Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Захист навколишнього середовища

У ДИПЛОМНИХ РОБОТАХ (ПРОЕКТАХ)

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

«ПСИХОЛОГІЯ», «АДМІНІСТРАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»,

«ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ»

ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

 

 

 

 

 

 
Харків 2010

 

Вступ

Мета методичних вказівок – визначити об'єм і основний зміст питань з охорони праці і навколишнього середовища в дипломних проектах (роботах) для студентів спеціальностей «Психологія», «Адміністративний менеджмент», «Педагогіка вищої школі»денної і заочної форми.

Розрахунково-пояснювальна записка дипломного проекту (роботи) містить розділ «Охорона праці і навколишнього середовища». При складанні розділу необхідно використовувати матеріали переддипломної практики.

Об’єм розділу в дипломних проектах (роботах) не повинен перевищувати 8 – 12 сторінок рукописного тексту. Якщо в інших розділах пояснювальної записки дипломного проекту (роботи), а також у графічній частинє відомості з питань охорони праці і навколишнього середовища, то на них мають бути зроблені посилання в даному розділі. Після закінчення розробки розділу консультант-викладач повинен поставити підпис на титульному аркуші пояснювальної записки. Без цього підпису дипломний проект (робота) до захисту не допускається. При захисті дипломного проекту (роботи) в доповіді мають бути питання охорони праці і навколишнього середовища, що відображують питання, які вирішувалися в роботі (проекті).

 

1. Зміст розділу «Охорона праці і навколишнього середовища»

Розділ повинен складатися з таких підрозділів:

1) Перелік нормативно-технічної документації (НТД).

2) Загальна характеристика виробничого приміщення.

3) Загальна характеристика трудового процесу.

4) Загальна характеристика виробничого обладнання.

5) Перелік небезпечних і шкідливих факторів при експлуатації проектованого об'єкта або на етапі реалізації технологічного процесу при виготовленні об'єкта.

6) Питання виробничої санітарії, безпеки технологічних процесів і обладнання

7) Пожежна безпека.

8) Питання захисту навколишнього середовища.

Залежно від конкретної теми дипломного проекту (роботи) співвідношення обсягів цих підрозділів може бути різним.

Зміст основних питань, що підлягають розгляду, розкрито нижче з відповідними методичними вказівками.

 

1.1 Загальні питання

1.1.1 Указати, для якого етапу реалізації об'єкта розробки розглядаються питання охорони праці й навколишнього середовища:

а) експеримент;

б) проектування;

в) виготовлення;

г) експлуатація.

Після визначення етапу розробки реалізації об'єкта необхідно уточнити використовуваний перелік нормативно-технічної документації, що регламентує безпеку проведення робіт. У випадку розробки етапу виготовлення проектованого об'єкта основним НТД потрібно використовувати ГОСТ 12.3.002-75 *ССБТ «Процессы производственные. Общие требования безопасности».

При розгляді основних вимог безпеки на етапі експлуатації проектованого об'єкта необхідно керуватися ГОСТ 12.2.003-74 *ССБТ «Оборудование производственное. Общие требования безопасности».

Для робіт розрахунково-дослідницького характеру, де немає схемно-конструктивних елементів, питання охорони праці розглядаються стосовно безпечних умов праці користувача ЕОМ, за допомогою якої студент виконує дипломний проект (роботу).

1.1.2 Навести перелік нормативно-технічної документації, що регламентує безпеку робіт на розглянутому етапі реалізації проектованого об'єкта.

1.1.3 Розглянути загальну характеристику виробничого приміщення. Дані занести в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Характеристика виробничого приміщення

Найменування показника Значення показника, од. вимір. Критерій (обґрунтування) вибору значення показника Позначення й найменування регламентуючо-го документу
1. Габаритні розміри приміщень, кількість робочих місць      
2. Умови мікроклімату      
3. Виробниче освітлення        
3.1. Вид природного освітлення      
3.2. Вид штучного, джерела світла      
4. Клас приміщення з небезпеки поразки эл. струмом      
5. Категорія приміщення з пожежної небезпеки      
6. Клас зони приміщень з пожежної небезпеки      

 

1.1.4 Проаналізувати характеристики трудового процесу, дані занести в табл. 1.2.

