Лікарські форми, де найчастіше використовуються стандартні рідини

Стандартні фармакопейні розчини (рідини) - це водні розчини деяких лікарських речовин (кислот, лугів, солей та інш.) в строго визначеній концентрації, вказаній у відповідних статтях фармакопеї. Ці рідини готують переважно на фармацевтичних заводах. Аптеки одержують їх в готовому вигляді.В рецептах можуть виписуватися стандартні рідини і розчини іншої концентрації. Стандартні рідини легко змішуються з водою, тому приготування розчинів іншої концентрації не представляє труднощів і фактично зводиться до розбавлення стандартних рідин. Але розрахунки по розбавленню мають свої особливості. Вони проводяться у відповідності із вказівкою ДФУ, поясненням ФК при МОЗ, а також положеннями «Інструкції по виготовленню рідких ліків масо-об’ємним способом». Для зручності засвоєння матеріалу доцільно стандартні розчини розділити на 3 групи: І група включає два розчини кислоти хлористоводневої: - розведену - концентровану ІІ група - розчин кислоти оцтової - розчин аміаку ІІІ група – речовини, що мають дві назви: - рідина Бурова (розчин алюмінію ацетату основного) - рідина калію ацетату (розчин калію ацетату) - пергідроль (розчин пероксиду водню) - формальдегід (розчин формаліну) 2.5 Введення стандартних рідин в різні лікарські форми.

Розчини кислоти хлористоводневої необхідні в основному для внутрішнього застосування у формі крапель і мікстур при недостатній кислотності шлункового соку. У зв’язку з тим, що їх виписують як дорослим, так і дітям, способи виписування і концентрація кислоти хлористоводневої можуть бути різними. Тому розрахунки пов’язані з виготовленням цих розчинів вимагають особливої уваги. У відповідності із вказівкою ДФУ у всіх випадках, коли виписана кислота хлористоводнева без вказівки концентрації, відпускають Acidum hydrochloricum dilutum 8.2-8.4%.
Acidum hydrochloricum 24.8-25.2% застосовується лише для зовнішніх цілей, у випадку прописування рідини Дем’яновича, яка складається з 2 розчинів
№1 Solulio Natrii thiosulfatis 60% 100 ml
№2 Solulio Acidi hydrochlorici 6% 100 ml
Ці розчини призначені для лікування хворих на коросту за методом Дем’яновича. основаному на здатності натрію тіосульфату розкладатися в кислому середовищі з утворенням елементарної сірки і оксиду сірки (IV), що володіють протипаразитарною дією.
Для виготовлення розчину №2 потрібно взяти 94 мл води і 6 мл кислоти хлористоводневої концентрації 24.8 - 25.2%. Цей розчин можна приготувати і з кислоти хлористоводневої розведеної, але тоді її треба взяти в 3 рази більше, саме 18 мл, а води - 82 мл.
Виготовлення розчинів аміаку і кислоти оцтової. На відміну від кислоти хлористоводневої, розрахунки розчинів аміаку і кислоти оцтової завжди однозначні. Незалежно від способу застосування, при виготовленні розчинів стандартних рідин в розрахунках завжди виходять з фактичного вмісту в них діючих речовин. Розрахунок ведуть за формулою розведення:
X=Y. B/A
х - об'єм стандартної рідннн, мл
у - об'єм розчину, що готується, мл
A – фактична концентрація стандартної рідини, %
В – необхідна концентрація розчину, %.
Rp.: Solutionis Ammonii caustici 1 % 300 ml
D.S. Для обробки рук.
У підставку відміряють 270 мл води дистильованої, потім 30 мл 10%-го розчину аміаку, проціджують через ватний тампон у флакон для відпуску і оформляють.
Виготовлення розчинів стандартних рідин, що мають дві назви. Ця група рідин сама чисельна, причому майже всі рідини, за виключенням калію ацетату, призначені виключно для зовнішнього застосування у вигляді примочок, полоскань, змазувань, спринцювань. Оскільки ці рідини мають дві назви, то і в рецептах виписуються двояко. Залежно від цього і підхід до розрахунків повинен бути різним.
Якщо розчини виписані під умовною назвою (рідина Бурова, рідина калію ацетату, пергідроль, формалін), то при розрахунках стандартні рідини приймають за одиницю (100%)
Rp: Solutionis Liquoris Burovi 10% - 200 ml
D. S. Примочка для рук.
В підставку відміряють 180 мл води дистильованої, 20 мл рідини Бурова, проціджують через ватний тампон у флакон і оформляють.
У випадку, коли розчини виписані під хімічною назвою, то при розрахунках виходять з фактичного вмісту діючих речовин в стандартних рідинах. Розрахунок ведуть за формулою розведення.