Особливості виготовлення розчинів кислоти хлоридної

Як було сказано вище, у ДФ Х видання приведені 2 статті –на кислоту хлористоводневу, що містить 24,8-25,2% хлористого водню (в середньому 25%) і кислоту хлористоводневу, що містить 8,2-8,4% хлористого водню (в середньому 8,3%), що готують розведенням концентрованої 25% кислоти в 3 рази.Відповідно до вказівки ДФ і наказу №197, якщо в рецепті для внутрішнього застосування прописаний розчин кислоти хлористоводневої будь-якої концентрації чи без вказівки концентрації, то в розрахунках завжди виходять з кислоти хлористоводородневої розведеної (8,3%), приймаючи її за одиницю (чи за 100%).

Наприклад:

Rp: Solutіonіs Acіdі hydrochlorісі 2%150ml

Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день.

Об’єм препарату дорівнює 150мл. У флакон для відпуску відмірюють 147мл води і 3мл розведеної кислоти хлористоводневої (8,3%).

Рецепт може бути прописаний і в такий спосіб:

Rp: Acіdі hydrochlorісі 3ml

Aquae purіfіcatae 150ml

Mіsce. Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день під час їжі.

Об’єм мікстури 153мл. У флакон для відпуску відмірюють 150мл очищеної води і 3мл кислоти хлористоводневої розведеної.

Однак, при такому способі приготування мікстур можливі помилки у відмірюванні сильнодіючої речовини (кислоти хлористоводневої) через малі об’єми.Для забезпечення більш точного відмірювання в аптеках з розведеної 8,3% кислоти готують її розчин у розведенні 1:10.

Такої більше розведеної кислоти беруть у 10 разів більше, чим прописано в рецепті. По даному прописі необхідно взяти 120мл води і 30мл розчину кислоти хлористоводневої (1:10).

Для чого ж використовується кислота хлористоводнева з вмістом хлористого водню 25%?

Її застосовують тільки для зовнішніх цілей, зокрема для приготування рідини Дем'яновича, що складається з 2 –х розчинів. Ці розчини призначені для лікування корости по методу М.П.Дем'яновича, заснованому на здатності натрію тіосульфату розпадатися в кислому середовищі, виділяючи сірку і діоксиду сірки, що володіють протипаразитарною дією.

Розчин №1.

Rp: Solutіonіs Natrіі thіosulfatіs 60%100ml

Da. Sіgna. Зовнішнє.

Розчин №2.

Rp: Acіdі hydrochlorісі 6ml

Aquae purіfіcatae ad 100ml

Mіsce. Da. Sіgna. Зовнішнє.

Приготування розчину натрію тіосульфату (розчин №1) теж має свою особливість (наказ №197). Якщо готувати розчин по прописі масооб’ємним методом, розчиняючи 60,0 речовини і доводячи водою об’єм до 100мл (чи 60,0 речовини і води 69мл, тому що 0,5160=30,6мл; 100мл-30,6мл=69мл), то концентрація його буде усього лише 46,37%. Таким способом готувати даний розчин категорично забороняється. Поясненням невідповідності об’єму і концентрації служить те, що пропис цього розчину авторський і розчин раніше готувався по масі (60,0речовини+40,0води=100,0). Однак об’єм цього розчину буде дорівнювати тільки 73,5мл.

Для приготування 100мл розчину варто взяти натрію тіосульфату 81,63:

60,0-73,5мл

Х-100мл

60*100

Х=––––––––––– =81,63

73,5

У мірному посуді в частині води розчиняють 81,63г натрію тіосульфату й об’єм розчину доводять до 100мл. При відсутності мірного посуду об’єм води розраховують, використовуючи КЗО для натрію тіосульфату:

0,51*81,63=41,6мл; 100мл-42мл=58мл.

У 58мл води розчиняють 81,63 г натрію тіосульфату, розчин проціджують у флакон для відпуску.

Для приготування розчину №2 можна використовувати кислоту хлористоводневу 25% (концентровану), приймаючи її за одиницю (100%). Однак, з огляду на небезпеку роботи з нею, рекомендується використовувати кислоту хлористоводневу розведену 8,3%, взявши її відповідно в 3 рази більше.

В флакон для відпуску відмірюють 94мл очищеної води і 6мл кислоти хлористоводневої, що містить хлористого водню 25% чи 82мл очищеної води і 18 млкислоти хлористоводневої розведеної (8,3%). 2.3.2 Виготовлення розчинів аміаку і кислоти ацетатної. На відміну від кислоти хлористоводневої, розрахунки розчинів аміаку і кислоти оцтової завжди однозначні. Незалежно від способу застосування, при виготовленні розчинів стандартних рідин в розрахунках завжди виходять з фактичного вмісту в них діючих речовин. Розрахунок ведуть за формулою розведення:

X=Y ^. B/A

х - об'єм стандартної рідннн, мл

у - об'єм розчину, що готується, мл

A – фактична концентрація стандартної рідини, %

В – необхіднаконцентрація розчину, %.
Rp.: Solutionis Ammonii caustici 1 % 300 ml
D.S. Для обробки рук.
У підставку відміряють 270 мл води дистильованої, потім 30 мл 10%-го розчину аміаку, проціджують через ватний тампон у флакон для відпуску і оформляють.

2.3.3 Готування розчинів стандартних фармакопейних рідин, що мають дві назви. Застосування розрахунків. Цягрупа рідин сама чисельна, причому майже всі рідини, за виключенням калію ацетату, призначені виключно для зовнішнього застосування у вигляді примочок, полоскань, змазувань, спринцювань. Оскільки ці рідини мають дві назви, то і в рецептах виписуються двояко. Залежно від цього і підхід до розрахунків повинен бути різним.
Якщо розчини виписані під умовною назвою (рідина Бурова, рідина калію ацетату, пергідроль, формалін), то при розрахунках стандартні рідини приймають за одиницю (100%)
R p: Solutionis Liquoris Burovi 10% - 200 ml
D. S. Примочка для рук.
В підставку відміряють 180 мл води дистильованої, 20 мл рідини Бурова, проціджують через ватний тампон у флакон і оформляють.
У випадку, коли розчини виписані під хімічною назвою, то при розрахунках виходять з фактичного вмісту діючих речовин в стандартних рідинах. Розрахунок ведуть за формулою розведення.
Rp .: Solutionis Hydrogenii peroxydi 10% 200 ml
D.S. Для змащування ясен.
Прописаний розчин готують лише з пергідролю 30% концентрації. В підставку відмірюють 133,4 мл води дистильованої, потім 66.6 мл пергідролю, проціджують у флакон для відпуску і оформляють.
Якщо в рецепті прописаний Solutio Hydrogenii peroxydi без вказівки концентрації, то у відповідності з ДФУ, потрібно відпустити Hydrogenii peroxydi diluta 3%. При розведенні стандартних рідин 1 групи звертають увагу на назву виписаного препарату: якщо зазначена хімічна назва, то при розрахунках виходять з фактичного вмісту речовин, приведеного у фармакопеї, і розрахунок ведуть по формулі розведення (чи по пропорції):

А*b

Х = ––––––; де:

с

Х – кількість стандартної рідини по рецепті;

а – необхідна концентрація розчину по рецепті;

b – кількість прописаного розчину;

с–концентрація вихідної (стандартної) рідини. - якщо в прописі зазначена умовна назва препарату, то при розрахунках концентрацію стандартної рідини приймають за 100%.. Приготування розчинів перекису водню(пергідроль) У ДФ приведені 2 препарати: - розчин перекису водню розведений, який містить 2,7-3,3% (в середньому 3%) перекисі водню; - розчин перекису водню концентрований чи пергідроль, що містить 27,5-31.5% перекису водню (в середньому 30%). Якщо в рецепті прописаний розчин перекису водню без вказівки концентрації, то варто відпускати розчин перекису водню розведений, тобто 3%, у необхідній кількості. При приготуванні внутрішньоаптечної заготівлі розчину перекису водню 3% необхідно додавати стабілізатор натрію бензоат в кількості 0,05%.Якщо в рецепті прописаний розчин перекису водню іншої концентрації, то його готують розведенням водою пергідролю чи розчину перекису водню, виходячи з фактичного вмісту перекису водню у вихідному препараті.

Rp: Solutіonіs Hydrogenіі peroxydі 2% 100ml

Da. Sіgna. Для промивання ран.

У даному випадку розчин, прописаний під хімічною назвою, можна приготувати з 3% чи 30% розчину перекису водню, але з урахуванням фактичного вмісту перекису водню у вихідному препараті. Розрахунок ведуть по пропорції:

100мл -3,0 перекису водню

Х - 2,0

100*2

Х=–––––– =66,6мл

чи по формулі:

а*b 2*100

Х=–––––– =–––––– =66,6мл.

C 3

Об’єм препарату дорівнює 100мл, тому у флакон для відпуску відмірюють 33,4мл води і 66,6мл фармакопейного 3% розчину перекису водню.

Rp: Solutіonіs Hydrogenіі peroxydі 6%50ml

Da. Sіgna. Для промивання ясен.

У даному випадку розчин готують з концентрованого розчину перекису водню (пергідролю) також з урахуванням фактичного вмісту перекису водню. Розрахунок можна зробити по формулі:

6*50

Х=–––––– =10мл

чи по пропорції:

30,0-100мл

3,0-Х

Х=–––––– =10мл

В флакон для відпуску відмірюють 40мл очищеної води і 10мл пергідролю.Розчини перекису водню світлочутливі, тому відпускаються у флаконах жовтогарячого чи скла з етикеткою "Зберігати в темному місці".

Якщо в рецепті прописаний розчин пергідролю, тобто під умовною назвою, то останній приймають за одиницю (100%).

Rp: Perhydrolі 5,0

Aquae purіfіcatae 15ml

Mіsce. Da. Sіgna. Зовнішнє.

Об’єм препарату дорівнює 20мл. У флакон для відпуску відмірюють 15мл очищеної води і відважують 5,0 пергідролю (наказ МОЗ України №197).