 

Таблиця 1.2 – Загальна характеристика трудового процесу

Найменування показника Значення показника, од. вимір. Регламентуючий документ
     
1. Перелік виконуваних робіт    
2. Перелік застосовуваного устаткування    
3. Умови зорової роботи      
  Продовження таблиці 1.2
     
4. Небезпечні шкідливі виробничі фактори (НШВФ)    
5. Режим роботи    
6. Клас умов праці з НШВФ важкості й напруженості трудового процесу    

 

1.1.5 Указати небезпечні й шкідливі виробничі фактори, джерела їх виникнення на розглянутому етапі реалізації проектованого об'єкта відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация» (табл. 1.3).

 

Таблиця 1.3 – Небезпечні й шкідливі виробничі фактори

Найменування фактора Джерело виникнення Нормовані параметри й значення Регламентуючий документ
         

 

2 ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ

2.1 Метеорологічні умови повинні бути обрані відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» з урахуванням категорії робіт з енерговитрат, загальної характеристики трудового процесу і занести у табл. 1.2.

Обрані значення параметрів метеорологічних умов, припустимих або оптимальних, необхідно зіставити з номінальними значеннями однотипних параметрів зовнішнього середовища, при яких згідно із завданням на проектування повинна бути забезпечена необхідна надійність і точність проектованого або експлуатованого об'єкту. Через те, що об'єкти проектування (виготовлення, експлуатації) і людина у більшості випадків перебувають у тих самих зовнішніх умовах, необхідно забезпечити узгодження параметрів цих умов для людини й об'єкта. Таким чином, обрані діапазони параметрів мікроклімату приміщення повинні задовольняти значенням кліматичних параметрів для об'єкта. Дані занести в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Припустимі (оптимальні) параметри мікроклімату

Категорія робіт з енерговитрат Період року Температура t, oС Відносна вологість φ, % Швидкість руху повітря υ, м/с
           

 

Слід дати коротку характеристику заходам, застосованим для забезпечення оптимальних (припустимих) параметрів мікроклімату:

а) вентиляція – за способом переміщення повітря, за місцем дії, за напрямком руху повітря;

б) опалення – за місцем дії, вид і параметри теплоносія, тип нагрівального приладу;

За завданням викладача-консультанта провести розрахунки потрібного повітрообміну для систем вентиляції або кондиціювання, який забезпечить нормативні значення параметрів повітряного середовища в робочій зоні приміщення.

Оскільки в повітрі робочої зони навчальних класів і офісних приміщень відсутні шкідливі речовини, токсичний пил, підвищений вміст тепла і вологи, то оптимальні параметри мікроклімату регулюються за допомогою припливно-витяжної вентиляції.

 

2.2 При викладі питання щодо виробничого освітлення слід показати спосіб забезпечення освітлення виробничого приміщення:

а) у світлий час доби – природне, сполучене;

б) у темний час доби – штучне;

в) указати вид природного освітлення – бічне (однобічне, двостороннє, верхнє);

г) указати вид штучного освітлення (загальне, місцеве, комбіноване).

Вибрати нормативні значення коефіцієнта природної освітленості КПО (е н, %) і мінімальної освітленості при штучному освітленні (Е mіn, лк) залежно від наступного:

а) точності виконуваних робіт;

б) мінімального розміру об'єкта розрізнення

в) характеристики фону;

г) контрасту об'єкта розрізнення із фоном;

д) розряду і підрозряду виконуваної зорової роботи (див. додаток А, Б).

Уточнити нормоване значення КПОн для певного світлового клімату (I, II, III, IV) і орієнтації (азимуту) світлових прорізів продуктивного приміщення щодо сторін світла за формулою (2.2)

 

еN = енmN, (2.2)

 

де ен – значення КПО з урахуванням характеру зорової роботи (дод. А);

mN – коефіцієнт світлового клімату, mN = 0,9;

N – номер групи забезпеченості природним світлом.

Дані занести в табл. 2.2.

 

Таблиця 2.2 – Норми освітленості виробничих приміщень

Харак-теристика зорової роботи Мінімальний розмір об’єкта розріз-нення, мм Роз-ряд, підроз-ряд зорової роботи Контраст об'єкта відмін-ність від фону Харак-терис-тика фону Штучне освітлення Природне освітлення
Вид освіт-лення Мінімальна освітле-ність Е, лк Вид освіт-лення , % , %
                     

Для створення світлового середовища виробничого приміщення за допомогою штучного освітлення необхідно:

а) указати тип світильників, їх основні характеристики (коефіцієнт запасу
і т.д.);

б) указати тип ламп, їх основні характеристики (коефіцієнт пульсації ламп і т.д.);

в) зробити розрахунок загального рівномірного штучного освітлення за методом коефіцієнта використання світлового потоку;

в) виконати креслення, на якому вказати розташування світильників виробничого приміщення залежно від площі приміщення.

Світловий потік розраховується за формулою:

 

, (2.3)

 

де E min – нормована мінімальна освітленість, лк;

k –коефіцієнт запасу;

S – освітлювана площа, м2;

z – коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення);

N – число світильників;

n – число ламп у світильнику;

η – коефіцієнт використання світлового потоку в долях одиниці.

Коефіцієнт запасу k враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп у процесі експлуатації. Значення коефіцієнту запасу
k = 1,2 [8].

Коефіцієнт мінімальної освітленості z характеризує нерівномірність освітлення. Для люмінесцентних ламп z = 1,1 [8].

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку ή знаходять індекс приміщення і й передбачувані коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення: стелі ρп, стін ρс, підлоги ρр (для світлих адміністративно-конторських приміщень: ρп = 70 %,
ρс = 50 %, ρр = 30 %), вибирають тип світильника.

Для освітлення навчальних приміщень застосовують люмінесцентні лампи як з гігієнічної так і з економічної точок зору. Для зниження пульсації люмінесцентних ламп до оптимальних величин слід використовувати дволампові світильники з лампами типу ЛБ, ЛТБ, ЛХБ, ЛТПЦ, ЛН.

Індекс приміщення визначається за такою формулою:

, (2.4)

де А, В, h – довжина, ширина й розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м:

 

(2.5)

 

де Н – геометрична висота приміщення;

h зв – звис світильника. Звичайно h зв = 0,2….0,8 м;

h p– висота робочої поверхні, h p = 0,8….1,0 м.

На основі отриманого значення і коефіцієнт використання світлового потоку η = 49 % [8].

 

2.3 Аналізуючи рівні шуму, ультра- та інфразвуку необхідно:

а) установити джерела виникнення;

б) визначити припустимі значення нормованих параметрів;

в) указати технічні розв'язки, що забезпечують нормовані значення параметрів (табл. 2.3).

 

Таблиця 2.3 – Припустимі рівні шуму у виробничому приміщенні

Вид трудової діяльності Рівні звукового тиску, дБ, в активних смугах із середньо- геометричними частотами, Гц Еквівалентні рівні звуку, дБа Організаційно- технічні заходи захисту
                         
                       

 

2.4. З урахуванням теми дипломного проекту (роботи) необхідно вказати типи енергетичних випромінювань, установивши джерела виникнення. Визначивши припустимі рівні випромінювань, указати заходи, що забезпечують значення цих параметрів не вище припустимих
(табл. 2.4).

 

Таблиця 2.4 – Рівні іонізації повітря приміщень

  Рівні Кількість іонів у 1 см3 повітря Організаційно-технічні заходи захисту
n+ n-  
Мінімальні значення    
Оптимальні значення    
Максимально-припустимі значення    

 

У кабінетах та аудиторіях навчальних закладів, де застосовуються персональні комп’ютери, рівень іонізованості повітря на відстані 0,3 м від працюючого екрана відеомонітора не повинен бути нижче 200 і більше 5000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків (окремо), куб. см повітря [21].

3. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

Оскільки джерелами живлення ЕОМ є електричний струм, то основну увагу при аналізі потенційних небезпек і розробці відповідних захисних заходів необхідно приділити питанням електробезпеки. Заходи електробезпеки слід розглядати в повному обсязі:

· конструктивні;

· схемно-конструктивні;

· експлуатаційні.

3.1 Конструктивні заходи електробезпеки повинні запобігати можливості дотику людини до струмоведучих частин, а ступінь захисту повинен бути обраний відповідно до вимог ГОСТ 14254-69, ГОСТ 14255-69, ПУЭ-87.

3.2 Слід указати клас використовуваного (виготовленого, проектованого) обладнання за способом захисту від поразки електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75. При виборі класів захисту 01 або 1 вжитий захід захисту повинен бути зазначений.

3.2.1 Необхідність застосування та вибір виду схемно-конструктивних заходів електробезпечності повинен бути обґрунтований залежно від призначення об'єкта, роду струму, напруги, частоти, режиму нейтралі живильної мережі, класу виробничого приміщення за ступенем небезпеки поразки електричним струмом.

3.3 Розгляд питання електробезпечності необхідно завершити коротким викладом основних правил її забезпечення, які є в інструкції для експлуатації розглянутого обладнання.

3.5 Крім небезпеки поразки електричним струмом, використане обладнання може створювати механічну, теплову небезпеку. У цьому випадку слід їх проаналізувати, указати відповідні заходи запобігання виробничого травматизму (огородження й блокування небезпечних зон, застосування знаків безпеки і сигнальних ламп, гальмівних обладнань, теплоізоляційних екранів).

Якщо буде потреба, повинні бути передбачені та обрані засоби захисту працюючих.

 

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

4.1 При розробці даного підрозділу необхідно визначити пожежо- і вибухонебезпечність процесу експлуатації об'єкта використання і встановити можливі причини виникнення пожежі або вибуху.

4.2 З урахуванням рекомендацій ГОСТ 12.1.004-91 слід установити й коротко охарактеризувати заходи системи запобігання пожежі і системи пожежного захисту.

4.2.1 Реалізація вимог до системи запобігання пожежі досягається застосуванням обладнання відповідного класу пожежо- і вибухонебезпечності приміщення, обладненням молнієзахисту будинків і споруджень.

4.3 При розробці пожежного захисту виробничого приміщення необхідно указати тип, кількість і розміщення використовуваних первинних засобів пожежегасіння.

 

 

ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

За вказівкою викладача-консультанта з урахуванням теми дипломного проекту (роботи) навести характеристику можливих джерел забруднення навколишнього середовища в процесі експлуатації (проектування) об'єкта проектування:

а) характер і ступінь забруднення стічних вод;

б) характер промислових викидів в атмосферу;

в) характер утилізації промислових відходів.

Дати коротку характеристику методів і засобів контролю над станом навколишнього середовища (води, повітря, ґрунту)

 


 

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

Нормоване значення КПО при природному освітлені та освітленість на робочих поверхнях при штучному освітленні для виробничих приміщень

 

Харак-терис-тика зорової роботи Найменший об'єкт розрізнення, мм Розряд зорової роботи Підрозряд зорової роботи Контраст об’єкта відмінності від фону Характе-ристика фону Освітле-ність Е, при штучному освітленні, лк КПО е при природному освітленні, %
Комбінованому Загальному Верхньому або верх-бічне Бічному
В зоні зі стійким сніговим покровом На решті території
Високої точності Більш 0,3 до 0,5 ІІІ а б б в в в г г г малий малий середній малий середній великий середній великий великий темний середній темний світлий середній темний світлий світлий середній       1,6  
Середньої точності Більш 0,5 до 1 IV а б б в в в г г г малий малий середній малий середній великий середній великий великий темний середній темний світлий середній темний світлий світлий середній       1,2 1,5
Малої точності Більш 1,0 до 5 V а б б в в в г г г малий малий середній малий середній великий середній великий великий темний середній темний світлий середній темний світлий світлий середній - - - - - -     0,8  

 


ДОДАТОК 2

Вибір типу світильників і джерел світла

 

