Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Привид Ужгородського замку





За легендою, у ХVІІ столітті власником Ужгородського замку був угорський лицар Другет. Він мав юну, напрочуд красиву доньку.

У ті сповнені небезпеки важкі часи на закарпатські міста нападали поляки. Якийсь польський магнат задумав будь-що-будь здобути замок. Аби довідатися, як це зробити, він вигадав хитромудрий план: перебрався мандрівним лицарем і приїхав у замок на розвідку. Вечорами оманливий мандрівник розповідав господарям про свої пригоди в далеких краях. І от, слухаючи ці оповідки та захоплюючись мужністю лицаря, донька Другета закохалася в нього. А коли дізналася, хто її коханий, не змогла здолати любов і розповіла про те, скільки військової сили в замку та як його можна взяти. А загадка була така: існував таємний хід, секрет якого знали лише члени родини володаря.

Другет дізнався про підступність – і нечесного гостя було страчено. Не простив лицар і свою доньку: за зраду батько наказав живою замурувати її у фортечній стіні.

Відтоді щоночі по замку ходить привид: це дівчина ніяк не знайде коханого. З першими півнями видіння зникає, щоб назавтра опівночі знову вийти на пошуки свого милого.

За А. Клімовим (168 слів)

 

Дрогобич

Дрогобич – друге за розмірами місто Львівської області, що має чимало цікавих пам’яток. Воно своєрідне, адже, на відміну від більшості інших західноукраїнських міст, є зразком старовинного індустріального центру. Це, звичайно, не за мірками сучасності. Зараз зовні це затишне охайне містечко зі старовинними будинками та вимощеними бруківкою вуличками.

Великого промислового значення місто набуло ще з давніх-давен: тут видобували сіль – біле золото. Другим поштовхом до індустріального розвитку Дрогобича стало відкриття нафтових джерел, а в 1866 році тут запрацював нафтопереробний завод, до речі, перший у Центральній Європі. Нафта зробила місто багатим та успішним, тому центральна його частина може похвалитися розкішним архітектурним ансамблем. Тут височіє готичний собор Святого Варфоломія, а поруч тягнеться до неба дзвіниця, перебудована з оборонної вежі. Поблизу також стоїть пам’ятник Юрію Котермаку – філософу, астроному, професору медицини. Але головними пам’ятками міста, справжніми дивами Дрогобича, є дерев’яні церкви, що вражають витонченістю та оригінальністю архітектури.

Це місто хвилює та заспокоює водночас. Тут можна віч-на-віч зустрітися з історією, доторкнутися до ще ніким не розгаданих таємниць.

159 слів

 

Славетне місто Лева (підвищена складність)

Сучасний Львів, центр Львівської області, абсолютно справедливо вважається індустріальною, духовною та культурною столицею Західної України. Місто з населенням понад 900 тисяч жителів одночасно є найбільшим музеєм під відкритим небом: тут збереглося більше двох тисяч пам’ятників історії та культури. Старий центр Львова внесено до списку Всесвітньої Спадщини людства, а відтак визнано найбільшою цінністю планетарного масштабу.

Заснований у середині 13 століття князем Данилом Романовичем Галицьким, Львів отримав своє ім’я на честь його сина та спадкоємця Лева. За кілька десятиліть він став успішним торгово-ремісничим містом, релігійним і культурним центром Галичини. Упродовж століть Львів зберігав не змінене роками попереднє планування.

Це всесвітньо відоме місто-музей – унікальний сплав архітектурних і художніх традицій Східної Європи та творчої спадщини Італії та Німеччини. До речі, з давніх-давен тут живуть люди, які належать до різних культур і віросповідань. В архітектурі сучасного Львова змішалося багато стилів: готика і ренесанс, романтичний стиль і розкішне рококо, величний ампір і конструктивізм. Те, що на перший погляд здається непоєднуваним і суперечливим, тут утворило напрочуд гармонійну єдність, яку відчуває кожний, хто потрапить у це місто.

За А. Клімовим (170 слів)

 

Золочівський замок

Золочівський замок вражає оригінальністю архітектурного ансамблю. Замість суворих мурів його оборонний комплекс складають широкі земельні вали – бастіони голландського типу. Саме вони за часів розвитку артилерії були найкращими захисниками від гарматних ядер. Їх спланували в такий спосіб, що навіть коли ворог захоплював один із бастіонів, то обстріл тривав із сусідніх. Чудовий земляний захисток закінчується равеліном – насипом перед брамою замку.

На цьому дива замку не закінчуються. Не надто високий зовні Великий палац, збудований 1634 року, облаштований усередині унікальною для тих часів системою опалення та каналізації. Система була розташована таким чином, що за допомогою кількох камінів опалювалися всі зали палацу, а каналізація працювала на основі дощової води – такої розкоші, як туалетний злив, на той час не було в жодному європейському замку, навіть у Луврі.

Поряд із Великим палацом примостилося ще одне диво Золочева – Китайський палац, який утілював європейське уявлення про архітектуру Сходу. Палац у Золочеві – одна з трьох подібних пам’яток у Європі та єдина в Україні. До речі, нині тут розміщено зібрання творів східного мистецтва – переважно дари іноземних послів.

За О. Бєліковим (165 слів)

 

Канів

Канів – місто з особливими пам’ятками. Головна серед них – Тарасова, або Чернеча, гора, на якій похований усесвітньо відомий геній українського народу Тарас Григорович Шевченко. Тут облаштовано меморіальний комплекс – одне з найшановніших місць в Україні. Крім меморіалу, тут розташований історико-культурний заповідник, який першим у країні здобув статус національного. Над Дніпром височіє Шевченкова могила, яка схожа на величезний скіфський курган. До пам’ятника ведуть 342 сходинки.

Тарас Григорович відвідував Канів і бажав оселитися тут на схилі літ, проте планам не судилося справдитися. 1861 року поет помер і був похований у Петербурзі. Друзі Шевченка, пам’ятаючи про його мрію, наполягали на тому, щоб перевезти тіло на рідну Вкраїну. Перепоховання поета стало визначною всенародною подією.

Канів заснував князь Ярослав Мудрий. Від часів Київської Русі дійшло небагато архітектурних пам’яток, і кожна має величезну культурну цінність. До наших днів зберігся давньоруський Успенський собор, збудований київським князем Всеволодом. Неподалік Тарасової гори розташоване Кам’яне поле – парк скульптур, який щороку поповнюється новими витворами українських майстрів. У місті працює музей декоративно-прикладного мистецтва. Це місто з багатою історією.

За О. Бєліковим (163 слова)

 

Острів Хортиця

Визначним місцем України є острів Хортиця – цитадель запорізького козацтва. Відвідувачів тут приваблює все: краса природи, і гучне бойове минуле, і цікаві експозиції місцевих історичних музеїв.

Хоча сліди козацького міста-фортеці не дійшли до наших днів, на його місці відтворений історико-культурний комплекс «Запорізька Січ», що дає уявлення про те, яким було козацьке поселення за часів його існування. Макет Січі розроблено за історичними документами та за участі вчених-істориків. Комплекс складається з дерев’яної фортеці з муром і дозорними вежами. Усередині фортеці розміщені курені, де козаки селилися за географічною ознакою: хто звідки родом. Крім того, на острові є великий Музей історії запорізького козацтва, експозиція якого охоплює історію Хортиці і в докозацькі часи. Поселення на острові існували ще за часів енеоліту і бронзового віку, про це свідчать знайдені археологами предмети побуту: знаряддя праці, рештки посуду та прикраси. Згодом на Хортиці поселилися скіфи, які залишили тут по собі кургани-могильники з кам’яними ідолами.

Охочі зануритися в козацьку атмосферу можуть відвідати кінний театр «Козацька залога» – фольклорно-етнографічний комплекс. Тут відтворюють звичаї козаків, і їхні військові маневри, і побут, і ремесла.

За О. Бєліковим (169 слів)

 

ДОСТОЙНИКИ

Date: 2016-05-17; view: 695; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию