Тема 9. Українська Радянська Соціалістична Республіка: державний лад та законодавство (1945-1991)

Україна після Другої світової війни. Діяльність репресивного апарату в умовах дальшого посилення культу особи Сталіна. Реорганізація Раднаркомів в Раду Міністрів УРСР. Розвиток права в останній період сталінізму. Прихід до влади М.С. Хрущова. Курс на відродження демократичних принципів організації суспільного і державного ладу, правової системи в період десталінізації (середина 50-х середина 60-х рр.). Демократизація центральних та місцевих органів державної влади і управління. Ліквідація репресивних органів тоталітарного режиму. Реабілітація жертв сталінізму. Зміни в діяльності рад. Правове оформлення включення Криму до складу УРСР у 1954 році.

Кодифікація українського радянського законодавства у 1960–1970 рр. Перебудова судової системи, посилення прокурорського нагляду. Судова система УРСР. Державний арбітраж. Органи внутрішніх справ. Законодавство про міліцію. Адвокатура. Нотаріат.

Поступове згортання лібералізації з середини 60-х років. Повернення до командно-директивних методів управління народним господарством. Конституція СРСР 1977 р. і зміни в державно-правовому статусі союзних республік. Конституційні основи участі республік в керівництві союзною державою. Конституція УРСР 1978 року, її характерні риси.

Державне будівництво УРСР. Спроби удосконалення державного апарату. Президія Верховної Ради. Рада Міністрів УРСР. Державні комітети, міністерства та відомства. Місцеві органи державної влади та управління, їхні виконавчі і розпорядчі органи.

Подальша кодифікація права. Кодекс УРСР про адміністративні правопорушення 1984 р. Конституційне закріплення керівної ролі КПРС. Вищі органи державної влади та управління. Прокуратура УРСР. Зрощення державного та партійного апаратів.

Початок політичних реформ в УРСР періоду перебудови. Поява альтернативних КПРС політичних партій. Народний рух України. Закон “ Про вибори” 1989 р. Закон “ Про мови в УРСР” 1989 р. Вибори до Верховної Ради та місцевих рад 1990 р. “Декларація про держаний суверенітет” УРСР від 16 липня 1990 р. Трансформація Ради Міністрів УРСР у Кабінет Міністрів. Введення посади Президента УРСР. Відновлення Кримської АРСР. Зміни у праві. Політична криза у серпні 1991 року. Державний комітет з надзвичайного стану у Москві та Україна. Початок розпаду СРСР у серпні-вересні 1991 року як геополітичне явище.

Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.

Ключові слова: адміністративне право, аліменти, амністія, Верховна Рада УРСР, виконком, особиста власність, власність громадських організацій, конституційна реформа, президент, прем’єр-міністр, профспілки, Рада Міністрів УРСР, ради депутатів трудящих, ради народних депутатів, трудовий договір.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у студентів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного, цивільного, кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у студентів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у студентів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у студентів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у студентів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу, скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює студентам почуття патріотизму, без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.