Світильники, призначені для загального освітлення (за умовами їх експлуатації): Тип світильника Тип ламп
Вибухонебезпечних приміщень класів 0, 1, 20, 21, Пожежонебезпечних зон класів П -1 і П - II Н4Т4Л НСП - 23 РСП02В ЛБ-80,ЛБ-65 Г- 215 -225 -200 ДРЛ 80, ДРЛ 125
Вибухонебезпечних зон, де застосовується електрообладнання (в приміщеннях і зовнішніх установках нафтової, нафтохімічній і ін. галузях промисловості) РСП1 1Вех ГСП1 1Вех ЖСП1 1Вех ДРЛ 125, ДРЛ 250
Промислових і сільськогосподарських приміщень із важкими умовами навколишнього середовища, а також громадських приміщень ЛСПО 1В ЛБ-40, ЛТБ - 65, ЛХБ-40
Промислових приміщень вибухонебезпечних зон класів 20, 21 і пожежонебезпечних зон класів П -І і П-ІІ ЖСПО 2В ЖСПО 6В ДнаТ 70 ДнаТ 100
Промислових приміщень із агресивним середовищем ЖСПО 4В ГСПО 4В РСПО 4В ДнаТ ДРИ ДРЛ
Запорошених і вологих промислових приміщень НСП 20, РСП 20, ЖСП20 ДРЛ 400 ДРЛ 700 ДнаТ 250
Високих виробничих приміщень вибухонебезпечних зон класів 1, 21 і пожежонебезпечних зон класів П -І і П -II НСП 22 Г-215-225-500
Промислових приміщень із нормальними і важкими умовами праці РВП-14В, ГВП-14В, ЖВП-14В ДРН250

 

ДОДАТОК 3

Граничні рівні звукового тиску та звуку

Види трудової діяльності, приміщення, робочі місця Рівні звукового тиску дБ в октавних смугах зі середнє геометричними частотами, Гц Рівні звуку та еквіваленти і рівні звуку, дБА
  31,5                    
Крайні частоти в октавних смугах, Гц 22 45   90 180 180 360 360 720 720 1440 1440 2880 2880 5760 5760 11520 22-11520
Види трудової діяльності                    
1. Творча діяльність, конструювання, програмування, викладання і навчання, лікарська діяльність і т. п.                    
2.Адміністративно-управлінська діяльність, вимірювальні і аналітичні роботи в лабораторіях, конструкторських приміщеннях                    
3. Робота, яка потребує постійного слухового контролю, робота оператора, диспетчера                    
4. Робота, яка потребує зосередженості, в кабінетах спостереження і дистанційного управління, лабораторіях із шумним обладнанням                    

ДОДАТОК 4

Гранично допустимі рівні вібрації що створюються ПЕОМ на робочому місці, дБ

  Нормований параметр   Середньо геометричні частоти октавних смуг, Гц Коректовані та еквівалентні коректовані рівні, в дБ
        31,5  
Віброшвидкість              
Віброприскорення              

 

ДОДАТОК 5

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі з ЕОМ

Рівні Кількість іонів в 1 см3 повітря
n+ n-
Максимально необхідні    
Оптимальні 1500-3000 3000-5000
Допустимі    

ДОДАТОК 6

Класи виробничих приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом

№ п/п Позначення класів виробничих приміщень Характеристика приміщень за ступенем небезпеки ураження електрострумом
1. Приміщення без підвищеної небезпеки Характеризуються відсутністю умов, що створюють підвищену або особливу небезпеку.
2. Приміщення із підвищеною небезпекою Характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку: а) вологості (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 %) або струмопровідного пилу; б) струмопровідної полови (металеві, земляні, залізобетонні, цегляні і ін.) в) високої температури (вище + 35 оС; г) можливості одночасного дотику людини до таких поверхонь, що мають з'єднання із землею та металоконструкціями будівель з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання – з іншого
3. Особливо небезпечні приміщення Характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку: а) особливої вологості (відносна вологість повітря близька до 100 %: стеля, стіни, підлога і предмети в приміщенні покриті вологою); б) хімічно активного або органічного середовища (руйнуюча ізоляція і струмопровідні частини електрообладнання); в) одночасно двох або більш умов підвищеної небезпеки (п. 2). Території розміщення зовнішніх електроустановок з небезпеки ураження людей електричним струмом прирівнюються до особливо небезпечних приміщень

 

 

ДОДАТОК 7

Категорії приміщень з вибухопожежної і пожежної небезпеки

 

№ п/п Категорія приміщення Характеристика приміщень з вибухопожежної і пожежній небезпеки
1. Вибухо-пожежна небезпечна категорія А Приміщення, пов'язані з застосуванням горючих газів, легкозаймистих рідин з температурою спалаху не більше 28 °С, в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при займанні яких в приміщенні розвивається надлишковий тиск вибуху, який перевищує 5 кПа. Приміщення, в яких застосовуються речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
2. Вибухо-пожежна небезпечна категорія Б Приміщення, в яких є горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини із температурою спалаху більше 28 °С, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при займанні яких в приміщенні розвивається надлишковий тиск вибуху, що перевищує 5 кПа.
3. Пожежо-небезпечна категорія В Приміщення, в яких є пальні і важкогорючі рідини, тверді горючі і важкогорючі речовини і матеріали (у тому числі пил і волокна), речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою лише горіти, при умові, що приміщення, в яких вони є в наявності не відносяться до категорій А і Б.
4. Пожежо-небезпечна категорія Г Приміщення, в яких є негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум'я; горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізували як паливо.
5. Категорія Д Приміщення, в яких є негорючі речовини і матеріали в холодному стані

 

ДОДАТОК 8

 

Класифікація вибухонебезпечних зон

  Вибухонебезпечна зона класу Характеристика класу вибухонебезпечної зони
Газо-пароповітряне середовище Вибухонебезпечна зона класу 0 Простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вибухонебезпечна зона класу 0 згідно з вимогами даного розділу може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання
Вибухонебезпечна зона класу 1 Простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної праці. Нормальна робота - ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів.
Вибухонебезпечна зона класу 2 Простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) не повинні розглядатися під час проектування електроустановок. Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газо-пароповітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості.
Пило-повітряне середовище     Вибухонебезпечна зона класу 20 Простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно це має місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.
Вибухонебезпечна зона класу 21 Простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації. Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пилоповітряної суміші.
Вибухонебезпечна зона класу 22 Простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з'являтися не часто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії. Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення.

 

 

ДОДАТОК 9

 

Класифікація пожежонебезпечних зон

Класифікація   Характеристика класифікації пожежонебезпечних зон
Пожежонебезпечна зона класу П-І Простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина, яка має температуру спалаху більше + 61 °С.
Пожежонебезпечна зона класу П-П Простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна.
Пожежонебезпечна зона класу П-Па Простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали.
Пожежонебезпечна зона класу П-Ш Простір поза приміщенням, в якому знаходиться горюча рідина, яка має температуру спалахнення понад + 61 °С або тверді горючі речовини.

 

ДОДАТОК 10

Найпоширеніші марки вогнегасників і сфери їх застосування

 

№ п/п Вогнегасники Застосування
1. Порошкові: ВП-14, ВП-9ММ Для гасіння пожеж твердих горючих матеріалів, легкозаймистих і горючих рідин.
2. Водопінні: ВВП-5, ВВП-10 Для гасіння загорянь різних речовин і матеріалів, за винятком лужних металів і речовин, горіння яких відбувається без доступу кисню, а також електроустановок, що знаходяться під напругою.
3. Вуглекислотні: ВВК-2, ВВК-5, ВВК-8 Для гасіння загорянь в приміщеннях з електрообладнанням, а також там, де вода може викликати псування майна.
4. Водопровідні аерозольні: ВВПА-1, ВВПА-3 Вуглекислотно - брометилові: ВВКБ-3, ВВКБ-7 Для гасіння загорянь легкозаймистих рідин, твердих речовин, електроустановок, що знаходяться під напругою й інших матеріалів (крім лужних металів і кисневмісних речовин).
5. Порошкові: ВП-1, ВП-6, ВП-10 Для гасіння загорянь легкозаймистих і горючих рідин, лужноземельних металів, електроустановок, що знаходяться під напругою
6. Порошкові: ВП-14, ВП-9ММ Для гасіння пожеж твердих горючих матеріалів, легкозаймистих і горючих рідин.

 

<== предыдущая | следующая ==>
Новая битва за Сталинград | Із скількох рівнів складається бюджетна система України?

Date: 2016-05-15; view: 746; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...


mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию