 року на кіностудії імені Олександра Довженка і, як передбачав сам режисер, здобув славу в Україні тільки після того, як про нього заговорив світ. Інтелектуальна Європа була в захваті. І це цілком закономірно: «Тіні забутих предків» – по-справжньому європейське кіно – витончене, глибоке.

Він відкрив європейськість в українському, подарувавши Україну самій собі. «В Україні Параджанов пережив своє найвище художницьке вознесіння і свою Голгофу», – писав Павло Загребельний.

За М. Вороновою та С. Наконечним (162 слова)

СВІТ ЗАХОПЛЕНЬ

Витинанки (підвищена складність)

Декоративно-прикладне мистецтво України надзвичайно різноманітне. Писанкарство та килимарство, вишивка та різьблення, плетіння з соломи та гончарство – усі вони дарують нам просто неймовірні витвори. Цікавим, не забутим з давніх-давен видом мистецтва є витинанка – візерунок, який зазвичай вирізають із кольорового паперу, дотримуючись єдності елементів.

В Україні це мистецтво особливо поширилося в середині дев’ятнадцятого століття. Скрізь: на Поділлі, Придністров’ї, Слобожанщині, Закарпатті – прості люди прикрашали витинанками своє житло, особливо вікна. Ці зігріті любов’ю вироби супроводжували селян, по суті, на всіх етапах життя: ішли господарі в поле сіяти – клеїли відповідну витинанку, збирали врожай – і з’являвся інший малюнок. На Різдво, Великдень українці виготовляли прикраси з різними символами, а саме: сніжинками, зірочками, хрестами, мальвами, янголами, барвінком тощо. Оскільки витинанка-хрест, крім символічного, мала ще й охоронне значення, її найчастіше чіпляли на сволок: там висіла дитяча колиска. До речі, з витинанками було дуже зручно: оздоба зношувалася чи забруднювалася – її замінювали на нову. За характерними ознаками можна було визначити витинанку певного регіону. Паперові вироби Дніпропетровщини перегукуються з петриківським розписом, а на Західній Україні вони дрібно орнаментовані.

За календарем (166 слів)

Декупаж

Серед творчих хобі цей вид декоративно-прикладного мистецтва займає одне з найперших місць. Декупаж – це оздоблення предметів інтер’єру за допомогою наклеювання аплікацій із різноманітних матеріалів: тканини, паперу, тонкого металу тощо. Цю техніку застосовували ще в середньовіччі в Китаї. До речі, свою сучасну назву вона дістала лише в сімнадцятому столітті у Франції. Тоді декупаж уважався мистецтвом злидарів: бідняки не могли дозволити собі коштовні предмети, тому прикрашали свої речі самостійно. До нас ця техніка прийшла доволі недавно – і вмить стала неймовірно популярною. І це закономірно: декупаж дарує старим предметам нове життя, додаючи їм вишуканої оригінальності. Посуд, і скриньки, і музичні інструменти, і квіткові горщики, і меблі – усе стає неповторним.

Техніку декупажу може опанувати кожен, адже вона не вимагає спеціальних знань і вмінь. Навіть якщо ви не вмієте малювати, ви можете створювати речі, що будуть мати вигляд справжньої картини. Крім оздоблення власної оселі гарними ексклюзивними предметами інтер’єру, ви зможете виготовляти пречудові подарунки для рідних і друзів. Речі, зроблені власноруч, подаровані від щирого серця, не придбані деінде, завжди особливо цінуються.

За календарем (165 слів)