Тема 4. Форма держави. Кафедразагальноправових дисциплін

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедразагальноправових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

полковник міліції

С.І. Мінченко

_______________ 2015

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

спеціальність 081 Право

для студентів 1 курсу юридичного факультету

Дніпропетровськ – 2015

Робоча програма навчальної дисципліни «Теорія держави і права» для студентів 1 курсу юридичного факультету, спеціальності 081 Право / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2015. – 115 с.

РОЗРОБНИКИ:

Наливайко Л. Р., завідувач кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор

Розглянуто на засіданні кафедри загальноправових дисциплін

05 червня 2015 року, протокол № 24

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

___ ______ 2015 р., протокол №

Завідувач кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету ДДУВС

_________________________ (Л.Р. Наливайко)

(підпис) (ініціали та прізвище)

«___» ____ 2015 року

© Наливайко Л.Р., 2015 рік

© ДДУВС, 2015 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/1

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни «Теорія держави і права» є надання студентам систематизованого матеріалу в сфері державно-правових явищ.

навчальна – полягає у наданні допомоги майбутнім юристам у розумінні державно-правових явищ як особливостей становлення державно-правової організації в Україні, особливостей регулювання суспільних віносин тощо;

розвиваюча – готувати наукові доповіді та реферати з тем, зазначених в програмі курсу, складати схеми з будь-якої теми курсу “Теорія держави і права”, складати процесуальні документи;

виховна – у сприянні вихованню поваги до найважливіших державно-правових інститутів, державно-правової організації суспільства, отримання уявлень про основні категорії, що відображають особливі властивості держави і права тощо, а також у створенні передумов для формування правової культури майбутніх фахівців-правників.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Теорія держави і права» є процес усвідомлення студентами комплексу загальних базових знань про державно-правові явища, державно-правову організацію суспільства; отримання уявлень про основні категорії, що відображають особливі властивості держави і права; з’ясування закономірностей становлення та розвитку загальнотеоретичної юридичної науки та значення загальнотеоретичних знань для наступної практичної діяльності тощо.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент (слухач) повинен

знати:

1) на понятійному рівні:

– поняття теорії держави та права;

– функції юридичної науки, її завдання на сучасному етапі;

– предмет загальної теорії держави і права;

– методи (методологію) пізнання держави і права;

– місце теорії держави і права в системі суспільних та юридичних наук;

– поняття та ознаки держави;

– наукові погляди щодо сутності держави;

– особливості становлення державно-правової організації в Україні;

– поняття типу держави, фактори, які його визначають;

– поняття та структуру форми держави тощо;

– поняття та сутність права;

– функції та принципи права;

– поняття та види джерел (форм) права;

– поняття, ознаки та структурні елементи системи права;

– функції та принципи правотворчості;

– поняття, сутність та призначення систематизації нормативно-правових актів;

– значення тлумачення в правотворчій та правозастосувальній діяльності;

– поняття, ознаки та види правової поведінки;

– особливості та предмет регулювання суспільних віносин;

– принципи та гарантії законності;

– типи (сім’ї) правових систем світу тощо.

2) на фундаментальному рівні:

– особливості дисципліни, її основні поняття;

– наукові погляди щодо сутності держави;

– механізм та апарат держави;

– громадянське суспільство, політична система суспільства і держава;

– демократична, соціальна, правова держава;

– правотворчість;

– систематизація нормативно-правових актів;

– основи територіальної організації України тощо.

3) на практично-творчому рівні:

– готувати наукові доповіді та реферати з тем, зазначених в програмі курсу;

– складати схеми з будь-якої теми курсу “Теорія держави і права”;

– складати процесуальні документи.

– вміти:

1) на репродуктивному рівні:

– працювати як з нормативними актами внутрішнього законодавства так і з міжнародними актами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та іншими міжнародними актами, а також тлумачити їх відповідно до конкретних обставин.

2) на алгоритмічному рівні:

– формувати власну точку зору щодо успішного впровадження таких цінностей як повага до прав людини та громадянина, демократична, соціальна, правова держава тощо.

3) на евристичному рівні:

– на рівні відтворення правильно оцінювати сутність та зміст конкретних державно-правових явищ (ситуацій), орієнтуватися в чинному законодавстві, в тому числі на рівні актів Конституційного Суду України та відповідних підзаконних нормативно-правових документів, вивчати необхідні нормативно-правові акти.

4) на творчому рівні:

– використовувати свої внутрішні якості у підвищенні ефективності професійної діяльності, досліджувати державно-правові явища, формувати наукові пошуки тощо.

Форма держави.

Тема 1. Теорія держави і права як наука та навчальна дисципліна

Поняття та система теорії держави і права, її об’єкт, предмет, ознаки. Функції теорії держави і права: поняття, види та їх характеристика. Методологія і методи в пізнанні держави і права. Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права. Загальнонаукові методи пізнання держави і права. Спеціальні та власні методи правознавства. Понятійно-категоріальний апарат і концепція теорії держави і права. Місце теорії держави і права в системі юридичних наук. Теорія держави і права та суспільні науки: питання взаємодії. Теорія держави і права як навчальна дисципліна: поняття, система, завдання.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юриста

Засвоєння цієї теми є важливою складовою процесу формування майбутнього фахівця юриста, що обумовлено її базовим, фундаментальним та основоположним характером. Головне ж завдання загальної теорії держави і права полягає в тому, що вона формує у майбутніх фахівців уміння з виважених, наукових позицій надавати належну оцінку складним явищам та процесам державно-правової дійсності, розкривати їх дійсну сутність, розуміти їх соціальне призначення, місце і роль в політичній та правовій системах суспільства. Озброєні її знаннями правники можуть плідно сприяти розв'язанню різноманітних проблем державного і правового будівництва.

Зокрема, в межах цієї теми важливе значення має дослідження основних ознаки загальної теорії держави і права як фундаментальної юридичної науки, функцій теорії держави і права, що є спільними для всіх юридичний наук, та тих, які відображають особливості її наукового статусу та специфіку предмета, проаналізувати систему загальнонаукових методів юридичної науки, особливості і зміст спеціальних та власних методів теорії держави і права.

Ключові слова: теорія, закономірність, теорія держави і права, предмет теорії держави і права, функції теорії держави і права, аксіологічна функція, онтологічна функція, евристична функція, прогностична функція, методологічна функція, ідеологічна функція, політична функція, системотворча функція, комунікативна функція, навчальна функція, науково-прикладна функція, метод теорії і держави права, методологія теорії держави і права, теорія держави і права як навчальна дисципліна.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

В результаті розгляду вищевикладеного матеріалу студенти повинні:

знати специфіку теорія держави і права як фундаментальної юридичної науки та навчальної дисципліни, систему, предмет загальної теорії держави і права, його структуру;

вміти виділяти основні ознаки загальної теорії держави і права як фундаментальної юридичної науки, функцій теорії держави і права, що є спільними для всіх юридичний наук, та ті, які відображають особливості її наукового статусу та специфіку предмета, проаналізуавати систему загальнонаукових методів юридичної науки, особливості і зміст спеціальних та власних методів теорії держави і права тощо.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.

ТЕМА 2. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВИ

Поняття та ознаки держави. Сутність та соціальне призначення держави. Причини та передумови походження держави. Теорії походження держави: основні положення та їх представники. Державна влада: поняття та елементи. Співвідношення держави і державної влади. Суверенітет держави: поняття, ознаки та нормативно-правова регламентація. Суверенітет держави, суверенітет народу, суверенітет нації: питання співвідношення та взаємодії. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юриста

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки виникнення держави і права – це складний, багатоаспектний процес. Формування держави і права відбувається в конкретно-історичних умовах, під впливом релігійних, природно-кліматичних, техніко-економічних, демографічних, антропологічних, психологічних та інших чинників. Розмаїття теорій, які намагаються пояснити причини виникнення держави і права, зумовлене істотними розбіжностями в світоглядних позиціях авторів концепцій, різним розумінням сутності, функцій та соціального призначення держави і права, впливом відповідної історичної епохи, неможливістю абсолютного знання з цієї проблеми. Але кожна з теорій має певну пізнавальну цінність і сприяє відновленню більш достовірної картини генезису держави і права.

В межах цієї теми важливе значення має аналіз чинників, що вплинули на виникнення держави (перехід від привласнювальної до виробничої економіки; три великі розподіли праці тощо).

Ключові слова: держава, територія, населення, публічна влада, громадянство, патріархальна теорія походження держави, теологічна теорія походження держави, договірна теорія походження держави, органічна теорія походження держави, теорія насильства, класова теорія походження держави, олігархічна теорія походження держави, теократична теорія походження права, теологічна теорія походження права, природно-правова теорія походження права, суверенітет, суверенітет держави, суверенітет народу, суверенітет нації, верховенство, соціальна влада, державна влада, нація, сутність держави, рабовласницька держава, феодальна держава, капіталістична держава, соціалістична держава, світська держава, теократична держава, постсоціалістична (перехідна) держава, типологія держави, тип держави, формаційний підхід до типології держав, цивілізаційний підхід до типології держав.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати такі поняття, як держава, територія, населення, публічна влада, громадянство, патріархальна теорія походження держави, теологічна теорія походження держави, договірна теорія походження держави, органічна теорія походження держави, теорія насильства, класова теорія походження держави, олігархічна теорія походження держави, теократична теорія походження права, теологічна теорія походження права, природно-правова теорія походження права, суверенітет, суверенітет держави, суверенітет народу, суверенітет нації, верховенство, соціальна влада, державна влада, нація, сутність держави, рабовласницька держава, феодальна держава, капіталістична держава, соціалістична держава, світська держава, теократична держава, постсоціалістична (перехідна) держава,

вміти проаналізувати, які історичні та політичні чинники впливали на створення та розвиток різноманітних теорій походження держави, після чого слід перейти до розкриття суті найпоширеніших теорій походження держави, визначити чинники, що вплинули на виникнення держави (перехід від привласнювальної до виробничої економіки; три великі розподіли праці тощо).

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.

ТЕМА 3. ТЕОРІЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

Поняття та ознаки функцій держави. Критерії класифікації та види функцій держави. Об’єктні функції сучасної держави. Технологічні функції держави. Форми і методи реалізації функцій держави. Механізм реалізації функцій держави: поняття, елементи та їх характеристика.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юриста

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки з самого початку свого виникнення держава як політична форма людського соціуму виступає суб'єктом управління суспільними справами, її управлінське (функціональне) призначення полягає в тому, що, справляючи вплив на суспільні процеси в різних сферах життя, вона долає суперечності між інтересами різних соціальних груп і таким чином забезпечує нормальний розвиток суспільства. Цей вплив справляється завдяки різним напрямкам діяльності держави, основні з яких у теорії держави і права мають назву функцій. Так, говорять про існування політичної, економічної, соціальної, екологічної функцій держави.

У функціях держави виражається її сутність – найбільш глибинне і усталене в ній. Відображення у функціях держави її соціального призначення означає, що вони є засобом задоволення різноманітних суспільних інтересів. На підставі аналізу функцій держави можна зробити висновок про те, якою мірою її діяльність спрямована на задоволення потреб та інтересів усього суспільства, а якою – певної панівної еліти.

Відповідні завдання держави на певному етапі її розвитку вирішуються через функції згідно з об'єктивно зумовленими соціальними потребами. Вади в їх реалізації ведуть до появи негативних наслідків у суспільному житті.

В межах цієї теми важливе значення має аналіз зміст і об'єкт впливу функцій держави. Зміст становить множина однорідних доцільних постійних дій, через які держава справляє вплив на конкретні сфери суспільного життя і через які розкривається її соціальне призначення.

Ключові слова: функції держави, класифікація функцій держави, економічна функція держави, соціальна функція держави, політична функція держави, екологічна функція держави, культурна функція держави, інформаційна функція держави, правоохоронна функція держави, правозахисна функція держави, функція співробітництва та інтеграції з сучасними державами, функція забезпечення миру та підтримка світового правопорядку, функція оборони.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати такі поняття, функції держави, класифікація функцій держави, економічна функція держави, соціальна функція держави, політична функція держави, екологічна функція держави, культурна функція держави, інформаційна функція держави, правоохоронна функція держави, правозахисна функція держави, функція співробітництва та інтеграції з сучасними державами, функція забезпечення миру та підтримка світового правопорядку, функція оборони;

вміти навести принаймні декілька варіантів визначення функції держави та, базуючись на цих визначеннях, дати власне; визначити механізм реалізації функцій держави, елементи механізму реалізації функцій держави та надати їм розгорнуту характеристику.

ТЕМА 4. ФОРМА ДЕРЖАВИ

Поняття та загальна характеристика елементів форми держави. Форма державного правління: поняття та види. Монархія як форма державного правління: поняття, ознаки та види. Республіка як форма державного правління: поняття, ознаки та види. Загальна характеристика форми державного устрою. Унітарна держава: поняття, ознаки та види. Федерація: поняття, ознаки та види. Інші форми державного устрою. Міжнародні об’єднання держав: поняття, види та загальна характеристика. Державно-правовий режим як елемент форми держави: поняття та види.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юриста

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки форма держави є однією з головних категорій, які її характеризують. Форма надає буття змісту і сутності держави. Дослідження форми держави має власну історію. Ще у давніх Греції і Римі філософи та юристи висловлювали думки щодо розуміння форми держави. Так, Платон поділяв держави за формою, виходячи з того, хто здійснює управління державою. Він виділяв п'ять форм держави: аристократія – справедливе правління найкращих, тимократія – правління найбільш сильних воїнів, олігархія – правління невеликою кількістю найбагатших членів суспільства, демократія — влада народу, тиранія – влада однієї особи. Він вказував на можливість поступового переростання однієї форми в іншу.

Юридична наука виробила універсальну конструкцію, втілену в такому складному понятті, як форма держави. Вона включає три головні аспекти: 1) порядок створення вищих органів держави, відносини між ними та населенням країни (форма правління); 2) спосіб територіального устрою держави, тобто певний порядок відносин між центральними, регіональними та місцевими органами влади (державний устрій); 3) прийоми та методи здійснення політичної державної влади (політичний режим).

Зокрема, в межах цієї теми необхідно детально зупинитися на визначенні державного (політичного) режиму як елемента форми держави, дати класифікацію політичних режимів, а саме до їх поділу на демократичні та недемократичні. Особливу увагу слід приділити факторам, що впливають на становлення певних режимів.

Ключові слова: форма держави, структура форми держави, форма державного правління, монархія, республіка, абсолютна монархія, конституційна монархія, парламентська монархія, обмежені монархії, необмежені монархії, парламентарна монархія, дуалістична монархія, парламентська республіка, президентська республіка, змішана республіка, форма державного устрою, унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія, форма державного режиму, демократичний режим, антидемократичний режим, авторитарний режим, тоталітарний режим, ліберально-демократичний режим, консервативно-демократичний режим, радикально-демократичний режим.

Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати такі поняття, як форма держави, структура форми держави, форма державного правління, монархія, республіка, абсолютна монархія, конституційна монархія, парламентська монархія, обмежені монархії, необмежені монархії, парламентарна монархія, дуалістична монархія, парламентська республіка, президентська республіка, змішана республіка, форма державного устрою, унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія, форма державного режиму, демократичний режим, антидемократичний режим, авторитарний режим, тоталітарний режим, ліберально-демократичний режим, консервативно-демократичний режим, радикально-демократичний режим;

вміти загальному вигляді висвітлити структуру форми держави та дати визначення окремих її елементів, необхідно також окремо проаналізувати чинники, що впливають на становлення тієї чи іншої форми правління.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.

ТЕМА 5. МЕХАНІЗМ ТА АПАРАТ ДЕРЖАВИ

Поняття, ознаки та елементи механізму держави. Принципи механізму держави: поняття, види, нормативно-правова регламентація. Державний апарат: поняття та структура. Співвідношення державного апарату та механізму держави. Органи держави як основний елемент механізму держави: поняття, ознаки, класифікація. Поділ влади як принцип організації і діяльності державного апарату. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої, судової влади та їх функції. Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юриста

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки практична реалізація завдань держави передбачає функціонування спеціально утвореного для цього механізму, що складається із державних органів, які об'єднуються в багатогалузеву ієрархічну систему – державний апарат, та інших державних організацій. Механізм держави є її атрибутом, відбиває інституціональний аспект державності. На цьому засноване розуміння сутності і змісту державності під кутом зору інституціонального підходу, головною особливістю якого є те, що держава тлумачиться насамперед як механізм (апарат) влади та управління в суспільстві.

Механізм держави розглядається в контексті виконання певним прошарком людей окремого різновиду суспільно корисної праці – управлінської діяльності на постійних професійних засадах. У такому людському вимірі механізм держави виступає своєрідним фізичним (людським) її втіленням як відносно виокремлений, конституйований в окремий інститут і структурно організований прошарок осіб, який склався на етапі формування держави внаслідок суспільного розподілу праці на тих, хто керує, і тих, ким керують.

Важливим теоретичним аспектом цієї теми є поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки. Слід дати визначення кожної з гілок державної влади, проаналізувати їх ознаки та розкрити структуру на прикладі Української держави. Окремо слід зупинитися на характеристиці механізму стримувань і противаг як необхідній умові ефективного функціонування всіх гілок державної влади. В межах цього питання необхідно розглянути інститути системи «стримувань і противаг», які передбачені Конституцією України 1996 р.

Ключові слова: механізм держави, державний апарат, структура державного апарату, державний орган, структура механізму держави, орган держави, інститут держави, державні підприємства, державні установи, принципи організації і діяльності державного апарату, поділ влади, система «стримувань і противаг», парламент, судочинство, правосуддя, орган законодавчої влади,орган виконавчої влади, орган судової влади, місцеві державні органи, органи місцевого самоврядування,державна служба, державний службовець, посада, посадова особа.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати такі поняття, як механізм держави, державний апарат, структура державного апарату, державний орган, структура механізму держави, орган держави, інститут держави, державні підприємства, державні установи, принципи організації і діяльності державного апарату, поділ влади, система «стримувань і противаг», парламент, судочинство, правосуддя, орган законодавчої влади,орган виконавчої влади, орган судової влади, місцеві державні органи, органи місцевого самоврядування, державна служба, державний службовець, посада, посадова особа;

вміти при розкритті поняття механізму держави висвітлити його загальні ознаки та структуру, ототожнити державний апарат з поняттям «механізм держави», оскільки в юридичній літературі трапляється таке ототожнення, де поняття механізму держави ширше за поняття державного апарату за складом і структурою тощо.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.

2. Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим: Закон України від 10 лютого 1998 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 29. — Ст. 191.

3. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січня 1998 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 25. — Ст. 146.

4. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 7 жовтня 2010 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 9. — Ст. 58.

5. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 4. — Ст. 20.

6. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 793.

7. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 41, № 41-42, № 43, № 44-45. — Ст. 529.

8. Регламент Верховної Ради України від 10 лютого 2010 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 14-17. — Ст. 133.

ТЕМА 6. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВА

Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства. Взаємодія громадянського суспільства і держави. Концепція відкритого суспільства та відкритої держави. Поняття, функції та структура політичної системи суспільства. Місце та роль держави в політичній системі суспільства. Політичні партії в політичній системі суспільства: правове регулювання статусу та діяльності. Держава і громадські об’єднання.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юриста

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки громадянське суспільство виступає соціальним фундаментом, на якому будується політична система суспільства, формується і здійснюється державна влада. З погляду інтересів громадянського суспільства держава може брати на себе тільки ті питання сумісної життєдіяльності, які не можуть бути вирішені ні окремими індивідами, ні на рівні їх безпосередніх громадських об'єднань. Поняття «громадянське суспільство» відображає самоврядний потенціал сучасного суспільства, те, в яких межах воно здатне самоорганізовуватися на основі виявлення і реалізації своїх потреб, інтересів індивідів та їх об'єднань, що мають громадську, а не політичну природу.

Зокрема, в межах цієї теми необхідно розглянути поняття громадянського суспільства як спільноти вільних та рівноправних людей, кожен з яких може бути власником та приймати активну участь в політичному житті суспільства, природу громадянського суспільства, характер і форми його взаємодії з державою, показавши при цьому процес становлення і розвитку громадянського суспільства. Слід проаналізувати різноманіття поглядів на поняття політичної системи суспільства, що існують в юридичній науці та визначити найбільш вдале, зробити аналіз функції політичної системи, в яких втілюється її сутність та соціальне призначення. Слід присвятити аналізу місця і ролі держави в політичній системі суспільства, продемонструвати взаємозв’язок держави з іншими елементами політичної системи суспільства.

Розглянути поняття політичної партії як добровільної політичної організації постійного типу, що здійснює вплив на політичні шляхи та напрямки розвитку громадянського суспільства відповідно до партійної програми і статуту, прагне посісти ключові позиції у владних структурах держави, як правило, через вибори або контролювати їх діяльність у разі перебування в опозиції.

Ключові слова: суспільство, громадянське суспільство, політична система суспільства, суб’єкти політики, політичні норми, політичні відносини, політичний процес, політичні функції, політичний режим, політична свідомість, політична культура, політична влада, політична діяльність, об’єднання громадян, політична партія, партійна система, громадська організація, корпорація.

Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати визначення таких понять, як суспільство, громадянське суспільство, політична система суспільства, суб’єкти політики, політичні норми, політичні відносини, політичний процес, політичні функції, політичний режим, політична свідомість, політична культура, політична влада, політична діяльність, об’єднання громадян, політична партія, партійна система, громадська організація, корпорація;

вміти визначити поняття громадянського суспільства як спільноти вільних та рівноправних людей, кожен з яких може бути власником та приймати активну участь в політичному житті суспільства, природу громадянського суспільства, характер і форми його взаємодії з державою, показавши при цьому процес становлення і розвитку громадянського суспільства. Слід проаналізувати різноманіття поглядів на поняття політичної системи суспільства, що існують в юридичній науці та визначити найбільш вдале, зробити аналіз функції політичної системи, в яких втілюється її сутність та соціальне призначення. Слід присвятити аналізу місця і ролі держави в політичній системі суспільства, продемонструвати взаємозв’язок держави з іншими елементами політичної системи суспільства.

Розглянути поняття політичної партії як добровільної політичної організації постійного типу, що здійснює вплив на політичні шляхи та напрямки розвитку громадянського суспільства відповідно до партійної програми і статуту, прагне посісти ключові позиції у владних структурах держави, як правило, через вибори або контролювати їх діяльність у разі перебування в опозиції.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.

2. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 34. — Ст. 504.

ТЕМА 7. ДЕМОКРАТИЧНА, СОЦІАЛЬНА, ПРАВОВА ДЕРЖАВА

Поняття та ознаки демократичної держави. Форми та інститути демократії як прояв державної влади. Принципи демократії та її функції. Правова держава: поняття та ознаки. Верховенство права і правова держава: питання співвідношення та взаємодії. Поняття та ознаки соціальної держави. Демократична, соціальна, правова держава як принцип державного ладу. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юрист

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки демократії є втіленням багатовікової мрії людства про забезпечення в суспільстві для кожної людини справжньої свободи і рівних прав у економічній, соціальній, політичній сферах. Вона здатна безпосередньо впливати на економічні, соціальні відносини, сприяти найбільш ефективному втіленню в життя державної волі, прийняттю оптимальних рішень, досягненню політичних компромісів. Демократія є надійним засобом волевиявлення волі народу, врахування суспільної думки, забезпечення громадянського миру, підвищення громадської активності.

Зокрема, в межах цієї теми необхідно показати плюралізм думок різних вчених щодо правової держави, визначити шляхи формування соціальної, правової держави в Україні, проаналізувати конкретні шляхи для становлення України як дійсно соціальної, правової держави; необхідно розглянути форми та інститути демократії в Україні, приділити особливу увагу поняттю та загальній характеристиці виборів та референдуму як форм безпосередньої демократії, охаректеризувати ідеї правової держави,

Ключові слова:соціальна держава, правова держава, конституційна юрисдикція, верховенство права, законність, принцип пріоритету права, принцип правової захищеності людини і громадянина, принцип єдності права і закону, демократія, демократична держава, вибори, референдум, правова політика держави.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати визначення таких понять, як соціальна держава, правова держава, конституційна юрисдикція, верховенство права, законність, принцип пріоритету права, принцип правової захищеності людини і громадянина, принцип єдності права і закону, демократія, демократична держава, вибори, референдум, правова політика держави;

вміти охаректеризувати ідеї правової держави, звернувши при цьому увагу на ідеї і положення, вироблені мислителями античності (Сократ, Демокрит, Платон, Аристотель та ін.; прогресивними мислителями буржуазних революцій (Б. Спіноза, Т. Гоббс, Д. Локк, Ш. Монтеск’є, Д. Дідро, П. Гольбах, Т. Джеферсон та ін.), їх вплив на формування державно-правових уявлень; царської Росії (Д. Писарев, А. І. Герцен, П. Г. Чернишевський, А. І. Радищев, П. І. Пестель, Г. Сковорода, Т. Шевченко, І. Франко а також П. Н. Коркунов, С. А. Котляревський, П. І. Новгородцев, М. І. Бердяєв та ін.); показати плюралізм думок різних вчених щодо правової держави, визначити шляхи формування соціальної, правової держави в Україні, проаналізувати конкретні шляхи для становлення України як дійсно соціальної, правової держави; необхідно розглянути форми та інститути демократії в Україні, приділити особливу увагу поняттю та загальній характеристиці виборів та референдуму як форм безпосередньої демократії.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.

2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Офіційний вісник України. — 2008. — № 93. — Ст. 3103.

Змістовий модуль 2

Поняття і сутність права: сучасні підходи.

Date: 2016-06-09; view: 394; Нарушение авторских прав