Договори доручення та комісії

Договір доручення як особливий вид договору відомий тільки праву країн континентальної Європи. Під договором доручення (mandataire) ФГК розуміє договір, відповідно до якого одна сторона (довіритель) доручає, а інша (повірений) приймає на себе здійснення юридичних дій за рахунок і від імені довірителя (ст. 1984). Договір є безоплатним, якщо не існує угоди про інше.

2. Права та обов'язки сторін за договором доручення складаються наступним чином.

Повірений зобов'язаний:

а) виконати особисто прийняте на себе доручення. Передати виконання доручення іншій особі повірений має право лише при згоді на те довірителя;

б) виконувати доручення відповідно до вказівок довірителя. Повірений вправі відійти від вказівок, коли є підстави вважати, що довіритель погодився б на таке відступлення;

в) подавати довірителю необхідну інформацію про хід виконання справи і звіт по завершенні доручення.

Довіритель зобов'язаний:

а) відшкодувати повіреному понесені ним у процесі виконання доручення витрати;

б) сплатити винагороду за наявності відповідної угоди (ст. 1999 ФГК; абз. 3 ст. 394 ШОЗ) або якщо обов'язок такої сплати випливає з місцевих звичаїв (абз. 3 ст. 394 ШОЗ);

в) відшкодувати повіреному втрати, понесені ним без своєї провини у зв'язку з виконанням доручення.

3. Підстави припинення договору відображають значення особистого елементу для розглянутого виду договору. Договір може бути припинений кожної із сторін без дотримання терміну попереднього повідомлення. Договір, як правило, припиняється внаслідок смерті, настання недієздатності, оголошення неспроможності будь-якої з сторін, а також скасування доручення.

Під договором комісії (Kommissionvertrag) розуміється договір, за яким одна сторона (комісіонер) у вигляді промислу приймає на себе зобов'язання здійснювати угоди від свого імені, але за рахунок іншої особи (комітента). Звідси випливає, що всі права і обов'язки, що випливають з вчинених комісіонером угод з третіми особами, виникають для комісіонера, хоча економічний результат таких угод і падає на комітента.

Враховуючи, що комісіонер при виконанні комісійного доручення діє від свого імені, а не від імені довірителя-комітента, у зв'язку з договором комісії складаються відносини троякого роду: 1) між комісіонером і комітентом, 2) між комісіонером і третіми особами, з якими він вступає в угоди на виконання комісійного доручення, 3) між комітентом і третіми особами (за певних умов).

2. Відносини між комісіонером і комітентом регулюються узгодженими сторонами умовами договору комісії, спеціальними нормами торгового законодавства і торговими звичаями.

Як зазначалося вище, за угодами, які укладаються комісіонером з третіми особами, підприємницький ризик несе комітент, а права та обов'язки за ним виникають для комісіонера. Очевидно, що така конструкція договірних відносин зажадала відповідного регулювання змісту прав і обов'язків сторін, насамперед з метою забезпечення захисту інтересів комітента.

За договором комісії комісіонер несе певні обов'язки. Він повинен укладати угоду чи угоди з третіми особами, керуючись перш за все інтересами комітента. При цьому комісіонер зобов'язаний проявляти обачність «добропорядного» комерсанта. З обов'язки керуватися при укладанні угоди з третіми особами інтересами комітента виводиться обов'язок комісіонера виконувати комісійне доручення особисто, а також обов'язок дотримуватися вказівок комітента.Комісіонер має право відступити від вказівок комітента у разі, якщо є підстави припускати, що комітент схвалив би такий відступ, якби знав про стан справ (абз. 2 § 385 ГГУ). За відсутності таких передумов відступ комісіонера від вказівок комітента дає право останньому не прийняти на свій рахунок наслідки укладеної комісіонером угоди, а при наявності вини комісіонера, крім того, - стягнути збитки.

При комісії на умовах делькредере комісіонер відповідає перед комітентом за всяке невиконання договору третьою особою, крім випадків, коли таке невиконання обумовлено поведінкою комітента.

Комісіонер зобов'язаний постачати комітента необхідною інформацією, зокрема про стан комісійного товару, про процес виконання комісійного доручення.Уклавши угоду з третім sліцом, комісіонер без зволікання повинен сповістити про це комітента, вказавши ім'я контрагента.

4. Своєрідним видом виконання комісійного доручення є діяльність комісіонера в якості самостійної сторони. Замість того щоб укладати договори з третіми особами, комісіонер сам виступає в якості продавця або покупця товарів, цінних паперів і т. п.